Подія: Верховна Рада ухвалила закон "Про внесення змін до Закону України "Про публічні закупівлі" щодо створення передумов для сталого розвитку та модернізації вітчизняної промисловості", який більше відомий як закон про локалізацію. За нього проголосували 323 нардепи, повідомляє ВРУ.
Деталі і коментарі: Закон передбачає, що з наступного року імпортні товари, придбані за державний або комунальний кошт, мають містити українську складову. Іноземний постачальник може забезпечити наявність місцевої складової, розміщуючи виробництво в Україні, купуючи українські комплектуючі або замовляючи виробничі операції в Україні. У 2022 році показник локалізації становитиме щонайменше 10% і з кожним роком збільшуватиметься на 5%. У 2028-2031 роках ступінь локалізації сягне 40%. Закон про локалізацію стосуватиметься 5 груп машинобудування: міський пасажирський транспорт, залізничний транспорт, комунальна техніка, енергетичне машинобудування, продукція аерокосмічної галузі (літаки, супутники). Закон набуде чинності через 6 місяців з дня опублікування. За цей період Кабмін має розробити підзаконні акти для його реалізації.
Заступник голови комітету ВРУ з питань економічного розвитку Дмитро Кисилевський наголошує, що закон про локалізацію принесе Україні 4,2% додаткового зростання ВВП за 3-5 років, збереже 200 тисяч робочих місць і створить понад 62 тисячі нових. "62,5 тисяч українців отримають пропозицію про робоче місце з гідною зарплатою на промисловому підприємстві у своїй країні, а не будуть змушені їхати на заробітки за кордон. Завод заплатить податки у бюджет українського міста. Україна отримає не лише тролейбуси, а й користь для власної економіки та громадян", — зазначив нардеп із парламентської трибуни.
Голова Ради Федерації роботодавців України Дмитро Олійник розповів у Facebook, що сфера дії цього закону, зокрема, поширюватиметься на Білорусь, Китай, Туреччину (а саме вони — серед ключових протекціоністів світу), країни СНД та інші країни, які не підписали GPA (угоду СОТ про публічні закупівлі. — Авт.), а це близько 80% товарного імпорту, який регулярно перемагає у наших публічних закупівлях за певними категоріями, і які мають безпрецедентну підтримку своїх країн. "Від прийняття закону виграють українські виробники та українська економіка. Ми не такі багаті, щоб 40% публічних закупівель віддавати на імпорт, як це відбувається наразі. У небідних розвинених країнах цей показник у 5 разів менший. Українські виробники потребують системної підтримки держави. Тож запроваджуємо в Україні кращі світові практики підтримки виробництва. І локалізація — саме такий інструмент!" — вважає Дмитро Олійник.
Нардеп Ярослав Юрчишин розкритикував ухвалення цього закону. "Ті, хто вчора оголошував хресний похід проти олігархів, сьогодні вирішили віддати їм цілі галузі та сфери, закриваючи доступ до них конкурентів з інших країн. Ті, хто ратують за модернізацію, просто зафіксували, що вона не є важлива. Краще дати монополію старим технологіям, держава підтримає постсовєтську промисловість нашими податками", — написав депутат у FB. За його словами, замість того, щоб розвивати малий і середній бізнес, монополістам вкотре дають можливість збагатитися.
Співголова Ліги антитрасту Агія Загребельська вважає, що ухвалений закон містить цілу низку сірих зон, кожна з яких джерело для злочинного збагачення. "Купуй українське". Складна дискусія про те, як будуть витрачати 2 трильйони наших гривень... Щоб взяти участь в тендері з будь-яким товаром з переліку, потрібно буде мати "довідку" від держави, що ти "локалізований" в Україні на визначений в законі відсоток. Перелік товарів виписаний в законі, але Кабміну надано повноваження його доповнювати. Кожна "довідка" від держави і перелік виключень, як передумова для отримання бюджетних грошей — місце для відкату", — написала вона у Facebook. За словами Загребельської, закон жодних зобов'язань в обмін на преференції на бізнес не накладає. Жодної мети перед бізнесом не ставить. Просто дає додаткові гроші. "У США, де працює "купуй американське", створені цілі летючі групи з працівників їх "АМКУ", ФБР, шерифів та прокурорів, які зранку до вечора займаються тільки одним: виявленням та покаранням за тендерні змови. У них це — кримінал. Тільки за дорожні картелі за чотири роки вони запроторили у в'язницю більше 40 осіб. Ми ж розуміємо, що на наш АМКУ розраховувати не варто. Тому тут також прогноз песимістичний. Кількість "полюбовно" розподілених тендерів збільшиться", — вважає експертка.
