Законодавчі акти, які досі регулювали питання відпусток, потребували вдосконалення, деякі їх норми застаріли й не відповідали сучасним тенденціям, кажуть нардепи. На практиці виникало багато ситуацій, коли роботодавці й працівники по-різному тлумачили окремі норми, що призводило до конфліктних ситуацій. Нерідко їх доводилося вирішувати в судовому порядку.
— Ключові нововведення закону “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо впорядкування надання та використання відпусток, а також інших питань” стосуються мобілізованих педагогічних, науково-педагогічних та інших працівників закладів освіти, які проходять військову службу за призовом під час мобілізації, — каже Вікторія Поліщук, голова Комітету з трудового права Національної асоціації адвокатів. — Для таких осіб скасовується право на збереження попереднього середнього заробітку.
Також змінено порядок отримання грошової компенсації для всіх категорій мобілізованих працівників. Зокрема, призваним на строкову службу, прийнятим на службу за контрактом та мобілізованим за їхнім бажанням виплачується грошова компенсація за всі невикористані ними дні щорічної відпустки. Для демобілізованих працівників встановлено новий вид відпустки (з виплатою двомісячного грошового забезпечення впродовж мобілізаційного періоду за рахунок держбюджету України), який становить 60 календарних днів, що увійдуть до страхового стажу.
— Які ще нововведення передбачає ухвалений закон?
— Якщо раніше загальний максимальний термін надання працівникові відпустки без збереження заробітної плати за сімейними обставинами та з інших причин становив лише 15 календарних днів на рік, то тепер його збільшено до 30 днів. Водночас під час епідемій, пандемій, надзвичайних ситуацій працівникові можуть надавати відпустку без збереження заробітної плати й без обмеження строку, визначеного законодавством. Тривалість такої відпустки визначають угодою між працівником і роботодавцем.
У період воєнного стану надання працівникові будь-якого виду відпустки на понад щорічну основну за рішенням роботодавця може здійснюватися без збереження заробітної плати. Час перебування у таких відпустках не зараховується до стажу роботи. Виключення становлять лише відпустки у зв’язку вагітністю та пологами, а також для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку. Надання невикористаних днів такої відпустки переноситься на період після припинення або скасування воєнного стану.
Також у період воєнного стану роботодавці мають право відмовити працівникові в наданні будь-якого виду відпусток (крім відпустки у зв’язку з вагітністю й пологами та відпустки для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку), якщо він залучений до виконання робіт на об’єктах критичної інфраструктури, виробництва товарів оборонного призначення або до виконання мобілізаційного завдання.
— На які ще моменти варто звернути увагу?
— Із законодавства вилучено норми щодо перенесення вихідних та робочих днів роботодавцями за рекомендацією уряду. Тепер вони визначаються трудовим договором. Скасовано обов’язкові відпустки для підготовки та участі у всеукраїнських та міжнародних спортивних змаганнях. Вони надаються лише за умови, що це передбачено трудовим договором.
