Після дев’ятого класу навчання для учнів поділиться на два напрями — академічний та професійний — і триватиме 12 років замість 11-ти. У пілотному режимі реформа розпочнеться вже наступного року. Докладніше про зміни, що чекають на старшокласників, — у розмові з експерткою з питань середньої освіти Аналітичного центру CEDOS Іриною Когут та заслуженим учителем України Віктором Громовим.
— Як зміниться навчання у старшій школі із запровадженням реформи?
● В. Громовий:
— Учні після дев’ятого класу зможуть обирати профіль відповідно до своїх зацікавлень — академічний або професійний. Академічний профіль — це якщо дитина готується вступати до університету після закінчення школи, професійний — якщо вже у старших класах хоче опановувати якусь професію. Насправді ідея профільної освіти не нова, вона поступово реалізується в Україні.
● І. Когут:
— Реформа передбачає, що після дев’ятого класу можна буде перейти в академічний ліцей або у професійний коледж. Це дещо схоже на нинішню практику, коли діти, які планують вступати до університету, залишаються в 10 — 11 класах, а ті, хто хоче здобувати професію, вступають до ПТУ, професійних ліцеїв чи коледжів. Однак тепер з’являться академічні ліцеї. І по-новому проходитиме навчання. Буде ядро загальноосвітніх обов’язкових предметів, наприклад — українська мова, історія, математика, фізична культура. Будуть профільні предмети, які відповідають обраному напряму навчання. І будуть предмети на вибір, які дитина обирає за власним бажанням, можна навіть з іншого напряму. Можливість такого вибору підвищуватиме мотивацію школярів до навчання.
— Наскільки виправдані такі зміни? Який досвід мають тут західні країни?
● І. Когут:
— Реформа старшої школи конче потрібна. Бо багато в чому формат середньої освіти залишається спадком радянських часів, коли загальну середню освіту просто розтягували зі семи класів до дев’яти, потім — з дев’яти до десяти, згодом — з десяти до одинадцяти. В Україні випав рівень освіти, який іде після загальної середньої та який готує молодь або до продовження освіти в університеті, або до здобуття професії.
Наприклад, якщо ми говоримо про академічні ліцеї, то такої ланки між школою і університетом дуже не вистачало. Тому що насправді і п’ятикласників, і одинадцятикласників учителі навчали тими самими методами. А потім діти після закінчення школи потрапляли в університет, де мали читати наукові тексти, писати іншого типу есеї тощо, і їм адаптуватися до вищої освіти було важко. Тепер, сподіваємося, такої прірви не буде.
● В. Громовий:
— У західних країнах профільна середня освіта вже давно успішно розвивається. У Швеції, Німеччині, Австрії діє гімназійна модель. Вона передбачає, що є окрема початкова школа, а після початкової школи, у п’ятому класі, відбувається розподіл на два напрями — академічний і професійний. Зазначу, що в Німеччині близько 40% обирають академічний профіль, а 60% — професійний. У нас же 80% вступають до університетів, що абсолютно ненормально, бо немає в Україні аж так багато інтелектуально придатних до навчання у вишах.
У Франції діє так звана ліцейська модель, коли вже на верхній сходинці, в останні чотири роки, можна обирати той чи той профіль. Так само в Америці, тільки там старша школа називається не ліцеєм, а high school.
