Президентські вибори у Молдові: чому перемога Маї Санду важлива для Європи та України

Експерти запевняють, що РФ докладатиме максимум зусиль, аби взяти реванш і завести наступного року до молдовського парламенту проросійські сили.

Фото en.wikipedia.org/wiki/Maia_Sandu
Фото en.wikipedia.org/wiki/Maia_Sandu

Другий тур президентських перегонів у Молдові виграла чинна глава держави Мая Санду, яка підтримує прозахідний курс країни. За даними тамтешнього Центрвиборчкому, вона здобула трохи більше як 55% голосів. А її конкурент, висуванець опозиційної проросійської Партії соціалістів, ексгенпрокурор Олександр Стояногло, — майже 45%. 

Вирватись уперед Санду вдалось попри те, що Кремль усіляко підігравав Стояногло. За сприяння Москви було організовано підкуп виборців, підвезення людей до дільниць і навіть безплатні авіа- та автобусні рейси для молдаван, які проживають у Росії, але погодились поїхати на батьківщину проголосувати за опонента Санду. За даними молдовської влади, Кремль витратив майже 100 мільйонів євро, щоб зірвати президентські вибори та референдум про вступ країни до ЄС, який відбувся у день першого туру голосування. 

Експерти кажуть: доля Молдови великою мірою залежатиме від результатів парламентських виборів, запланованих на наступний рік. Докладніше — у розмові з експертом-міжнародником Максимом Несвітайловим та директором Інституту соціально-політичного проєктування “Діалог” Андрієм Миселюком.

— Як вважаєте, завдяки чому Маї Санду вдалося перемогти? 

● А. Миселюк: 

— Тут спрацювало декілька факторів. По-перше, Санду подала ці вибори як найважливіші в історії Молдови. Мовляв, від результатів голосування залежатиме, чи продовжить країна свій курс на зближення із Заходом, а чи рухатиметься до “руского міра”. Доречним став приклад Грузії: держава-кандидат на вступ до ЄС, у якій перемагають проросійські сили, втрачає європейську перспективу. 

По-друге, Мая Санду на тлі тиску Росії зуміла мобілізувати виборців, зокрема діаспору, яка підтримує її. По-третє, конкурент Санду провів надзвичайно слабку виборчу кампанію як для політика, який прагнув здобути пост президента європейської держави. 

— Чи можна вважати, що Молдова вже не зійде з проєвропейського шляху? 

● М. Несвітайлов: 

— На жаль, ні. Улітку наступного року в країні відбудуться парламентські вибори. РФ докладатиме максимум зусиль, щоб взяти реванш і завести до парламенту проросійські сили. Молдова — парламентсько-президентська республіка, і парламент там має великі повноваження. Звісно, проросійські депутати не зможуть скасувати результати референдуму щодо вступу Молдови до ЄС. Але зможуть запороти виконану роботу, як це зробили у Грузії, — ухвалити щось на зразок закону про іноагентів чи ще якусь маячню і просто зупинити процес євроінтеграції. 

● А. Миселюк: 

— Від результатів парламентських виборів залежатиме, наскільки сильними будуть позиції президентки. Адже без більшості у парламенті вона не зможе реалізовувати свою політику. І тут для Маї Санду важливо буде якщо й не мати своєї більшості, то бодай створити коаліцію з кимось із союзників — щоб коаліційний уряд працював синхронно із главою держави. Адже ми бачимо, що в Грузії є про європейськи налаштована президентка Саломе Зурабішвілі, але водночас є “Грузинська мрія”, яка виступає проти Європи. 

— Що означає перемога Санду для Євросоюзу і для України? 

● А. Миселюк: 

— Для ЄС перемога Санду — ще одне підтвердження того, що суспільство Молдови налаштоване на євроінтеграцію. Тому Брюссель повинен вибудовувати стратегію співпраці з Кишиневом, щоб зусилля сторін не були марними. 

Для нас, звичайно, бажано, щоб Молдова залишалася нашим прогнозованим партнером і не стала черговою країною, звідки можуть бути якісь загрози, якот з Білорусі, яку Росія використовує у війні проти України. 

● М. Несвітайлов: 

— Що менше у Російської Федерації союзників у Європі, то краще. Важлива кожна країна, кожен голос, який є нині, і кожен майбутній голос у складі Євросоюзу. Адже Європа вже прогавила важливі моменти в Угорщині, Словаччині, Сербії, де Москва значно посилила свій вплив. 

Автор: Наталія Васюнець
Подробиці
Фото Генштабу ЗСУ.

Ворог створив "зону ураження" безпілотниками, перекривши всі маршрути постачання.

18.09
Подробиці
Фото: depositphotos.com

БПЛА окупантів прямував до цілі в режимі онлайн керування.

17.09
Подробиці
Фото: Pixabay

За вказівкою своїх командирів штурмовики РФ живими заходили у власну могилу.

17.09
Подробиці
Фото: т-к Куп'янськ перший

Російські командири дали наказ розстрілювати у Куп'янську усіх цивільних чоловіків віком від 18 до 60 років.

17.09
Подробиці
Фото: АТЕШ

Чергову диверсію на залізниці наші партизани здійснили аж за Уралом.

17.09
Подробиці
Фото: т-к Зеленський

Російські окупанти зазнали величезних втрат завдяки діям Сил оборони України.

17.09
Подробиці
Фото: armyinform.com.ua

Напад зняла боді-камера працівника центру комплектації.

17.09
Подробиці
Скрін з відео

Жоден з офіційних відеороликів Міноборони та самого підрозділу не був настільки відвертими, як сюжет пропагандиста.

17.09
Подробиці
Скрін з відео

Маневри більше нагадували медіа-шоу, а не реальну військову репетицію.

17.09
Подробиці
Фото ілюстративне: wikimedia.org

Через блокування транзиту постраждають логістичні ланцюги Китаю та багатомільйонні контракти.

17.09
Подробиці
Фото: x.com/iranhr

Правозахисники стверджують, що його повісили без справедливого суду, а доказом "шпигунства" назвали повідомлення українському президентові.

17.09
Подробиці
Фото з відкритих джерел.

Прощання з ліквідованим окупантом відбудеться 19 вересня.

17.09
Подробиці
Фото Sport Arena.

За втечу з України Артур Рудько нібито мав заплатити близько восьми тисяч доларів у криптовалюті.

17.09
Подробиці
Фото Суспільного.

Суддя визнав чоловіка винним у самовільному залишенні частини та призначив покарання у вигляді п'яти років ув'язнення.

17.09
Cтиль життя
Фото з архіву Лани Вєтрової

“Заплітав її в косичку, щоб не плутали зі священником”.

17.09
Подробиці
Фото з Вікіпедії.

Політикиню відсторонили від діяльності після звинувачень у ксенофобських висловлюваннях.

17.09
Подробиці
Фото зі сторінки Олександра Сирського у Фейсбук.

За вісім із половиною місяці 2025 року українські захисники ліквідували понад 305 тисяч військовослужбовців армії РФ.

17.09
Подробиці
Фото: мінфін

У Білому домі вважають, що у затягуванні війни винна Європа.

16.09
Подробиці
Скрін з відео

Керівник США вважає, що глава України та диктатор РФ "не можуть сидіти в одній кімнаті разом". Тож йому, ймовірно, доведеться бути присутнім під час цієї розмови.

16.09
Подробиці
Фото з відкритих джерел.

Оприлюднено перевірки прокурорів зі статусом інвалідності.

16.09
Подробиці
Фото: PAP/Войтек Яргіло.

Польща приховує, що 10 вересня по будинку прилетів не дрон РФ, а ракета з літака F-16, які підіймали для відбиття атаки.

16.09
Подробиці
Фото Нацполіції.

Завдяки небайдужим людям правопорушницю затримали оперативно.

16.09
Подробиці
Фото з Вікіпедії.

Підвищення середньої зарплати педагогічних працівників відбудеться двома етапами.

16.09
Подробиці
Фото Генштабу ЗСУ.

Окупанти захотіла взяти Покровськ, але опинилися у скрутному становищі.

16.09
Подробиці
Фото МНС РФ.

ГУР влаштувало вибухи біля Владивостока. Відомо про загиблих та поранених окупантів, які вражали жорстокістю в Україні.

16.09
Подробиці
Фото: facebook.com/lvivoperaofficial

"На щиті" додому повертається захисник України Дмитро Пасічник. Він долучився до лав Збройних сил України у червні 2025 року.

16.09
показати більше