Один із найбільших банків Росії — Газпромбанк — потрапив до чорного списку США. Із січня наступного року його “відріжуть” від глобальної фінансової системи, а отже, платежі банку в доларах стануть неможливими. Американські санкції вже до певної міри обвалили російську нацвалюту — до понад 110 рублів за долар, що стало найнижчим показником від березня 2022 року.
— Тривалий час США та європейські країни не застосовували санкцій проти Газпромбанку. Адже саме через цей банк відбувалися розрахунки за постачання російського газу до Європи. Припинення платежів через Газпромбанк призвело б до труднощів у розрахунках та скорочення постачань російського газу в Європу. А це своєю чергою могло б спровокувати зростання цін на газ в Європі та енергетичну кризу. З приходом до влади Трампа очікують, що збільшиться постачання американського зрідженого газу до Європи, а отже, вдасться запобігти енергетичній кризі, — розповідає кандидат економічних наук Олександр Хмелевський. — Газпромбанк не лише забезпечував розрахунки за газ, через нього відбувалися розрахунки за постачання до РФ обладнання, яке могло бути використано для військових потреб. У самій Росії Газпромбанк забезпечує розрахунки за військову техніку та боєприпаси, також через нього отримують грошові виплати солдати, які воюють в Україні. Тобто Газпромбанк має безпосередній стосунок до фінансування війни.
Додам, що запровадження санкцій проти Газпромбанку викликало занепокоєння в низці країн, які споживають російський газ, зокрема в Угорщині, Словаччині, Туреччині. Анкара вже розпочала переговори зі США щодо скасування таких санкцій. Імовірно, Штати підуть на поступки та нададуть ліцензію Газпромбанку на розрахунки за газ або дозволять певним компаніям, які постачають “блакитне паливо” до Європи, здійснювати такі розрахунки.
— Фундаментально ці санкції не зупинять розрахунків за газ та нафту — просто зміниться алгоритм цих розрахунків, і вони здорожчають, — додає ексчлен НБУ Віталій Шапран. — Водночас виникнуть серйозні незручності для клієнтів Газпромбанку, що призведе до переходу їх в інші банки. Усі ці незручні процеси вже відбуваються з картками Газпромбанку від китайської платіжної системи Union Pay.
— Чи запроваджені обмеження похитнуть курс рубля ще більше?
● В. Шапран:
— Санкції проти Газпромбанку — це удар по ліквідності слабкого валютного ринку РФ. Центральний банк має золотовалютні резерви для проведення інтервенцій на ринку, але він вирішив послабити рубль і не усувати дефіциту ліквідності.
Думаю, є дві причини такої поведінки ЦБР. По-перше, доволі слабкі результати російських експортерів за 9 місяців 2024 року. Через санкції багато хто з них не зміг завести в РФ навіть той виторг, про який вже прозвітував, а частина експортерів узагалі показала від’ємні результати. Найпроблемніша ситуація склалася у вугільній галузі, де почали закривати шахти через неспроможність російської залізниці забезпечити перевезення вугілля зручними маршрутами. По-друге, Народний банк Китаю демонстративно не поспішає розширювати своп (валютні операції. — Авт.) в юанях для ЦБР, і це додатково створює негативний сигнал для наповнення ліквідністю валютного ринку РФ.
— А як загалом запроваджені санкції можуть вплинути на спроможність Росії продовжувати війну?
● О. Хмелевський:
— РФ може налагодити міжнародні розрахунки через інші банки. На жаль, ще багато російських банків, а також банків, зареєстрованих за кордоном, але контрольованих РФ, не перебувають під санкціями. Так, каральні заходи США дещо обмежать здатність Росії фінансувати війну і посилять девальвацію рубля та інфляцію. Проте до остаточного краху економіки РФ, який би унеможливив ведення нею війни, ще дуже далеко.
● В. Шапран:
— Поки що фінансова влада РФ відступає і пом’якшує умови для експортерів та через підвищення ставки ЦБР генерує певну ліквідність держбанків, яка напевне буде спрямована на фінансування війни. Тобто росіяни створюють умови для розширення фінансування війни на найближчі два-три місяці, після чого їх чекають серйозні проблеми в економіці і системі державних фінансів. Те, що ми нині спостерігаємо, — це відчайдушний ривок, щоб вичавити зі системи державних фінансів ще трохи грошей для війни, за яким настане неминуча розплата.
