За словами заступника міністра освіти й науки Михайла Винницького, як і в попередні роки, більшість абітурієнтів воліють стати психологами, менеджерами, юристами, економістами й комп’ютерниками. Про це свідчить перший аналіз заяв, які вступники подали до вищих навчальних закладів.
“МОН працює над тим, аби підвищити популярність таких базових спеціальностей, як “Фізика”, “Хімія”, “Біологія”, — зазначив чиновник. Зараз вони лідирують у рейтингу непопулярних. Чому така ситуація і чи можна щось змінити?
— Нині багато говорять про те, що психологи та юристи не відбудують країну після війни. Але серед абітурієнтів ці спеціальності популярні не лише тепер, а вже віддавна, — розповідає Олександр Кондратюк, експерт з освітніх питань, засновник Всеукраїнської освітньої компанії ЗНО Setstud. — Вибір спеціальностей базується не на тому, що хоче абітурієнт, а на “я не люблю математику”. Тож і йдуть навчатися зазвичай туди, де цього предмета нема.
— А чому абітурієнти так полюбили психологію, менеджмент, право?
— Усе просто. Обираючи спеціальність, вступники зважають на те, чи зможуть після навчання десь працевлаштуватися, — каже Андрій Черних, експерт з питань освіти. — Важливий також рівень зарплат. Усім відомо, яка зарплата у вчителя і скільки може заробляти адвокат чи менеджер-керівник.
— Щодо такої спеціальності, як “Психологія”, то 10 років тому я потрапив на конференцію в один зі столичних вишів. Мене попросили прочитати лекцію для студентів-психологів — провести майстер-клас із технології розвитку емоційного інтелекту. Після лекції порозмовляв зі студентами. Виявилося, що вони мріють працювати з дружинами багатих українців, яким після шопінгу треба комусь розповісти про своє “важке життя”, — зауважує Віктор Громовий, освітній експерт, заслужений вчитель України. — Вони казали: якщо буде п’ять таких клієнток, то у місяць можна без проблем отримати 500 чи 1000 доларів. Також студенти-психологи розглядають можливість роботи в якомусь грантовому проєкті, де добре платять.
● О. Кондратюк:
— Що об’єднує найпопулярніші серед абітурієнтів спеціальності — “Психологію”, “Менеджмент”, “Право”? Вони — загальні. Якби я не знав, куди вступати, то, напевно, обрав би або “Психологію”, щоб розуміти себе й усіх довкола, або “Право”, щоб мати змогу захищати свої права, що нині дуже актуально. Або ж “Менеджмент”, щоб навчитися керувати людьми, якщо доросту в якійсь компанії до рівня керівника. Та й навіть якщо потім не працювати за спеціальністю, отримані знання можуть згодитися. Власне так, мабуть, і думає більшість абітурієнтів, які обирають ці популярні спеціальності.
— Що слід робити, аби вчорашні випускники шкіл придивилися й до інших спеціальностей?
● О. Кондратюк:
— Загалом МОН пропонує якісь реформи, але серед них немає стрижневих, які реально на щось впливатимуть. Для випускників шкіл не проводять тестування, з ними не працюють профорієнтологи чи кар’єрні консультанти. Пригадую, що остання спроба розробити профорієнтаційний тест була у 2021 році. Я пройшов цей тест. Згідно з результатами, у мене — схильність до підприємницької діяльності й до творчості. На основі цього мені запропоновано освоювати професію “прессекретар” або “продавець квитків у касі кінотеатру”. Остання із цих професій за декілька десятків років узагалі зникне, бо все буде автоматизоване. Звісно, що такий тест — абсурдний і відірваний від життя.
● В. Громовий:
— Колись я був у Японії, в місті Гіфу, на засіданні клубу вчителів фізики. Вони говорили про те, що діти не дуже люблять цей предмет, тому потрібно їх зацікавити. Тож у японських школах уроки фізики — це щось на зразок шоу Девіда Копперфілда. Ту фізику, яку вони пропонують, неможливо не любити.
В Україні ж дуже мало випускників шкіл мають більш-менш пристойний рівень підготовки саме з предметів природничо-математичного циклу. І не бачу наразі якихось потуг, зокрема з боку держави, щоб змінити ситуацію на краще.
