Нагадаємо, з 1 січня в Україні набув чинності закон “Про внесення змін до Закону України “Про запобігання корупції” щодо викривачів корупції”. Документ, зокрема, передбачає і винагороду для викривачів корупції. Утім, чи працює закон на практиці — чи здають українці корупціонерів?
Одним із перших викривачів корупції став нардеп Гео Лерос, який опублікував скандальні записи з Денисом Єрмаком, який, буцімто, “торгує” високими посадами. Гео Лерос, за словами голови Національного агентства з питань запобігання корупції Олександра Новікова, має право на захист і винагороду як викривач корупції.
— Гео Лерос набув статусу викривача з моменту звернення з заявою до Національного антикорупційного бюро України, за якою було внесено відомості в Єдиний реєстр досудових розслідувань та розпочато розслідування, — пояснює Сергій Деркач, керівник департаменту запобігання та виявлення корупції НАЗК. — Права викривача виникають із моменту повідомлення про можливі факти корупційних правопорушень. Тоді ж на нього поширюються право на винагороду та гарантування безпеки щодо себе, близьких осіб, майна та житла.
— Хто може стати викривачем корупції?
— Фізична особа, яка, за наявності переконання, що її інформація достовірна, звернулася із заявою або повідомленням про корупційне кримінальне правопорушення до органу досудового розслідування.
— I що відбувається далі?
— За законом, усі органи влади та великі корпорації мають створити спецвідділи із запобігання корупції, де перевірятимуть повідомлення викривачів, а також дбатимуть, щоби їх не переслідували, — каже Оксана Нестеренко, одна з авторок Закону України “Про запобігання корупції” щодо викривачів корупції”. — Працівників спецвідділів призначатимуть за погодженням із НАЗК. На перевірку факту є 10 робочих днів. Викривач має отримати повідомлення про результати попередньої перевірки протягом трьох днів з її завершення. Якщо викривач не довіряє спецвідділу, він може звернутися у правоохоронні органи.
— На яку винагороду може розраховувати викривач?
С. Деркач:
— Право на нагороду має викривач, який повідомив про корупційний злочин, грошовий розмір предмета якого або завдані державі збитки від якого у 5 тисяч і більше разів перевищують розмір прожиткового мінімуму. Розмір винагороди — до 10% від цієї суми, але не більш як 3 тисячі мінімальних зарплат на час вчинення злочину. Точну суму визначатиме суд — з урахуванням критеріїв персональності та важливості інформації. У разі відсутності хоча б одного з критеріїв у винагороді можуть відмовити. Виплатять гроші після ухвалення обвинувального вироку суду — за рахунок Державного бюджету України органами державного казначейства.
— Наскільки активно українці стали викривати корупцію після запровадження закону?
О. Нестеренко:
— Українці не кинулися масово ставати викривачами корупції. Одна з причин — недостатньо відпрацьований механізм дії закону. На сьогодні у судах ще немає жодної справи стосовно виплати винагороди викривачу.
Дякуємо, що прочитали цей текст у газеті Експрес. У нас — тільки оригінальні тексти.
Читайте також про те, як Медведчук і Козак захоплюють український Єрусалим
