Йдеться про справу “Таганов та інші проти Грузії і Росії”. ЄСПЛ зазначив, що власники нерухомості в Абхазії були змушені покинути свої будинки та не могли користуватися майном після 2008 року. Суд підтвердив, що Абхазія є територією, над якою РФ здійснює фактичний контроль, і в заявників не було ефективних внутрішніх засобів для захисту своїх прав на користування цією нерухомістю ні в Грузії, ні в РФ.
— Практики подібних рішень ЄСПЛ щодо українських громадян ще немає, — каже Борис Бабін, доктор юридичних наук, експерт Асоціації реінтеграції Криму. — Однак позови такі є, їх розглядають. Причому як міждержавні, так і приватні. Думаю, що в 2025 році варто очікувати рішень ЄСПЛ за індивідуальними позовами проти держави агресорки. Перша хвиля стосуватиметься не майнових справ, а тих, що стосуються загрози життю та здоров’ю, катуванням та іншим злочинам. ЄСПЛ потроху ухвалюватиме за ними рішення.
— Загалом щодо кримської власності є вже рішення ЄСПЛ у справі “Україна проти РФ”, але там йдеться не про доступ до майна, а про неправомірну експропріацію всупереч міжнародному гуманітарному праву, — додає Микита Петровець, юрист Регіонального центру прав людини. — Подібні речі про експропріацію ми заявляли також в справі “Україна проти РФ” щодо Донецької/Луганської областей. Наразі маємо тільки проміжне рішення, за яким питання пройшло первинну оцінку, а фінальне має бути протягом року-двох. Зауважу, що після 16 вересня 2022 року ЄСПЛ більше не розглядає справи проти РФ у зв’язку з виключенням країни-агресорки з Ради Європи.
— А як довго ЄСПЛ може розглядати справу?
● Б. Бабін:
— Отримавши міждержавні, індивідуальні заяви в 2014 — 2015 роках, ЄСПЛ лише в 2024 році ухвалив рішення по суті у міждержавній справі. І не ухвалював рішень в індивідуальних справах, за окремими винятками. Але сьогодні процес розгляду прискорюється.
— У березні минулого року Москва припинила виконувати рішення ЄСПЛ. Чи реально змусити РФ це робити?
● М. Петровець:
— Немає примусового механізму виконання рішень ЄСПЛ. Після ухвалення фінального рішення справа передається в Комітет міністрів Ради Європи, який комунікує із державою (РФ у нашому випадку), надає свої рекомендації тощо. Водночас відбувається активний процес створення міжнародного компенсаційного механізму при Раді Європи (Реєстр збитків). Потерпілі від російських злочинів після 2022 року подають відповідні підтверджувальні документи, щоб у майбутньому розраховувати на компенсацію з Фонду, який ще має бути створений в рамках механізму. Припускають, що фонд може бути наповнений російськими замороженими активами та/або індивідуальними внесками країнпартнерів. Потенційно через цей фонд могли б бути виконані рішення ЄСПЛ у справах проти РФ у примусовому порядку. Крім того, питання виконання таких рішень може стати предметом перемовин з Москвою в ході завершення війни. Також припускаю, що такими рішеннями Україна буде ще багато років тиснути на РФ, хоч хто там був при владі.
