Окупанти зруйнували чи пошкодили більшість наших тепло- та гідроелектростанцій. Тому в енергосистемі виникає дефіцит потужності, особливо у вечірній час.
Радник прем’єр-міністра, член наглядової ради “Укренерго” Юрій Бойко заявив, що відключення електроенергії в нашій країні можуть тривати до кінця літа. Але є й песимістичніші прогнози. То до чого готуватися споживачам?
— Так, обмеження електропостачання однозначно триватимуть упродовж найближчих місяців. Це будуть або аварійні вимкнення, коли споживання електроенергії перевищуватиме генерацію, або ж погодинні вимкнення із впровадженням графіків, — розповідає Геннадій Рябцев, головний науковий співробітник Національного інституту стратегічних досліджень, директор спеціальних проектів НТЦ “Психея”. — Загалом усе залежатиме від співвідношення споживання та генерації електроенергії. Поки що оптимістичних прогнозів немає. Навпаки. На мою думку, обмеження щодо електропостачання існуватимуть до завершення війни й навіть певний час після неї. Тепер неможливо відновити генерацію електроенергії у довоєнних обсягах. Отже, неможливо забезпечити повністю потреби споживачів. І це при тому, що в довоєнний період було більше споживачів і відповідно використовувалося та генерувалося більше електроенергії. Нині споживання знизилося, але й генерація зменшилася більш як на третину.
— Які відключення зараз проводяться?
— З 16 травня — погодинні відключення відповідно до графіків, — розповідає Галина Петрушка, речниця ПАТ “Львівобленерго”. — У деякі дні за розпорядженням “Укренерго” застосовувалися й аварійні відключення електроенергії для всіх споживачів.
Загалом аварійні відключення вводяться негайно після різкого зростання дефіциту потужності в енергосистемі. Такі відключення не мають графіків. Попередити про них і спрогнозувати їхню тривалість неможливо. Погодинні ж графіки відключень запроваджують планово. Споживачів про це інформують завчасно. Це у випадку, коли дефіцит потужності прогнозований.
● Г. Рябцев:
— Зауважу, що при значному дефіциті потужності в енергосистемі можливе одночасне застосування і погодинних графіків, і аварійних вимкнень.
— Аварійні відключення проводять у тих районах населених пунктів, де фіксується найбільше споживання електроенергії?
● Г. Петрушка:
— Так, вони застосовуються у густонаселених мікрорайонах з великим споживанням. Такі вимкнення дозволяють швидко знизити споживання. Введення аварійних відключень передбачене тоді, коли ситуація критична. Якщо цього не зробити, то виникає загроза для всієї енергосистеми.
— Чи тепер для всіх споживачів підготували погодинні графіки вимкнення електроенергії? Ці графіки можуть ще змінюватися?
● Г. Петрушка:
— Графіки, які, скажімо, підготувала наша компанія ще торік, актуальні й зараз. Наразі не планується внесення до них змін. Дізнатись свою групу відключень можна на сайті, через чат-боти у різних месенджерах. Зрештою, у чат-ботах кожен споживач також отримує онлайн-повідомлення про відключення за своїм особовим рахунком.
— Чи визначено максимальний час вимкнення електроенергії?
● Г. Петрушка:
— Усе залежить від розпоряджень “Укренерго” стосовно застосування аварійних чи погодинних відключень згідно з графіками, а також від російських обстрілів об’єктів генерації та систем передачі електроенергії. Слід врахувати, що на відновлення пошкоджених об’єктів необхідний певний час. Тому в умовах війни та атак на енергосистему неможливо спрогнозувати максимальний час, коли не буде електричної енергії у споживачів. У будь-якому випадку енергетики намагаються якомога швидше відновлювати електропостачання та рівномірно розподіляти відключення серед споживачів.
Важливо, що й самі споживачі можуть запобігати відключенням. Для цього потрібно дослухатись до рекомендацій енергетиків стосовно економного споживання електричної енергії, насамперед у вечірні години з 18-ї до 22-ї. Зокрема, в цей час не вмикати прилади, які мають нагрівальні елементи: бойлери, електрочайники, фени, духовки, пральні машини тощо.
● Г. Рябцев:
— На жаль, заклики економити електроенергію не спрацьовують. Якщо б усі дисципліновано дотримувалися рекомендацій щодо споживання електричної енергії, то ситуація була б значно кращою. Достатньо всім домогосподарствам в Україні вимкнути лише одну лампочку — і вдасться зекономити стільки електроенергії, скільки генерує один енергоблок атомної електростанції. У Києві за рахунок економії вдавалося скорочувати споживання електроенергії максимум на 5%.
До речі, після того, як в Україні запровадили ринкові ціни на газ, його споживання скоротилося із близько 50 до 30 мільярдів кубометрів за рік.
— А як щодо імпорту електроенергії?
● Г. Рябцев:
— Імпорт електроенергії — обмежений. Максимум, на який можемо розраховувати, — 2,2 ГВт (гігаватів), якщо будуть встановлені повітряні лінії електропередач (високовольтні), наприклад, до кінця року. Тепер отримуємо 1,7 ГВт. Можливо, ці обсяги вдасться збільшити, але тут виникають дві проблеми. На жаль, у нас промислові підприємства не звикли укладати контракти на постачання електричної енергії. Особливо імпортні контракти. Тож нині існує можливість отримувати щогодини 1,7 ГВт електроенергії з інших країн, розташованих уздовж нашого кордону (Румунії, Словаччини, Польщі, Угорщини і Молдови), але заявок на цей обсяг немає. У деякі дні “Укренерго” повідомляє про дефіцит електроенергії, а імпортована використовується лише на 30% обсягу, який може надходити.
Європейським компаніям немає сенсу збільшувати генерацію електричної енергії за таких умов. Підписання ж угод про постачання електроенергії мало б стати звичайною практикою для українських підприємств. Зрештою, ті компанії, які отримують понад 30% імпортованої електроенергії, тепер убезпечені від вимкнень.
Друга проблема полягає у тому, що електроенергію від західного кордону неефективно постачати на Лівобережну Україну. Це дуже далеко й передбачає значні втрати. Тому імпорт не допоможе вирішити проблему зі світлом ні на Дніпропетровщині, ні на Харківщині, ні на Одещині.
