Крейсер перебував далеко за межами стандартної дальності видимості українських радарів, приблизно за 120 км від Одеси. Попри це, корабель був уражений українськими крилатими ракетами "Нептун", пише The Insider з посиланням на статтю шведських науковців.
Атака на "Москву": затопити корабель допомогло атмосферне явище
13 квітня 2022 року російський військовий корабель "Москва" зазнав удару від двох українських "Нептунів" –
протикорабельних ракет у Чорному морі. Перед запуском протикорабельної ракети ціль повинна бути виявлена і позиціонована, наприклад, за допомогою супутньої радіолокаційної системи.
Однак, коли ракети влучили в "Москву", вона була далеко за межами звичайного радіолокаційного горизонту будь-якої наземної радіолокаційної системи, що робить корабель непомітним за звичайних обставин.
"Використовуючи дані метеорологічного аналізу, ми показуємо, що на момент запуску ракети погодні умови дозволили наземному радару виявляти цілі, що виходять далеко за межі звичайного радара горизонту через аномальні умови", – йдеться у статті.
Шведські вчені з'ясували, що під час атаки на крейсер сталася інверсія показника заломлення – явище, при якому показник заломлення атмосфери швидко падає зі збільшенням висоти. Завдяки цьому електромагнітні хвилі заломлюються і огинають поверхню Землі, поширюючись далі, ніж зазвичай.
Це дозволило ЗСУ побачити крейсер на радарі та вразити його. За підрахунками вчених, стандартний горизонт видимості української РЛС становив 46 км.
Як наукові дані допомогли знищити флагмана російського флоту
Зазвичай величина, що описує поширення електромагнітних хвиль в атмосфері з урахуванням кривизни Землі (так званий "модуль приведеного показника заломлення"), збільшується з висотою. Якщо ця величина зростає недостатньо швидко, електромагнітні хвилі будуть злегка "згинатися" вниз у міру поширення. Коли ця величина починає зменшуватися з висотою, атмосфера набуває властивостей хвилеводу – електромагнітні хвилі ніби затримуються і починають "притискатися" до землі.
Метеорологи використовували історичні дані Європейського центру середньострокових прогнозів погоди, який реконструює розподіл температури, тиску та парціального тиску водяної пари на різних висотах. На основі цих даних вони розрахували профілі показника заломлення атмосфери. Далі вчені розв'язали рівняння, які описують
поширення радіолокаційного сигналу як функцію відстані до радара та висоти з урахуванням показника заломлення.
Взявши до уваги дані про ефективну радіолокаційну ділянку розсіювання "російського військового корабля", вчені дійшли висновку, що саме з 16 до 21 години 13 квітня 2022 року атмосфера перебувала в такому стані, що радари мали б виявити корабель навіть на більшій відстані від Одеси. Вчені зазначають, що в умовах війни не варто нехтувати науковими даними метеорології.
Додамо, ракетний крейсер "Москва" був флагманом і найбільшим бойовим кораблем Чорноморського флоту РФ та належав до числа шести найбільших кораблів ВМФ Росії. За даними РНБО України, з 510 осіб, що перебували на борту корабля, вдалося врятувати лише 58.
Підписуйтесь на сторінку "Експресу" у Facebook
