Командир 414-го окремого полку ударних безпілотних авіаційних систем Роберт Бровді з позивним “Мадяр” вважає, що рішення Пекіну негативно позначиться на забезпеченні дронами нашої армії. Зокрема, БпЛА буде менше і вони здорожчають.
Президент Асоціації “Технологічні сили України”, голова наглядової ради оборонно-технічної компанії Вадим Юник розповів, що запроваджені Китаєм обмеження стосуються майже всіх компонентів до БпЛА. За його словами, рано чи пізно це мало статись. Оскільки Пекін розглядає РФ як партнера, а Україну — як ворога. Проте запевнив, що більшість українських виробників підготувалася до цих обмежень.
— Україна не виробляє компонентів для дронів, тому залежна від постачання з Китаю. Ми лише збираємо різні безпілотники, — наголошує Олег Пендзин, керівник Економічного дискусійного клубу. — Звісно, через обмеження дронів у нас можуть виробляти менше.
До речі, Китай запровадив таку заборону не лише для України, але й для Росії. Однак, думаю, це не завадить РФ через треті країни, вже за налагодженими схемами, без проблем і далі завозити складники для безпілотників. Пекін підігрує Кремлю, знаючи, що Україна критично залежна від китайських деталей. Тим паче що останнім часом ми випереджаємо РФ за застосуванням безпілотників на полі бою. Так, наші виробники готувалися до цього рішення й наперед завезли певну частину компонентів. Але маємо розуміти, що вони з часом закінчаться. Ті компанії, котрі й раніше не мали прямих контрактів з Китаєм, а працювали через посередників з країн Європи, не відчують проблем з комплектуванням.
Щоб позбутися залежності від виробника з КНР, американська компанія з виготовлення дронів Lockheed Martin вклала 35 мільярдів доларів у виробництво їх компонентів. Ми не зможемо знайти таких коштів, щоб створити власне виробництво запчастин. Тому треба напрацювати інші шляхи постачання. Звісно, говорити про стовідсоткову локалізацію виробництва компонентів до дронів в Україні сьогодні не доводиться. Але певні складники ми б могли виробляти, зокрема мікрочипи.
— На мою думку, катастрофи не станеться. Розв’язати проблему з компонентами можна буде за допомогою коаліції дронів, до якої входить 15 країн, — вважає Дмитро Снєгирьов, співголова ГІ “Права справа”. — Зрештою, обидві сторони — і Україна, і Росія — активно використовують так званий сірий імпорт, ввозячи деталі через посередників, тобто через треті країни. Вочевидь, він активізується. Ну й варто зазначити, що “Укроборонпром” налагодив виробництво багатьох видів дронів. Причому в доволі великій кількості та з вітчизняних складників. Наразі ми справді маємо тотальну перевагу над ворогом у так званому малому повітрі. Мова про FPV-дрони, дрони-скидувачі. Тепер дуже важливо її не втратити. Також ми маємо власні безпілотники, здатні завдавати ударів углиб Росії, на відстань до 1800 кілометрів. Це суто українська розробка. Як і морські дрони.
— Виробництво дронів постійно модернізується. Зокрема, відбувається перехід на безпілотники, які управляються з допомогою волоконно-оптичних кабелів, що захищені від впливу РЕБ, — додає Валерій Романенко, провідний науковий співробітник державного музею авіації НАУ. — А головним виробником таких БпЛА є Європа. Тобто без дронів ми аж ніяк не залишимося.
— Чи не сподівається Пекін у такий спосіб змусити Україну сісти за стіл переговорів з Кремлем на невигідних для нас умовах?
● Д. Снєгирьов:
— Китай обмежив грошові перекази з Росії, побоюючись західних санкцій. Через це у країни-агресорки виникли великі проблеми з експортно-імпортними операціями з КНР. Піднебесна також змінила правила митного оформлення товарів, що йдуть у Росію. Запроваджено жорсткі обмеження на товари подвійного призначення. Хоча цілком можливо, що в очах Заходу Пекін справді намагається бути таким собі миротворцем.
