З 1 січня майже всі підприємці, які працюють на єдиному податку (окрім 1 групи) і здійснюють так звані розрахункові операції, працюють за готівку, використовують POS-термінал чи приймають платежі через небанківський інтернет-еквайринг, повинні застосовувати реєстратори розрахункових операцій (РРО) або програмні реєстратори розрахункових операцій (ПРРО). Також набули чинності збільшені штрафи за їх невикористання: за перше порушення — 100% вартості проданих без застосування РРО товарів, робіт, послуг, і 150% — за кожне наступне. Однак до нових вимог виявилися не готовими ні ФОПи, ні влада...
Наразі касові апарати встановили трохи більше як 300 тисяч підприємців з-поміж 700 — 800 тисяч тих, хто має обов’язок це зробити. Тим часом у багатьох кав’ярнях, магазинах і навіть ресторанах з’явилися оголошення на кшталт “термінал не працює”. Що ж відбувається?
ЖОДНИХ КАРТОК, ЛИШЕ ГОТІВКА
...Дорогою з Карпат до Києва сім’я Нестеруків зупинилася біля невеликої крамниці. “На дверях побачила оголошення — “Термінал тимчасово не працює”, — розповідає Оксана Нестерук. — Щоб купити вологі серветки, пляшку води та пачку печива, довелося витрясати всі кишені. Бо ж готівкою ми майже не користуємося. Запитала продавчиню, що сталося з терміналом. Вона відповіла, що влада зобов’язала підприємців встановити касові апарати, а власниця магазину порахувала, що їй буде невигідно вести ось так бізнес... Тому й поки що крамниця працює так. А найближчим часом, можливо, її закриють”.
“Днями я записувалася на стрижку, перукарка попередила, аби я мала з собою готівку (вона знає, що зазвичай я розраховуюсь карткою), — каже киянка Марія Іванченко. — Уже при зустрічі перукарка, яка водночас є власницею невеликого салону краси, розповіла, що встановила програмне РРО від приватних розробників. Але на початку року в системі стався масштабний збій. Начебто через перевантаження. Щоб не отримати від податкової штраф, вона була змушена відключити ПРРО і перейти на розрахунок готівкою”.
У схожій ситуації опинилися тисячі малих підприємців. “Майже увесь позаминулий рік ми були на локдауні, доходи впали, а витрати на оренду, комунальні та зарплату зросли. А тут ще й вимога встановити касові апарати, — скаржиться власниця невеликого продуктового кіоску в Луцьку, 46-річна Світлана Мельник.
— Я вже заплатила 30 тисяч гривень за два таких. Тепер треба наймати бухгалтера, щоб розібратися, як з цими апаратами працювати. Це ще додаткові витрати. Плюс обслуговування... Одне слово, бізнес у шоці від таких “покращень” від держави. Ви бачили, на скількох невеликих крамничках вже з’явилися оголошення “Оренда”? Аж страшно стає... Бо дійсно, вигідніше закрити бізнес, ніж працювати за новими вимогами влади”.
ХАОС ІЗ КАСОВИМИ АПАРАТАМИ
— Розширення фіскалізації не стало для бізнесу несподіванкою. Чому ж ФОПи не підготувалися до запровадження касових апаратів?
— Увесь минулий рік працювала Рада з питань сприяння розвитку малого підприємництва при Офісі президента, розробляючи узгоджений компромісний проект. ФОПи вірили, що тотальної фіскалізації не буде, — пояснює голова Всеукраїнського об’єднання малого та середнього бізнесу “Фортеця” Оксана Продан. — Наприкінці минулого року, коли стало очевидно, що з 1 січня таки треба працювати з РРО та видавати фіскальні чеки, було неможливо придбати класичний касовий апарат та встановити програмний РРО, — додає нардепка, членкиня парламентського комітету з питань фінансів, податкової та митної політики Ніна Южаніна. — Тому вже 3 січня велика кількість торгових точок або не працювала, або працювала, але не видавала чеки. Щоб уникнути штрафів, вони приймали тільки готівку. Бо використовувати термінал для безконтактної оплати без РРО не можна. (Окрім того, ПриватБанк пообіцяв, що з лютого можна буде замінити звичайний термінал терміналом з функцією РРО, тому багато підприємців вирішили дочекатися нових терміналів й поки що приймати оплату готівкою. — Авт.).
— Скільки коштує встановлення касового апарата?
— Найпростіший касовий апарат вартує нині приблизно 5 тисяч гривень, але він функціонує дуже так собі, — каже підприємець, голова Руху SaveФОП Сергій Доротич. — Більш-менш нормальний РРО — 15 тисяч гривень. Плюс щомісячне обслуговування — 300 — 400 гривень. Також підприємцеві треба винаймати людину, щоб допомагала програмувати РРО. Бо, наприклад, у мене — 7 тисяч найменувань товару й асортимент увесь час змінюється. Самому впоратися важко.
Відтак на сервісному обслуговуванні касових апаратів певні приватні структури зароблять приблизно 5 мільярдів гривень на рік, а на касових апаратах — десь 10 мільярдів. Ці приватні структури чітко лімітовані, вони є у реєстрі ДПС, будь-хто надавати сервіс не може.
Відтак на сервісному обслуговуванні касових апаратів певні приватні структури зароблять приблизно 5 мільярдів гривень на рік, а на касових апаратах — десь 10 мільярдів.
— А чому підприємці не встановлюють безплатне програмне РРО від податкової?
— Бо воно не функціонує справно. Є й інші нюанси: підприємець зобов’язаний видати покупцеві розрахунковий чек, це означає, що до програмного РРО потрібен ще й принтер. Уявіть собі бабусю на ринку, котра продає шкарпетки, із принтером на шиї та смартфоном у руках (який багатьом ще й треба купити — а це мінімум 4 — 5 тисяч гривень).
— Запровадження тотальної фіскалізації влада обгрунтовує виведенням з тіні великого бізнесу, який, ховаючись під ФОП, ухиляється від сплати податків. Чи наповниться бюджет завдяки фіскалізації?
С. Доротич:
— Тут важливо розуміти, що наймасовіша друга група ФОПів платить фіксований єдиний податок (20% від мінімальної зарплати). І від того, скільки такий підприємець продасть товару, податок не міняється. А по кишені ФОПів фіскалізація вдарить добряче. За нашими оцінками, щорічні витрати бізнесу збільшаться у середньому на 100 тисяч гривень на рік. Підприємці будуть змушені перекласти ці витрати на споживачів і збільшити ціни на товари й послуги щонайменше на 20%.
— За приблизними підрахунками, які здійснювалися різними експертними групами, запровадження тотальної фіскалізації для малого бізнесу вартуватиме від 9 до 10 мільярдів гривень у перший рік, а впродовж 5 наступних років — 17 млрд гривень, — розповідає старший експерт з економічних реформ та законодавства Офісу простих рішень та результатів Любомир Чорній. — А от чи отримаємо ми від фіскалізації хоча би 10 мільярдів надходжень до державного та місцевого бюджетів за рахунок виведення великого бізнесу з тіні — велике питання.
— Підприємці в селах теж нарікають на нововведення. Але ж наприкінці минулого року Кабмін прийняв постанову, якою звільнив підприємців у селах, крім тих, котрі торгують підакцизною продукцією, від застосування РРО.
Л. Чорній:
— Так, але там йдеться про те, що органи місцевого самоврядування на власний розсуд можуть приймати рішення, чи запроваджувати на певній території РРО, чи ні.
ТО ЩО РОБИТИ?
— Який все-таки вихід із ситуації, що створилася?
Н. Южаніна:
— Єдиний компромісний варіант на сьогодні — держава має забезпечити якісним безплатним програмним забезпеченням підприємців для всіх типів гаджетів. Воно має бути введено в промислову експлуатацію, щоб держава відповідала за коректність роботи цього програмного забезпечення, за втрату даних, за невтручання у його роботу. Крім того, потрібне нормальне забезпечення мобільним інтернетом у всіх регіонах України.
— Запроваджуючи тотальну фіскалізацію, наші моновладці посилалися на досвід країн ЄС. Мовляв, там у кожній невеликій крамниці підприємці працюють із касовими апаратами. Чи справді це так?
Л. Чорній:
— У багатьох країнах ЄС, якщо підприємець сумарно в рік заробляє до 15 тисяч євро (а в деяких країнах — до 50 тисяч євро), він не має обов’язку окремо звітувати й показувати якісь підтвердні документи. Треба просто цю суму задекларувати, і ніхто не перевірятиме реальні обсяги. Бо адміністрування таких платників податків, здійснення контролю за їхньою діяльністю обходиться дорожче, аніж ймовірні надходження до бюджету.
О. Продан:
— Касові апарати в країнах ЄС дуже рідко приєднані до електронної системи податкового органу та не є підставою для додаткових перевірок чи донарахувань.
Дякуємо, що прочитали цей текст у газеті Експрес. У нас — тільки оригінальні тексти.
Читайте також репортаж із тренування резервістів територіальної оборони столиці
