В’ячеслав Бойчук загинув під час виконання бойового завдання на Запорізькому напрямку. Про це повідомила журналістка та волонтерка Жанна Білоцька.
На фронті загинув син звільненого з полону командира мінного тральщика “Генічеськ”
Жанна Білоцька розповіла у соцмережі Facebook, що родина Бойчуків понад три роки чекала на повернення Олександра з російського полону, куди він потрапив ще у березні 2022 року під час героїчної оборони Маріуполя. 14 серпня 2025 року його вдалося повернути в Україну у межах чергового обміну полоненими.
“На жаль, зустрічі з сином так і не відбулося: Ярослав загинув”, — написала Жанна Білоцька.
Вона нагадала, що Олександр Бойчук служив у Криму, де обіймав посаду командира мінного тральщика “Геніченськ”. Навесні 2014 року, під час анексії півострова, відмовився здатися та перейти на бік Росії.
“Повномасштабна війна застала його серед тих, хто до останнього тримав оборону Маріуполя. Після тривалих і виснажливих боїв Олександр опинився у російському полоні.
Син Олександра, Ярослав, продовжив шлях батька — став військовим і виконував бойові завдання на передовій. На Запорізькому напрямку він загинув як справжній воїн. Його смерть стала непоправною втратою для родини, яка понад три роки жила надією дочекатися повернення батька з полону, і тепер змушена пережити ще одну страшну трагедію.
Неможливо підібрати слова втіхи для батьків. Вічна пам’ять і слава Герою. Щирі співчуття Оксані та Олександру”, — написала Жанна Білоцька.
Покровський напрямок забрав життя українського захисника
У боях за Україну загинув захисник із Хмельниччини Сергій Сплавський. Його життя обірвалося ще в лютому 2024 року на Покровському напрямку, але смерть воїна підтвердили лише нещодавно. Трагічну звістку повідомили в Дунаєвецькій територіальній громаді.
"Він був світлою та щирою людиною, справжнім сином своєї землі, який до останнього подиху залишався вірним присязі та Батьківщині", – зазначили у Дунаєвецькій громаді.
Життя воїна обірвалося у ніч проти 8 лютого 2024 року поблизу населеного пункту Побєда на Покровському напрямку. Відтоді він упродовж тривалого часу вважався зниклим безвісти.
"Минуло півтора року болісної невідомості, і лише тепер Герой повертається додому, щоб знайти спочинок на рідній землі. Та батьки, сестра й брат так і не дочекалися його живим. Його серце перестало битися, але мужність і відданість назавжди залишаться в пам’яті громади. Сергій залишив нам приклад справжньої любові до України — любові, сильнішої за смерть. Ми схиляємо голови у глибокій шані та співчутті перед його родиною. Доземно вклоняємося Герою, дякуючи за захист. Вічна пам’ять тобі, Воїне. Нехай у мирі спочиває твоя добра душа. Пам’ятаймо, якою страшною ціною виборюється для нас кожен новий день", – зазначили на малій батьківщині воїна.
Підписуйтесь на сторінку "Експресу" у Facebook
