Доля дівчини в селі (спойлер: вона не легка)

15 жовтня - Міжнародний день сільських жінок. Про те, чому я його не святкую.

Інна КУЧЕР, журналіст
Інна КУЧЕР, журналіст

Кажуть, дівчину з села вивезти можна, а село з дівчини — ні. Та щоб зрозуміти, чи це просто гарна фраза від героїв соціальних мереж, чи гірка правда, непогано було б з’ясувати, яка ж вона — доля сільської дівчини.

У сільських нетрях на Хмельниччині я провела 17 років. І поїхала. Не скажу, що зараз мені дуже не вистачає чорнозему під нігтями та одягу, просоченого запахом свійських тварин. Та все ж, якби мені, як товару, потрібно було дати маркування, "виготовлено в селі" підійшло б якнайкраще. Поясню...

Бачте, село проникло в мене ще до того, як я почала усвідомлювати себе його частиною...

Завжди смішно відповідати, чому мене назвали Інною. "Наша сільська голова — Інна Григорівна — була дуже хорошою жінкою. Ну, ми й вирішили...", — розповідала моя бабуся.

НЕ ДАЙ БОЖЕ, ЗАМІЖ НЕ ВІЗЬМУТЬ

До заміжжя дівчат у нашому селі готують рано. Аж надто -- від народження. Ти ще ходиш під стіл пішки, а вже мусиш думати про своє жіноче майбутнє.

Іноді ми приходили в гості до друзів родини, і у п’яти- шестирічної мене неодмінно хтось повинен був запитати: "Ну що, Інно, дітей скільки мати будеш?"

Число, менше п’яти, фігурувати не могло!

Уже згодом правильну відповідь слід було давати й на таке запитання: "Ну що, Інно, заміж коли?". Я швидко засвоїла: не пізніше як у 20!

Бувало, розповідаєш мамі: "Знаєш, Віталик сьогодні в садочку зі мною гречкою поділився", і не встигаєш спам’ятатись, як із тобою дискутують про твоє жіноче обличчя.

Десь у мозку досі є комірочка з втрамбованими повчаннями, що я: "...повинна бути серйозною, шукати того єдиного принца, ні з ким не загравати. У жодному разі не можна відповідати взаємністю, бо чоловіку буде нецікаво".

У школі конгломерат агітаторів за сімейні цінності поповнився рішуче переконаними подругами.

Йду з булочкою зі шоколадом з їдальні в клас, обов’язково підходить хтось: "Знаєш, вчора я гуляла з Дімою, він зізнався мені в коханні. А ти? Коли, Інно? Тобі ж уже 12!".

Витираю шоколад зі щоки й відповідаю улюблене: "І що? Колись буде".

З-ЗА ПАРТИ — НА ПОЛОГИ

Із сьомого класу мої однокласниці взяли рішучий курс на здобування омріяного прохання "руки та серця". Пістрявий макіяж, підбори, романтика побачень під час уроків. Вже у восьмому класі на навчання не вистачало часу ні в кого. "Вчаться тільки лохи", — казала моя однокласниця Оксана.

І вчителі, і батьки розуміли, що потрібно йти ва-банк і вести фрегат за вітром кохання.

"Я вийшла заміж у 16, — повчала мене мама Оксани. — Ні 11 класів не закінчувала, ні вишів, і горя не знаю. А то як почнуть будувати кар’єри, а на сім'ю вже й часу нема. Ми з моїм уже 22 роки душа в душу живемо".

Вітрилом для фрегата кохання слугує клуб. Це такий собі культурний осередок. Ну як культурний...

"Приходжу вчора у клуб, така у новій спідниці. Тут Левицький підходить і одразу ж веде мене на вино", — вихвалялася 15-річна Альбіна. До речі, 16-річчя вона святкувала вже із дитиною під серцем.

Левова частина сільських пар так і утворюються — за вином чи чимось міцнішим у клубі. Чотири гривні за вхід — і ти в романтичній атмосфері поганої музики, холоду та випивки. Зате в якій компанії!

Утім хлопці бачать ситуацію дещо з іншого ракурсу. "Вчора танцював з Альоною, бо Катя виглядала так собі, — вихопила із розмови двох хлопців. — Потім усамітнились за клубом, повернулись, а наші скидаються по 50 копійок — Анжелі за стриптиз. А-ха-ха-ха-ха!"

А інший відповідає: "Ми вчора з моєю теж бачились, пішли до мене. Вона запитує, чи точно одружимось. Та звичайно! Іронія, розумієш? А вона ні! А-ха-ха-ха-ха".

Іронія стається, коли ті, що збираються заміж, вагітніють від тих, які не збирались одружуватись.

Так сталось із моєю однокласницею Ілоною, коли їй було 17. Заходжу якось на її сторінку в соцмережі, а там — цитати типу "я не матір-одиначка, просто батько — дурень".

В особистій розмові Ілона говорить те саме, тільки експресивніше: "Він казав, що не можемо одружитися, доки не... ну, ти розумієш. Бо для нього дуже важливо, щоб я йому довіряла. Довірилась! Сказала цьому телепню, що вагітна. А він взяв у батьків 500 гривень на аборт і кинув мені між очі. І зник! Кості вже рік, а батечко навіть не поцікавився ним".

Зрештою, ранні вагітності для села — буденна річ. Головне ж що? Щоб весілля помпезне було, щоб усі помітили, які ви щасливі.

Була в школі дівчина, яку я завжди брала за приклад — Настя. Вона постійно їздила на спортивні змагання, перемагала в олімпіадах, добре співала, була гарною. А в 10 класі відгуляла весілля.

У її батьків зарплата була невелика. Тож щоб зробити казкове весілля для доньки, позичили грошей, запросили все село... Пліткують, що вони досі віддають позичене, хоча минуло ось уже три роки.

Якось ми з Настею зустрілись. Ледь її впізнала: важча кілограмів на 20, втомлена. Не кажу, що сімейне життя обов’язково так впливає на жінок. Але Настя... Настя ж талановита, перспективна була.

"Я закінчила вечірню школу — це коли можна бути з дитиною, а свідоцтво про середню освіту все одно видають, — ділиться дівчина. — Про універ вже й мови не було. Думаю, ще вступлю колись, але — дитина, та й чоловіку їсти треба готувати...".

ОСВІТА ПО-СЕЛЯНСЬКИ

Навіть якщо дівчина не вагітніє, після школи перспективи в неї не такі вже й райдужні. У кращому випадку — вступити в університет, що у нашому райцентрі.

Колись ходила до репетитора з математики. Кожне заняття ми починали з історії про те, як один із її учнів вступив до вишу в сусідню область. У сільських колах покинути межі Хмельниччини — це справжній успіх.

Бо часто випускники школи просто не можуть вступити у хороші університети. Бо немає повісті сумнішої на світі, ніж повість про сільську освіту та ЗНО.

Рівень викладання у школі — для рахується. Вивчення іноземних мов у школі в селі — це таки вирок. В останніх класах учні знають лише, що "Лондон іс зе кепітал...".

А найгірше, вони навіть не усвідомлюють, якими знання повинні бути. Всі так щиро здивовані, коли приходять результати тестів із мінімальними балами.

Можна, звичайно, виділити ще рік, підготуватись і вступити, куди хочеш. Та зазвичай випускники йдуть шляхом найменшого спротиву:  бути з кимось "і в радості, і в горі".

"Значить не доля, — роздумувала моя колишня однокласниця, коли не вступила у виш. — Кожному ж своє. Одружусь, як мама, після школи. Далі буде видно..."

Та якщо дівчина не завагітніла під час учнівства, знайти чоловіка — доволі філігранна справа.

Бо село — це особистий папараці. За тобою завжди стежать. Тож дівчатам, які планують заміжжя, доводиться ретельно дбати про свою репутацію. Так, слово "хвойда" селяни дуже швидко підхоплюють, а з’ясовувати подробиці його присудження ніхто не береться.

У чоловіки зазвичай беруть когось із трьох довколишніх сіл. "Щоб мав хліб, до хліба й хазяйновитим був", — окреслює свого чоловіка мрії 25-річна Марія.

Та попри такий прагматичний підхід, розлучення трапляються  рідко. Мабуть, тому, що їх активно засуджують.

ТО В ЧОМУ ЩАСТЯ?

...Мене звати Інна, і я вже два роки не живу в селі. Час до часу повертаюсь туди і розумію, що нічого не змінилося. Генделик біля клубу процвітає, школа повниться молодими матерями, а сільська громада — плітками. Як то кажуть, миші плакали, кололись, але й далі їли кактус...

Якось розмовляла з моєю класною керівничкою про роботу, навчання, а на завершення: "Подумай сама, що важливіше? — каже вона. — Чоловік може тебе всім забезпечити! Ти так і не зрозуміла, в чому щастя?"

А ось скарги моїх колишніх однокласниць: "Він мене зрадив. А куди я подінусь? Робити нічого не вмію, коханців багатих не маю, мушу терпіти...", або "Мій дебіл і заробити нормально не може. Ні дитину не одягну, ні продуктів не куплю". Слухаю їх і розумію: у своєму виборі я таки не помилилась.

У чому щастя я на сто відсотків досі не знаю. Можливо в тому, щоб могти обирати, що робити зі своїм життям. Одружуватись, якщо щиро того бажаєш, а не тому, що вже час. Народжувати, бо хочеш дітей, а не через страх, що село буде гуторити, що у вашій сім'ї щось не так. Вчитись і працювати, де сама хочеш. Бути тою, ким себе бачу. А не просто — дівчиною у селі.

Читайте також журналістки: Я — бакалавр. І нахіба мені це?

Подробиці
Скріншот з відео

Жителька Китаю поділилася з "Експресом" ексклюзивними кадрами та подробицям революції в Гонконгу. Побачене та почуте вражає.

21.11
Подробиці
Фото Ярослава Станчака

Про причини вручення, розмір застави і думки самого політика щодо цих звинувачень.

21.11
Подробиці
Фото Ярослава Станчака

Відповіді на найпопулярніші запитання читачів про передплату газети “Експрес” на 2020 рік.

21.11
Життєві історії
Фото з архіву молодят

Про обійми крізь грати, романтичне освідчення, морське весілля та... червону горілку. Захоплива історія кохання Володимира Варімеза.

21.11
Думка
Андрій Курков, письменник

Революція гідності є одним із найважливіших епізодів в нашій історії, адже вона дала людям розуміння, що держава - не айсберг, а корабель.

21.11
Подробиці

Основним завданням безпілотних авіаційних комплексів називають “охорону об'єктів інфраструктури, вантажів та рухомого складу залізничного транспорту”.

21.11
Подробиці
Фото УНІАН

У "Слузі народу" кажуть про невідворотність зняття недоторканності з Порошенка, сам він заявляє, що дії ДБР це - "феєрична дурість", а в міжнародній пресі пророкують розкол українського суспільства.

20.11
Cпорт
Фото Євгена Кравса

Здобувши путівку на Євро-2020, збірна України вже заробила 9,25 мільйонів євро. А загалом тріумфатор першості заробить 34 мільйони євро!

20.11
Подробиці
Фото Анни Балакир

Про те, чи бачили тут снайперів на дзвіницях, чи можна розрахуватись за товар у рублях, а також - про українських військових на екскурсіях та сердечко між словами "Україна" і "Росія".

20.11
Подробиці
Фото Сабіни Ружицької

Майстер виробничого навчання курив цигарку на занятті, а хворого на астму учня облаяв.

20.11
Подробиці
Фото en.wikipedia

Подробиці про подію та реакція на неї ексміністра МЗС Павла Клімкіна.

20.11
Подробиці
Фото wikipedia (2)

Про російський слід в американських виборах, стурбованість військового щодо власної безпеки і подяку батькові за те, що свого часу покинув СРСР.

20.11
Люди і проблеми
Фото depositphotos.com

Мова про ММО. Що це таке і чому часте вживання таких харчів є ризиком для здоров'я?

19.11
Судові історії

Чоловік, який розправився з трьома жінками, у суді стверджував, що невинний. Мовляв, зізнання у скоєному з нього вибивали силою.

19.11
Подробиці
Фото wikipedia

У якому стані перебувають звільнені кораблі і як ситуацію коментують в РФ.

18.11
Подробиці
Фото unsplash.com

Окрім протестувальників дістається також медикам і журналістам. Що відбувається в спеціальному адмінрайоні КНР зараз?

18.11
Подробиці
Фото depositphotos.com

Обсяг іноземних інвестицій в Україну за останні три роки вдвічі менший, ніж суми, які українці отримують у формі переказів з-за кордону, кажуть фахівці.

18.11
Подробиці

Розповідаємо, до яких змін слід готуватися майбутнім випускникам.

18.11
Здоров'я

Стан сп'яніння без вживання алкоголю називається синдромом автопивоварні.

17.11
Cпорт
Фото зі сторінки Олени Старикової у facebook

Спортсменка розповідає про боротьбу за олімпійську ліцензію та те, як двоколісний транспорт полегшує повсякденне життя.

17.11
Дискусії
Фото Depositphotos.com

*Апостоли не одружувалися, бо весь час присвячували Господу. Та святому Петру вдалося поєднати обидві справи.

*Аргументи різних церков щодо того, варто чи ні священику мати дружину.

17.11
Здоров'я
Фото unsplash.com

Деякі добавки, які є в цьому виробі, здатні провокувати алергію, мігрень і навіть безсоння.

16.11
Подробиці
Фото pixabay.com

Чим для планети такі важливі бджоли? Чим загрожує нам їхнє зникнення?

16.11
Думка
Любко Дереш

Українці в цілому вважають себе толерантними і поміркованими, однак це, на жаль, не зовсім так.

16.11
Історія
Здається, її намагаються розстріляти квітами. Про українку, яка своїм голосом підкорила серця мільйонів

16 листопада минає 67 років з часу, коли не стало Соломії Крушельницької. Про шаленство глядачів від її голосу і те, як співачка допомогла Пуччіні не зазнати фіаско із оперою "Мадам Баттерфляй".

16.11
показати більше