“З 1 липня 2025 року діятимуть європейські підходи до визначення параметрів якості електроживлення, зокрема — перехід на номінальну напругу 230/400 В”, — повідомляє Комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг. Одне з головних нововведень — встановлення чітких меж допустимого відхилення напруги: від 207 до 253 В, тобто ±10% номінального значення 230 В, наголошують у НКРЕКП. Там сподіваються, що зміни позитивно вплинуть на якість електропостачання.
— Чим зумовлений перехід нашої країни на європейські стандарти електричної напруги?
— До 1960-х років у СРСР стандартом побутової напруги було 127 В, — зазначає директор спеціальних проєктів Науково-технічного центру “Психея” Геннадій Рябцев. — Далі відбувався поступовий перехід до нових норм. Тривалий час співіснували два стандарти — 127 В/220 В та 220 В/380 В (на електроприладах були відповідні перемикачі). Остаточне переведення однофазних споживачів на 220 вольтів відбулося щойно наприкінці 1980-х — на початку 1990-х років.
Європа ж наприкінці ХХ століття ухвалила рішення про збільшення номінальних напруг у трифазній та однофазній системах змінного струму — 400 В та 230 В відповідно. Це дало змогу підвищити пропускну спроможність наявних ланцюгів живлення та уникнути масового прокладання нових кабельних ліній.
В Україні уже з 2014 року діяв держстандарт, за яким напруга була визначена на рівні 230 вольтів, але з приміткою, що тимчасово для мереж низької напруги її значення може становити 220 В. Торік цей держстандарт втратив чинність. Україна, ухваливши нову редакцію держстандарту, остаточно гармонізувала його з європейським.
— Чи потребує нове значення напруги 230 вольтів заміни побутових приладів?
— Ні, споживачам турбуватися не варто. Адже всі побутові прилади, якими ми користуємося, розраховані на напругу 220 — 230 вольтів. До слова, можете глянути на панель зарядного пристрою вашого ноутбука. Там знайдете позначку INPUT: 100 — 240 V. Це означає, що увімкнути прилад можна у розетку, яка працює від мережі з такими рівнями номінальної напруги.
— У НКРЕКП зазначають, що тепер завдяки стабільній напрузі зменшиться імовірність пошкодження побутової техніки, а також знизиться потреба у використанні додаткових захисних пристроїв, зокрема стабілізаторів. Чи потрібно все ж використовувати такі прилади?
— Наявність стабілізатора — це гарантія, що ваші електроприлади не перегорять. Адже від аварійних ситуацій в електромережі ніхто не застрахований. Тим паче, у час війни, коли Росія не припиняє обстрілів об’єктів енергетичної інфраструктури. Я, для прикладу, використовую стабілізатор. Виставляю діапазон напруги — 207 — 247 В. І можу бути певен, що в разі поганої якості електроживлення чи у разі збільшення або зменшення граничних значень напруги моя техніка автоматично відімкнеться від мережі, а отже, не вийде з ладу.
