Володимир Путін веде активну дипломатичну діяльність в країні та за кордоном, незважаючи на зусилля США та їхніх союзників, які намагаються виставити його міжнародним вигнанцем через російське вторгнення в Україну, пише Bloomberg.
Путін не став вигнанцем
Зазначається, що лише за два місяці з початку свого п'ятого президентського терміну в травні Путін провів понад 20 зустрічей з лідерами країн Європи, Азії, Африки, Латинської Америки та Близького Сходу. Він також здійснив шість закордонних візитів, навіть незважаючи на те, що Міжнародний кримінальний суд видав ордер на його арешт за звинуваченням у скоєнні воєнних злочинів в Україні.
Багато з його співрозмовників були з колишніх радянських республік або з держав, які поділяють антиамериканську позицію. Однак інші представляють країни, які намагаються зберігати нейтральну позицію щодо війни. Це свідчить, що зусилля російського лідера привернути на свій бік так званий Глобальний Південь як противагу світовому порядку, в якому домінують США, приносять свої дивіденди.
Діалоги Путіна із Сі Цзіньпіном та іншими лідерами
Путін прилетів до Пекіна трохи більше ніж через тиждень після переобрання. Цього місяця вони знову зустрілися в кулуарах саміту Шанхайської організації співробітництва в Казахстані. Сі Цзіньпін, чия підтримка допомогла Росії витримати санкції, сказав, що Китай "завжди стояв на правильному боці історії", оскільки він і Путін пообіцяли "посилити всебічну стратегічну координацію".
Також видання відзначає візит прем'єр-міністра Індії Нарендри Моді до Москви, який є чітким сигналом про рішучість країни зберігати тісні відносини з Росією на тлі поглиблення китайсько-російських відносин. Нью-Делі залишається основним покупцем російської зброї і стає все більш залежним від російської нафти зі знижками.
Прем'єр-міністр Угорщини Віктор Орбан, чия країна на ротаційній основі головує в Євросоюзі, проігнорував критику щодо його самозваної мирної ініціативи провести переговори з Путіним у Москві. Орбан, якого вважають найбільш дружньою до Росії фігурою в ЄС, раніше відвідав президента України Володимира Зеленського в Києві, а після переговорів з Путіним вирушив до Китаю.
Путін зустрівся і з президентом Туреччини Реджепом Таїпом Ердоганом вперше з вересня минулого року на полях саміту ШОС. Вони обговорили російський туризм до Туреччини та атомну електростанцію "Аккую", яку будує "Росатом". Ердоган заявив, що член НАТО Туреччина хоче "і надалі розвивати теплі відносини" з Росією, і запросив Путіна відвідати його "дуже скоро".
У червні Путін здійснив свій перший за 24 роки візит до Північної Кореї, де підписав пакт про взаємну оборону з лідером Кім Чен Ином, який пообіцяв "беззастережно" підтримувати Росію в її війні проти України. Військове партнерство посилило побоювання, що РФ може надати передові технології озброєння ізольованій комуністичній державі, яка надсилає боєприпаси і ракети на допомогу військовій машині Кремля. З Пхеньяна Путін вирушив до В'єтнаму, який проігнорував скарги США на прийом російського лідера.
"Починаючи з травня, Путін був зайнятий іншими зустрічами з іноземними лідерами як вдома, так і за кордоном, - пише Bloomberg. - Крім вказаних, він зустрівся з лідерами Азербайджану, Казахстану, Монголії, Пакистану і Катару на полях саміту ШОС в Астані. У Росії він провів переговори зі своїми колегами із Зімбабве, Болівії, Республіки Конго, Куби, Вірменії, Таджикистану та Бахрейну. Путін також відвідав Узбекистан і Білорусь, де зустрівся з їхніми лідерами. Більше дипломатії на найвищому рівні з'явиться на горизонті, коли Росія прийматиме саміт розширеної групи держав БРІКС у Казані в жовтні. Це, ймовірно, дасть Путіну можливість зустрітися з лідерами Бразилії, Індії, Китаю, Південної Африки, Ірану, Єгипту, Ефіопії та Об'єднаних Арабських Еміратів".
Підписуйтесь на сторінку "Експресу" у Facebook
