За роки окупації вони пережили утиски, примус і нав’язування російської пропаганди, а сьогодні вже у безпеці й отримують необхідну допомогу в Україні, повідомив глава Офісу президента Андрій Єрмак, передає "Експрес".
Маму принижували, що не відправила дітей на військові заходи
Як зазначив Єрмак, серед дітей, який вдалось повернути – сестри, яких окупаційна влада намагалася забрати в інтернат після смерті матері; діти, яких змушували співати гімн РФ та брати участь у пропагандистських зустрічах із російськими військовими; підліток, якого попри проблеми зі здоров’ям поставили на військовий облік, а його маму принижували за відмову відправити дітей на мілітаризовані заходи.
"Сьогодні всі вони отримують підтримку: відновлюють документи, проходять психологічну реабілітацію та отримують підтримку для початку нового вільного життя. Дякую Save Ukraine та всім партнерам за допомогу у порятунку цих дітей", – написав Єрмак.
Історії дітей, яких повернули з окупації
Bring Kids Back UA та Save Ukraine розкрили більше деталей щодо дітей, яких вдалось повернути з окупації. Вони розповіли короткі історії та зазначили, що за понад три роки усі ці діти пережили утиски, примус та навʼязування російської пропаганди.
? 14-річна Юлія та 9-річна Єва (імена дітей змінено з міркувань безпеки) залишилися в окупації сиротами – їхня мама раптово померла. Родичі хотіли оформити опіку над сестрами, але окупаційна влада вигадала причину, щоб затягнути час і забрати дітей в інтернат. На щастя, повнолітня сестра Таміла звернулася по допомогу і таки змогла вивезти дівчат у безпечне місце.
? 9-річна Яринка і 13-річний Макар за три роки окупації встигли відчути на собі усі методи російської освіти: щоранку – гімн РФ, щотижня – "разговори о важном", щосвята — малюнки та листи російським військовим. На уроки до дітей приходили солдати, які демонстрували зброю та дрони. Відмовитися від усього цього діти не могли, адже батькам погрожували вилучити дітей. Однак сімʼї все одно довелося пережити приниження: коли батькам вручали російські паспорти, то змусили їх читати присягу на камеру.
? Родина 17-річного Давида – віруюча. Його батьки, попри окупацію, продовжували збирати громаду вдома. Тато возив людей із сусідніх сіл, проповідував і проводив причастя. Хлопець з молодшою сестрою змушений був також піти на навчання в російську школу, де від дітей вимагали брати участь у військовій грі "Зарніца". Але коли мама не пустила на захід дітей, то її викликали на батьківські збори й прилюдно принижували. Останньою краплею стало те, що Давида поставили на військовий облік попри проблеми з серцем.
Підписуйтесь на сторінку "Експресу" у Facebook
