Контакт із соком борщівника зазвичай має неприємні наслідки. Іноді доходить навіть до госпіталізації.
— Сік рослини містить фотоактивні сполуки — фуранокумарини. Особливо багато їх у період цвітіння борщівника — в червні та липні, — розповідає Олександр Архіпов, лікар з медицини невідкладних станів бригади медицини катастроф Львівського обласного центру ЕМД та МК. — При контакті шкіри із соком рослини, під впливом сонячних променів, спостерігаються симптоми, як при опіках. І якщо вражено понад 20% шкіри в дорослих і 10% — у дітей, то необхідна госпіталізація.
— Загалом відомо про понад 80 видів борщівників, в Україні можна натрапити на вісім, — каже Андрій Прокопів, кандидат біологічних наук, директор Ботанічного саду ЛНУ імені І. Франка, доцент кафедри ботаніки біологічного факультету. — Деякі з них їстівні. Назва борщівник дана цій рослині неспроста. Наші предки в голодні роки готували собі з неї борщ.
Та чи не найвідомішим видом є борщівник Сосновського. Він потрапив на наші території та в сусідні країни в другій половині ХХ століття з Далекого Сходу (в Балтійських країнах та Білорусі рослину називають “Помста Сталіна”. — Авт.). Борщівник Сосновського мали намір вирощувати для отримання силосу для худоби. Але від цієї ідеї дуже швидко відмовилися. Бо після того, як корів годували борщівником, молоко було гірким.
Нині на шляху до Карпат, на узбіччях доріг і вздовж русел річок, можна побачити чималі плантації борщівника Сосновського. Кожна рослина цього виду продукує тисячі насінин, які розповсюджуються на великі відстані вітром і дощовими водами. Та й температурні умови також сприяють її росту й розмноженню.
— Насіння борщівника Сосновського може зберігатися у грунті до 10 — 15 років, — зауважує Людмила Гончаренко, директорка департаменту агропромислового розвитку ЛОВА. — До речі, у багатьох європейських країнах для боротьби з цим бур’яном використовують спеціальну робототехніку, що знищує кореневища рослини на глибині навіть кількох метрів.
— А чи хтось бореться з борщівником у нас?
● А. Прокопів:
— Дієві заходи боротьби не ведуться, хіба що локально. Зазвичай люди скошують стебла бур’яну, аби не розростався у них на городах. А загалом з борщівником можна боротися не тільки механічним способом, але й з допомогою хімічних засобів, як-от гербіцидами. І це терміново треба робити. Адже ця небезпечна рослина захоплює все нові території. Вона має гігантське стебло і велике листя, яке затінює все, що поруч. Тож мимоволі відбувається і збіднення біологічного різноманіття.
● Л. Гончаренко:
— Нещодавно Львівська аграрна палата, яка подавала проєкт щодо боротьби з інвазивними видами рослин на конкурс в рамках програми транскордонного співробітництва Interreg NEXT Польща-Україна, підписала грантову угоду. Для дев'ятьох українських територіальних громад, розташованих поблизу польського кордону, закуповуватиметься обладнання, за допомогою якого боротимуться з борщівником Сосновського.
Передбачено створення системи моніторингу поширення цього інвазивного виду і заходи для знищення небезпечної рослини. Боротимуться з нею за допомогою хімічних засобів, але більше все-таки використовуватимуться механічні методи. Для громад закуплять трактори, причіпи, плуги, косарки, захисні костюми, спеціальне взуття та респіратори для працівників, які скошуватимуть бур’ян. Розраховуємо, що до літа 2027 року вдасться позбутися борщівника Сосновського на 2 000 гектарах.
