Міністерка охорони здоров’я Норвегії Сильві Лістхауг вважає, що влада не повинна відігравати роль поліції моралі для жителів своєї країни. Посадовиця впевнена, що кожен має сам вирішувати, скільки йому вживати спиртного, червоного м’яса, скільки сигарет викурювати, і взагалі — робити це чи ні.
“Куди, зрештою, подітися курцям? Може, вони мають піти до лісу, на вершину гори чи на берег моря?” — обурювалася чиновниця на пропозицію заборонити куріння на відкритих ділянках, наприклад на авто бусних зупинках. І такі заяви лунають у країні, яка першою у світі, ще 1975 року, заборонила тютюнову рекламу!
То чи повинна держава обмежувати права курців, любителів спиртного? Про це дискутуємо з Олегом Чабаном, завідувачем кафедри психосоматичної медицини та психотерапії Національного медуніверситету ім. О.О. Богомольця, експертом Костянтином Красовським, головним лікарем Київського міського центру здоров’я Отто Стойкою та експертом Сергієм Кравцовим.
— Чи обмеження на продаж спиртних напоїв у нічний час та заборона куріння в громадських місцях порушує права людини?
К. Красовський:
— Заява нової очільниці міністерства охорони здоров’я Норвегії — це такий собі ультраліберальний підхід, який стає популярним у світі. Але не треба забувати, що ця посада — політична, і таке висловлювання могло бути розраховане на потенційних виборців, продиктоване прагненням сподобатися їм.
О. Стойка:— А якщо курець димить у ресторані, де обідає мама з маленькою дитиною, — хіба він не порушує їхнього права дихати чистим повітрям?! Обмежувати доступ до спиртного і тютюну — основні правила збереження громадського здоров’я, це практика всіх цивілізованих країн.
С. Кравцов:
— В Україні нікотин та алкоголь не є забороненими речовинами. Тому справді не зрозуміло, чому держава обмежує, скажімо, права курців. На мою думку, це порушує конституційні принципи. Держава має пропагувати фізичну культуру, здоровий спосіб життя, а не вказувати людям, що їм робити, як жити.
— Якби держава не запроваджувала обмежень на продаж спиртних напоїв неповнолітнім, у нічний час, не підвищувала цін на сигарети і не забороняла куріння у громадських місцях, до чого б це призвело?
К. Красовський:
— У Норвегії тривалість життя — одна з найвищих у світі (82 роки). А знаєте чому? Бо там пачка сигарет коштує 10 — 12 доларів, а міцні напої продають лише в державних магазинах. Пиво в супермаркеті можна купити до 20-ї години в будні й до 18-ї — у суботу. У неділю спиртне придбати майже неможливо. Це свідчить про те, що держава дбає про здоров’я своїх громадян. Норвегія стала першою країною, яка ухвалила закон про заборону куріння у громадських місцях, — це зроблено ще 1988 року. Востаннє я був у цьому королівстві 2010 року і не бачив сигарет ні на прилавках магазинів, ні на вітринах. Вони є у продажу, але не лежать на видноті. Бо вважається, що це може провокувати тих, хто кинув курити.
О. Стойка:
— Алкоголь, з медичного погляду, належить до найбільш небезпечних психоактивних речовин. Половину всіх злочинів у нашій країні скоюють у стані алкогольного сп’яніння, зокрема у нічний час. І через водіння у нетверезому стані гине багато людей.
До речі, вже декілька років у Норвегії не зафіксовано жодного випадку дитячої смерті у ДТП, бо там дуже високі штрафи за порушення правил дорожнього руху і кермування у нетверезому стані.
О. Чабан:
— Обмеження щодо продажу спиртного, зокрема неповнолітнім, мають бути. Чому? Бо лобова частка кори головного мозку формується в досить пізньому віці — приблизно до 23 — 25 років. Вона відповідальна за виконавчі процеси, прийняття рішень. Малоймовірно, що 16 — 17-річний підліток, у якого ця частка ще не сформована, поводитиметься абсолютно адекватно у стані сп’яніння.
Радимо до вашої уваги також текст про те, як жінка через проблеми із зором підписала не той документ і втратила право на житло.
