Президент доручив віцепрем’єрові Михайлу Федорову проаналізувати готовність мобільних операторів до роботи в умовах припинення електропостачання. Адже щойно зникає світло, стільниковий зв’язок справді погіршується чи й взагалі зникає.
— Три найбільші українські оператори мобільного зв’язку мають близько 30 тисяч технічних майданчиків з базовими станціями, — розповідає Роман Хіміч, експерт ринку телекомунікацій, дослідник у сфері безпеки та довіри в цифровому середовищі. — Частину з них оснащено генераторами. Є перелік технічних майданчиків, автономну роботу яких у разі блекауту оператори мають забезпечувати впродовж трьох діб. Та зазвичай при знеструмленні на базових станціях автоматично вмикаються акумулятори. Вони різного типу. Ті, що найдорожчі, заряджаються доволі швидко. Але більшості, щоб повністю зарядитися, потрібно багато часу. Мобільні оператори заявляють, що акумулятори на їхніх базових станціях мають забезпечувати автономну роботу обладнання у середньому до 6 годин. Чи це справді так, важко сказати. Тому аудит операторів мобільного зв’язку щодо готовності до припинення електропостачання, який анонсував президент, не буде зайвим. Навантаження на базову станцію (під’єднання користувачів) також має значення. Акумулятори при значному навантаженні швидше розряджаються.
— Якщо знеструмлення триватимуть узимку по 12 — 18 годин, як прогнозують, то чи буде взагалі зв’язок?
— Через таке тривале знеструмлення мобільне покриття стане “плямистим”, тобто подекуди, навіть у великих містах, його не буде взагалі.
— То що можна зробити, аби залишатися онлайн?
— Кожному абоненту варто з’ясувати у свого провайдера, за якою технологією ви під’єднані. Якщо це не xPON, то треба дізнатися, чи є можливість переходу на оптоволоконне під’єднання, — радить Олександр Глущенко, експерт у сфері телекомунікацій. — Якщо ж немає можливості переходу, а користувач під’єднаний за допомогою витої пари (Ethernet) чи коаксіального кабелю (DOCSIS), треба довідатися в оператора, чи є резервне живлення (акумулятори) на його обладнанні в будинку і скільки годин воно працюватиме в разі припинення електропостачання.
Якщо ж є оптичний інтернет, то треба зарезервувати електроживлення для оптичного термінала ONU та Wi-Fi-роутера. Якщо використовують іншу технологію і якщо провайдер встановив акумулятори на своєму обладнанні, слід зарезервувати електроживлення для WiFi-роутера і модема (якщо він є). Загалом для резервування електроживлення вдома підходять павербанки, міні-UPS, джерела безперебійного живлення.
Зрештою, якщо в будинку є різні оператори зв’язку, то можна додатково під’єднатися до ще одного постачальника послуг. Багато провайдерів надає сервіс “аварійний інтернет”. У продажу є роутери з двома WAN-портами, які мають можливість під’єднувати двох провайдерів одночасно. Якщо не поталанило і нема альтернатив, рекомендую використовувати гібридні роутери з вбудованим 4G-модемом. Вони автоматично перемикаються на LTE (4G), коли інтернет-з’єднання через кабель відключається. Можна використовувати зовнішні антени для 4G.
Добре, якщо у мобільному телефоні є sim-картки різних мобільних операторів. Та коли немає можливості під’єднання до другого або зарезервованого оператора фіксованого зв’язку, а швидкість доступу мобільної мережі замала, варто подумати про StarLink. Це дасть можливість за будь-яких умов залишатися онлайн.