“Керівник компанії-підрядника вніс неправдиві дані до акта приймання виконаних робіт”, “Посадовці завищили вартість матеріалів утричі”, “Закупівля матеріалів відбувалася через фірми-прокладки” — такі висновки фігурують у провадженнях правоохоронців про зловживання на будівництві інженерно-фортифікаційних споруд. При цьому зазначені чималі суми збитків для держави — 15 мільйонів, 30 мільйонів і навіть 60 мільйонів у кожному з випадків.
Наведемо, для прикладу, деякі з останніх. Директорці підприємства-підрядника та посадовцю Служби відновлення та розвитку інфраструктури в Миколаївській області оголошено підозру за зловживання під час зведення фортифікацій, інформує Офіс генпрокурора. Відомо, що впродовж березня 2024-го — серпня 2025 року директорка підприємства вносила до актів приймання виконаних робіт неправдиві відомості. Вартість деяких робіт було завищено вчетверо. Це призвело до понад 61 мільйона гривень збитків державі.
Детективи Бюро економічної безпеки завершили розслідування справи про ймовірну розтрату майже 14,5 мільйона гривень під час закупівлі дроту (єгози) для виготовлення оборонних загороджень у Запорізькій області. Перед судом постануть колишній директор державного підприємства пенітенціарної системи, його товарознавець та керівник приватної компанії, яких обвинувачують у заволодінні й розтраті майна та службовому підробленні. Фігуранти справи, зокрема, штучно завищували вартість сировини, а надлишкові кошти перераховували підконтрольним компаніям.
До суду скеровано обвинувальний акт щодо шести учасників злочинної організації, яких обвинувачують у заволодінні понад 20,6 мільйона гривень бюджетних коштів, виділених на будівництво фортифікаційних споруд у Харківській області. До організації входили колишній заступник Харківського міського голови, два директори товариств, двоє фізичних осіб — підприємців і бухгалтер. За версією правоохоронців, учасники схеми закуповували будівельні матеріали за ринковими цінами, після чого через підконтрольні підприємства та ФОПів штучно завищували їхню вартість. За даними поліції, націнка становила приблизно 30%.
Або ще. Працівники ДБР викрили розкрадання понад 37,7 мільйона гривень, виділених Львівській обласній військовій адміністрації на будівництво фортифікаційних споруд у Сумській області. Про підозру повідомлено чотирьом особам — колишньому посадовцю ОВА, фахівцю з технічного нагляду та двом представникам підрядної організації. Збитки підтверджено комплексними будівельно-технічними, товарознавчими та економічними експертизами.
На жаль, таких випадків дуже багато. Хоч фігуранти й потрапляють до рук правоохоронців, корупційні схеми існують досі. Чому це відбувається?
— Посадовці використовують дві типові схеми зловживань, — каже Едуард Багіров, колишній голова Громадської ради при Міністерстві внутрішніх справ України, голова правління ГО “Міжнародна ліга захисту прав громадян України”. — Перша: підрядники замовляють будівельні матеріали чи, для прикладу, спеціальний дріт у реальних виробників за ринковою ціною, але проводять закупівлю через ланцюжок підконтрольних компаній. Це дає змогу завищувати вартість матеріалів у документах на 30 — 40% і більше. Друга схема: посадовці вносять до проєктно-кошторисної документації відомості про залучену техніку, обсяги земляних робіт, транспортні витрати тощо, але насправді зазначених робіт не проводять. Тобто це просто фікція.
Те, що наші правоохоронці викривають фінансові зловживання, звісно, добре. Але питання: який відсоток корупційних злочинів потрапляє в їхнє поле зору. Як свідчить мій досвід спілкування з особами, які сидять у в’язниці за економічні злочини, зокрема з колишніми посадовцями (а я відвідую пенітенціарні установи від 1991 року), зазвичай карають тих, що дуже жадібні. Тобто тих, які не захотіли або не встигли поділитися з вищим керівництвом.
— Зловживання на зведенні фортифікаційних споруд у нас дуже поширені, — додає Дмитро Снєгирьов, співголова Громадської ініціативи “Права справа”. — І це проблема не однієї чи двох областей, а загальноукраїнська. Вибудувано цілу корупційну вертикаль.
Ми часто читаємо про відкриття кримінальних проваджень у справах про розкрадання бюджетних грошей на фортифікаціях. Але де повідомлення про судові вироки? Про те, що організаторам і учасникам корупційних схем дали реальні терміни покарання? Цього майже немає. Антикорупційні органи імітують бурхливу діяльність — порушують кримінальні справи, але результату мало: або винуватці виходять під заставу, або справи розвалюються в суді. У нас немає невідворотності покарання, тобто реальних термінів покарання для очільників військових адміністрацій, які створюють передумови для існування корупційних схем. Причому, зауважте, чимало очільників обласних військових адміністрацій — це люди, пов’язані із силовими структурами. Як приклад — очільник Сумської ОВА генерал Олег Григоров, який був переведений з Луганщини і до якого було чимало питань у період його перебування на посаді керівника Нацполіції області.
Чи візьмімо Харківську ОВА. Громадські антикорупційні організації виявили, що один з департаментів адміністрації укладав прямі договори без тендерів на постачання деревини для укріплень зі щойно створеними фірмами та ФОПами з ознаками фіктивності, що призвело до збитків орієнтовно на 400 мільйонів гривень. Справу щодо можливих розкрадань розслідують НАБУ та БЕБ. Оголошено підозру деяким фігурантам, а от до голови Харківської ОВА Олега Синєгубова питань немає. Дивно. Навіть з посади його не звільнили.
Нині будувати фортифікації на Сході доручають обласним військовим адміністраціям із західних областей. Вочевидь, тому, щоб уникнути зловживань. Бо коли роботи виконує місцева військова адміністрація, коли є місцеві підрядники, створюються передумови для існування корупційних схем. Але, як бачимо з повідомлень правоохоронців, ситуації це не рятує — корупція і в таких випадках процвітає.
— У секторі оборони найпростіше вкрасти, бо там закриті закупівлі, — наголошує Дарія Каленюк, виконавча директорка Центру протидії корупції. — Далі йде сфера будівництва, там складні кошториси і технічно легко у них закласти завищені ціни. Якщо говорити про тендери на будівництво інженерно-технічних і фортифікаційних споруд, то не всі закупівлі проводять через відкриті торги. Законодавство передбачає особливий порядок для таких випадків. Замовник може укласти договір без використання електронної системи закупівель, а потім оприлюднити звіт із зазначенням замовника, предмета закупівлі та вартості договору. Тому тут також є поле для корупції.
— У чому бачите найбільший ризик зловживань на будівництві укріплень?
● Д. Снєгирьов:
— Недосконалість інженерно-фортифікаційних споруд — проблема для наших захисників. Вони відходять на начебто нові взводні чи ротні опорні пункти, але ті опорні пункти неналежно облаштовані. З’являються такі собі “діри” в нашій обороні, через які інфільтрується ворог. До речі, не розумію, чому укріплення будують цивільні адміністрації? Фортифікаційні споруди — не цивільні об’єкти, а військові, які мають відповідати певним стандартам. В армії є спеціальні структури — інженерні війська. Чому їм не дають підряд?
Урешті-решт, велика проблема ще й у тому, що про наявність корупційних схем знають наші стратегічні партнери. Це впливає на фінансування української держави та військово-технічної підтримки. Україна недоотримала 29 мільярдів доларів міжнародної бюджетної підтримки. Припускаю, через те, що гроші в нас розкрадають. Наші стратегічні партнери вже не обирають мову дипломатії, а чітко називають проблему: наявність корупційних схем впливає на рівень фінансування надалі. Ба більше, вони наполягають на подальшому фінансуванні лише в разі проведення аудиту використання грошей. Для нас втратити зовнішнє фінансування — критично. Бо Укроборонпром лише на 40% задовольняє потреби Сил оборони України.
● Д. Каленюк:
— Проблема корупції є скрізь, і під час війни ризики особливо великі. Але ми мусимо над цими ризиками працювати. Саме нашу реакцію оцінюють міжнародні партнери. І саме тому Європейський Союз так фокусується на ремонті нашої правоохоронної системи, Генеральної прокуратури, ДБР, Нацполу. Бо не тільки нас втомлюють переможні пости про відкриття якихось кримінальних проваджень або про гучні обшуки. Дуже важливо справи доводити до суду й отримувати рішення про тюремний строк або інше покарання винних, про конфіскацію незаконно набутого майна тощо. Але ми, навпаки, бачимо, що правоохоронні органи дуже часто покривають зловживання й організовану злочинність. Ось це найбільше бентежить наших міжнародних партнерів. Тому вони й пов’язують допомогу, яку нам надають, з вимогою проведення реформ.
● Е. Багіров:
— Дуже сумно, що через мародерів у владі ми нині ставимо під загрозу обороноздатність країни. Адже на фронті кожна копійка — на вагу золота. Та й у тилу, як бачимо, потрібні захисні споруди, бо ворог нищить усе, що заманеться: і об’єкти енергетики, і підприємства, і склади з товарами, і навчальні заклади.
