Восени господарі присадибних ділянок масово спалюють картоплиння, сухостій, пожовкле листя і траву. Нерідко така недбалість й необачність призводять до масштабних пожеж — горять господарські будівлі, житлові приміщення, транспортні засоби. На жаль, вогонь забирає й людські життя. Так, нещодавно під час спалювання сухої рослинності на Прикарпатті загинула 53-річна жінка, а на Київщині — 82-літня пенсіонерка.
Щороку інспектори ДСНС складають сотні протоколів на паліїв. До речі, за спалювання рослинних рештків передбачена не лише адміністративна, а й кримінальна відповідальність.
— Люди, котрі спалюють рослинні рештки, чомусь переконані, що своїми діями покращують родючість грунту. Але це не так, — коментує Олександр Гулько, речник територіального підрозділу ДСНС. — При пожежі знищуються всі корисні мікроорганізми, які є у поверхневому шарі й сприяють утворенню гумусу. І родючість грунту на цих ділянках зможе відновитися лише через п’ять-шість років.
При згорянні рослинних залишків у повітря вивільняється дим, до складу якого входять пил, чадний газ, важкі метали й низка канцерогенних сполук, як-от бензопірен. Крім того, спалювання на територіях, де велися активні бойові дії, може призвести до детонування нерозірваних боєприпасів. Тому спалювання рослинних решток суворо заборонене.
— Яка відповідальність за це передбачена?
— За випалювання стерні, луків, пасовищ, рослинності або її залишків, опалого листя, гілок дерев передбачено штраф від 3060 до 6120 гривень. Причому таку суму доведеться сплатити не тільки за спалювання рослинності на землях сільськогосподарського призначення, у парках, на газонах, узбіччях автомобільних доріг чи залізниць, а й на приватних земельних ділянках.
Якщо ж вогонь розвести на території або на об’єктах природно-заповідного фонду, то штраф становить від 6120 до 12 240 гривень, а для посадовців — від 21 420 до 30 600 гривень. За порушення вимог пожежної безпеки в лісах громадянам доведеться сплатити від 1530 до 4590 гривень, а посадовим особам — від 4590 до 15 300 гривень штрафу.
— У ККУ є дві статті, за якими паліїв можуть притягнути і до кримінальної відповідальності, — додає Зоя Вовк, речниця обласної поліції. — Зокрема, статтею 245 передбачено, що знищення чи пошкодження лісових масивів, зелених насаджень довкола населених пунктів, уздовж залізниць, стерні, сухої трави, рослинності на землях сільськогосподарського призначення загрожує від 91 800 до 153 000 гривень штрафу чи обмеженням або позбавленням волі від 2 до 5 років. Якщо ж такі дії спричинили смерть людей, масову загибель тварин чи інші тяжкі наслідки, то палія можуть ув’язнити на термін від 5 до 10 років.
У березні 2022 року внесено зміни до Кримінального кодексу, які посилюють відповідальність за злочини проти основ національної безпеки в умовах воєнного стану. Зокрема, в статтю 113 “Диверсія” відтепер додано й навмисні підпали. Тож іноді спалювання сухої трави чи рослинності можуть прирівняти до диверсії. За такі злочини передбачено від 10 до 15 років ув’язнення або довічне позбавлення волі з конфіскацією майна.
