“Моя 17-літня дочка влаштувалась на свою першу роботу — офіціанткою у ресторан. Спершу було стажування. За чотири дні Емілія вивчила меню, склала тести та все, що вимагали адміністратори. Доньці сказали, що вона розумниця, може приносити документи й заступати на повну робочу зміну. Наступні два дні були важкими, та Емілії все вдавалося. Однак я вмовила її покинути цю роботу, оскільки літній майданчик ресторану працював і під час тривог. Дочка повідомила адміністратора, що більше не зможе працювати через постійну небезпеку. Тоді їй сказали, що не заплатять ні за чотири дні навчання, ні за два повні робочі дні, бо “не пройшла стажування”. Поясніть, будь ласка: чи має бути робота під час стажування офіційно оформлена?”
Катерина Новицька, м. Київ
— Поняття “стажування” передбачене законом “Про зайнятість населення” і стосується лише двох категорій осіб: учнів і студентів — за спеціальністю, яку вони здобувають, та зареєстрованих безробітних — у межах певних механізмів сприяння їхньому працевлаштуванню, — пояснює Наталія Черевко, адвокатка, членкиня Центру трудового права та соціального забезпечення Вищої школи адвокатури Національної асоціації адвокатів України. — Жодних інших випадків законного стажування в Україні немає.
Поширена практика, коли особу залучають до роботи, а працедавець називає це “стажуванням”. За своєю природою це — неоформлені трудові відносини. Стаття 24 Кодексу законів про працю забороняє допускати працівника до роботи без укладення трудового договору, оформленого наказом чи розпорядженням роботодавця, та без повідомлення держоргану про працевлаштування. Своєю чергою, стаття 26 унормовує можливість випробування як умову, що має бути погоджена сторонами при укладенні трудового договору й зафіксована в наказі про прийняття на роботу. На працівника в цей період поширюється все трудове законодавство, і така робота оплачувана. Тому роботодавець мав заплатити працівниці за всі шість днів роботи незалежно від того, як він називав цей період.
— Куди скаржитися особі, якій не заплатили? I як довести, що вона працювала?
— У цьому випадку слід довести факт виконання роботи без укладення трудового договору. Доказами можуть слугувати листування з адміністрацією, у робочих чатах, повідомлення про графік змін, фотографії з робочого місця у формі, отримані завдання та результати їх виконання, розклад змін, свідчення колег чи клієнтів, записи з камер відеоспостереження ресторану. Факт допуску до роботи без оформлення трудового договору є підставою для притягнення роботодавця до відповідальності — згідно зі статтею 265 КЗпП йому загрожує штраф.
У разі відмови роботодавця оплатити фактично виконану роботу першим кроком є звернення до Держслужби з питань праці для перевірки можливого порушення трудового законодавства. Також можна звернутись до суду з позовом про встановлення факту трудових відносин та стягнення належних виплат у тримісячний строк від дня, коли працівник дізнався про порушення свого права.