Доля дівчини в селі (спойлер: вона не легка)

15 жовтня - Міжнародний день сільських жінок. Про те, чому я його не святкую.

Інна КУЧЕР, журналіст
Інна КУЧЕР, журналіст

Кажуть, дівчину з села вивезти можна, а село з дівчини — ні. Та щоб зрозуміти, чи це просто гарна фраза від героїв соціальних мереж, чи гірка правда, непогано було б з’ясувати, яка ж вона — доля сільської дівчини.

У сільських нетрях на Хмельниччині я провела 17 років. І поїхала. Не скажу, що зараз мені дуже не вистачає чорнозему під нігтями та одягу, просоченого запахом свійських тварин. Та все ж, якби мені, як товару, потрібно було дати маркування, "виготовлено в селі" підійшло б якнайкраще. Поясню...

Бачте, село проникло в мене ще до того, як я почала усвідомлювати себе його частиною...

Завжди смішно відповідати, чому мене назвали Інною. "Наша сільська голова — Інна Григорівна — була дуже хорошою жінкою. Ну, ми й вирішили...", — розповідала моя бабуся.

НЕ ДАЙ БОЖЕ, ЗАМІЖ НЕ ВІЗЬМУТЬ

До заміжжя дівчат у нашому селі готують рано. Аж надто -- від народження. Ти ще ходиш під стіл пішки, а вже мусиш думати про своє жіноче майбутнє.

Іноді ми приходили в гості до друзів родини, і у п’яти- шестирічної мене неодмінно хтось повинен був запитати: "Ну що, Інно, дітей скільки мати будеш?"

Число, менше п’яти, фігурувати не могло!

Уже згодом правильну відповідь слід було давати й на таке запитання: "Ну що, Інно, заміж коли?". Я швидко засвоїла: не пізніше як у 20!

Бувало, розповідаєш мамі: "Знаєш, Віталик сьогодні в садочку зі мною гречкою поділився", і не встигаєш спам’ятатись, як із тобою дискутують про твоє жіноче обличчя.

Десь у мозку досі є комірочка з втрамбованими повчаннями, що я: "...повинна бути серйозною, шукати того єдиного принца, ні з ким не загравати. У жодному разі не можна відповідати взаємністю, бо чоловіку буде нецікаво".

У школі конгломерат агітаторів за сімейні цінності поповнився рішуче переконаними подругами.

Йду з булочкою зі шоколадом з їдальні в клас, обов’язково підходить хтось: "Знаєш, вчора я гуляла з Дімою, він зізнався мені в коханні. А ти? Коли, Інно? Тобі ж уже 12!".

Витираю шоколад зі щоки й відповідаю улюблене: "І що? Колись буде".

З-ЗА ПАРТИ — НА ПОЛОГИ

Із сьомого класу мої однокласниці взяли рішучий курс на здобування омріяного прохання "руки та серця". Пістрявий макіяж, підбори, романтика побачень під час уроків. Вже у восьмому класі на навчання не вистачало часу ні в кого. "Вчаться тільки лохи", — казала моя однокласниця Оксана.

І вчителі, і батьки розуміли, що потрібно йти ва-банк і вести фрегат за вітром кохання.

"Я вийшла заміж у 16, — повчала мене мама Оксани. — Ні 11 класів не закінчувала, ні вишів, і горя не знаю. А то як почнуть будувати кар’єри, а на сім'ю вже й часу нема. Ми з моїм уже 22 роки душа в душу живемо".

Вітрилом для фрегата кохання слугує клуб. Це такий собі культурний осередок. Ну як культурний...

"Приходжу вчора у клуб, така у новій спідниці. Тут Левицький підходить і одразу ж веде мене на вино", — вихвалялася 15-річна Альбіна. До речі, 16-річчя вона святкувала вже із дитиною під серцем.

Левова частина сільських пар так і утворюються — за вином чи чимось міцнішим у клубі. Чотири гривні за вхід — і ти в романтичній атмосфері поганої музики, холоду та випивки. Зате в якій компанії!

Утім хлопці бачать ситуацію дещо з іншого ракурсу. "Вчора танцював з Альоною, бо Катя виглядала так собі, — вихопила із розмови двох хлопців. — Потім усамітнились за клубом, повернулись, а наші скидаються по 50 копійок — Анжелі за стриптиз. А-ха-ха-ха-ха!"

А інший відповідає: "Ми вчора з моєю теж бачились, пішли до мене. Вона запитує, чи точно одружимось. Та звичайно! Іронія, розумієш? А вона ні! А-ха-ха-ха-ха".

Іронія стається, коли ті, що збираються заміж, вагітніють від тих, які не збирались одружуватись.

Так сталось із моєю однокласницею Ілоною, коли їй було 17. Заходжу якось на її сторінку в соцмережі, а там — цитати типу "я не матір-одиначка, просто батько — дурень".

В особистій розмові Ілона говорить те саме, тільки експресивніше: "Він казав, що не можемо одружитися, доки не... ну, ти розумієш. Бо для нього дуже важливо, щоб я йому довіряла. Довірилась! Сказала цьому телепню, що вагітна. А він взяв у батьків 500 гривень на аборт і кинув мені між очі. І зник! Кості вже рік, а батечко навіть не поцікавився ним".

Зрештою, ранні вагітності для села — буденна річ. Головне ж що? Щоб весілля помпезне було, щоб усі помітили, які ви щасливі.

Була в школі дівчина, яку я завжди брала за приклад — Настя. Вона постійно їздила на спортивні змагання, перемагала в олімпіадах, добре співала, була гарною. А в 10 класі відгуляла весілля.

У її батьків зарплата була невелика. Тож щоб зробити казкове весілля для доньки, позичили грошей, запросили все село... Пліткують, що вони досі віддають позичене, хоча минуло ось уже три роки.

Якось ми з Настею зустрілись. Ледь її впізнала: важча кілограмів на 20, втомлена. Не кажу, що сімейне життя обов’язково так впливає на жінок. Але Настя... Настя ж талановита, перспективна була.

"Я закінчила вечірню школу — це коли можна бути з дитиною, а свідоцтво про середню освіту все одно видають, — ділиться дівчина. — Про універ вже й мови не було. Думаю, ще вступлю колись, але — дитина, та й чоловіку їсти треба готувати...".

ОСВІТА ПО-СЕЛЯНСЬКИ

Навіть якщо дівчина не вагітніє, після школи перспективи в неї не такі вже й райдужні. У кращому випадку — вступити в університет, що у нашому райцентрі.

Колись ходила до репетитора з математики. Кожне заняття ми починали з історії про те, як один із її учнів вступив до вишу в сусідню область. У сільських колах покинути межі Хмельниччини — це справжній успіх.

Бо часто випускники школи просто не можуть вступити у хороші університети. Бо немає повісті сумнішої на світі, ніж повість про сільську освіту та ЗНО.

Рівень викладання у школі — для рахується. Вивчення іноземних мов у школі в селі — це таки вирок. В останніх класах учні знають лише, що "Лондон іс зе кепітал...".

А найгірше, вони навіть не усвідомлюють, якими знання повинні бути. Всі так щиро здивовані, коли приходять результати тестів із мінімальними балами.

Можна, звичайно, виділити ще рік, підготуватись і вступити, куди хочеш. Та зазвичай випускники йдуть шляхом найменшого спротиву:  бути з кимось "і в радості, і в горі".

"Значить не доля, — роздумувала моя колишня однокласниця, коли не вступила у виш. — Кожному ж своє. Одружусь, як мама, після школи. Далі буде видно..."

Та якщо дівчина не завагітніла під час учнівства, знайти чоловіка — доволі філігранна справа.

Бо село — це особистий папараці. За тобою завжди стежать. Тож дівчатам, які планують заміжжя, доводиться ретельно дбати про свою репутацію. Так, слово "хвойда" селяни дуже швидко підхоплюють, а з’ясовувати подробиці його присудження ніхто не береться.

У чоловіки зазвичай беруть когось із трьох довколишніх сіл. "Щоб мав хліб, до хліба й хазяйновитим був", — окреслює свого чоловіка мрії 25-річна Марія.

Та попри такий прагматичний підхід, розлучення трапляються  рідко. Мабуть, тому, що їх активно засуджують.

ТО В ЧОМУ ЩАСТЯ?

...Мене звати Інна, і я вже два роки не живу в селі. Час до часу повертаюсь туди і розумію, що нічого не змінилося. Генделик біля клубу процвітає, школа повниться молодими матерями, а сільська громада — плітками. Як то кажуть, миші плакали, кололись, але й далі їли кактус...

Якось розмовляла з моєю класною керівничкою про роботу, навчання, а на завершення: "Подумай сама, що важливіше? — каже вона. — Чоловік може тебе всім забезпечити! Ти так і не зрозуміла, в чому щастя?"

А ось скарги моїх колишніх однокласниць: "Він мене зрадив. А куди я подінусь? Робити нічого не вмію, коханців багатих не маю, мушу терпіти...", або "Мій дебіл і заробити нормально не може. Ні дитину не одягну, ні продуктів не куплю". Слухаю їх і розумію: у своєму виборі я таки не помилилась.

У чому щастя я на сто відсотків досі не знаю. Можливо в тому, щоб могти обирати, що робити зі своїм життям. Одружуватись, якщо щиро того бажаєш, а не тому, що вже час. Народжувати, бо хочеш дітей, а не через страх, що село буде гуторити, що у вашій сім'ї щось не так. Вчитись і працювати, де сама хочеш. Бути тою, ким себе бачу. А не просто — дівчиною у селі.

Читайте також журналістки: Я — бакалавр. І нахіба мені це?

Автор: Інна Кучер
Подробиці
Обмін полоненими: росіян відправили назад на фронт, забрали навіть хрестики

Полонені окупанти, яких Україна повернула Росії ще 19 березня, не потрапили додому. Натомість вони повернулись на передову та ще й втратили особисті речі.

01.06
Подробиці
Фото ілюстративне, Генштаб ЗСУ

Сьогодні, 1 червня, ворог завдав ракетного удару по розташуванню одного з навчальних підрозділів Сухопутних військ ЗС України. Вже відомо про 12 загиблих і понад 60 поранених

01.06
Здоров'я
Фото pexels.com

Більшість страв, що пройшли термічну обробку, у теплу пору року рекомендовано зберігати в холодильнику не більше як 12 годин.

01.06
Подробиці
Фото: wikimedia.org

Російський диктатор Володимир Путін надсилає чіткий сигнал: він погодиться на врегулювання лише на своїх умовах і продовжуватиме боротьбу, доки вони не будуть виконані.

01.06
Cтиль життя
Фото з архіву Валентини Демиденко

До процесу залучила односельців. І вже опанували навіть сушіння м'яса та квасолі.

01.06
Подробиці
Фото: wikimedia.org

Генерал Кіт Келлог заявив, що обидві сторони, українська та російська, повинні бути готовими "трохи відступити" у переговорах, адже тільки так можна буде рухатись вперед.

01.06
Подробиці
Фото: telegram.org

У ніч на 1 червня неподалік кордону з Україною стались дві аварії. У Брянській області міст обвалився на пасажирський потяг, у Курській – обвалився, коли на ньому їхав локомотив.

01.06
Подробиці
Фото: АрміяІнформ

Повне блокування мобільного зв'язку в Україні на час російських атак - крайній варіант, який зараз не розглядається. Але можливе відключення мережі по маршруту ударного дрона.

31.05
Подробиці
Фото: з відкритих джерел

"Цифровий нашийник" зможе контролювати і блокувати будь-яку покупку кожної людини.

31.05
Подробиці
Фото з російських Telegram-каналів

Від місця масштабної пожежі до резиденції очільника Кремля - близько 10 кілометрів.

31.05
Подробиці
Фото: ASTRA

Для кремлівського рупора знімають постановочні відео, які нічого спільного з реальністю не мають.

31.05
Подробиці
Фото: facebook.com/GeneralStaff.ua

Загарбники атакують майже по всій лінії фронту.

31.05
Подробиці
Фото: Pavlo Sadokha

Українська громада обурена і закликає переглянути підручники з географії та історії.

31.05
Подробиці
Фото: АрміяІнформ

Підписано угоду на використання інтерфейсу CSI – цифрового мозку авіації Альянсу.

31.05
Подробиці
Фото Генштабу ЗСУ.

Цю потужну самохідну артилерійську установку російські окупанти покинули, тікаючи з поля бою на Харківщині.

31.05
Люди і проблеми
Фото uk.wikipedia.org/wiki/2017_OF201

Досі вчені лише здогадувалися про існування цього небесного тіла.

31.05
Подробиці
Фото з Вікіпедії.

У Держдумі цинічно повідомили, які "перспективи" чекають на Україну, якщо вона не піде на умови Росії щодо врегулювання війни.

31.05
Люди і проблеми
Фото fr.wikipedia.org

Раніше ця хвороба траплялася зазвичай у південних областях, але тепер поширена майже в усіх регіонах.

31.05
Подробиці
Європа змінює стратегію щодо підтримки України, - The Telegraph

У "коаліції охочих" тепер думають про довгострокову підтримку України без участі США, а не про миротворців.

31.05
Подробиці
Фото МНС РФ.

БпЛА атакували пункт дислокації російських військових та залізничну станцію на Курщині.

31.05
Подробиці
Фото Нацполіції.

Іван Вигівський стверджує, що нині майже кожен п'ятий поліцейський захищає Україну на війні.

31.05
Подробиці
Фото ОП.

США можуть чинити тиск на Україну, щоб вона взяла участь у переговорах, навіть якщо Москва не надасть свій меморандум.

31.05
Подробиці
Фото: т-к Зеленський

Сьогоднішня зустріч Зеленського може стати переломною у війні.

30.05
Подробиці
Фото: РосЗМІ

Росія в "принциповому плані" готова розглянути можливість встановлення режиму припинення вогню, але за умови...

30.05
Подробиці
Фото: скріншот з відео

Ти заходиш, вражаєш ціль і йдеш, перш ніж вони встигають зреагувати. Але є і мінуси...

30.05
Подробиці
Фото: wikimedia.org

Росія збудувала сотні нових казарм та проклала кілометри підземних тунелів.

30.05
Подробиці
Зв’язки з РФ та елітна нерухомість: суддя Верховного суду живе у квартирі родички з Росії

Житло в цьому елітному будинку в центрі Києва коштує по 5 мільйонів гривень. А родичка-росіянка судді за своє життя не змогла заробити навіть половини цієї суми.

30.05
показати більше