Того жовтневого вечора господар особняка в Бучанському районі почув дивні звуки на подвір’ї, вийшов і не повірив своїм очам: перед ним стояла подібна на велетенську морську свинку тварина, з маленькими оченятами й довгими гнучкими колючками. Звірятко сховалося під веранду. Коли чоловік зателефонував у держслужбу й описав непроханого гостя, йому, схоже, не повірили. Черговий порадив: “Відпустіть його до лісу. Це нормально. Там їх багато”.
На допомогу приїхали фахівці Центру порятунку диких тварин. “Ми не були здивовані появі цього їжатця (дикобраза), — розповідає Наталя Попова, керівниця Центру. — Наприкінці серпня, після ворожого удару по Милій, ми вже бачили точно такого ж. Бідолашний був весь побитий шрапнеллю і, на жаль, не вижив. Є непідтверджена версія, що хтось неподалік Мили на приватному подвір’ї розводив цих екзотичних тварин. Не зрозуміло — навіщо. Мабуть, під час пожежі деяким з них вдалося врятуватися, втекти до лісу. Але там у їжатця немає шансу вижити, тому й прийшов до людей, бо був голодний. Та й вночі вже холодно, а це теплолюбний південно-африканський ссавець”.
Виманити налякане звірятко, яке прийняло оборонну позу, з-під веранди було непросто. Та зрештою це вдалося. “Ми прихистили чотирилапого африканця у нашому Центрі. Тепер їжатець від’їдається: залюбки смакує горіхи, яблука, моркву, кукурудзу. Овочів та фруктів до трьох кілограмів на день споживає, а банани так любить, що тягнеться і бере їх просто з рук, — усміхається співрозмовниця.— Коли тваринка зміцнішає, спробуємо знайти їй надійний дім. Можливо, зоопарк, де є фахівці, що вміють доглядати таких екзотів”.
