Президентські вибори у Молдові: чому перемога Маї Санду важлива для Європи та України

Експерти запевняють, що РФ докладатиме максимум зусиль, аби взяти реванш і завести наступного року до молдовського парламенту проросійські сили.

Фото en.wikipedia.org/wiki/Maia_Sandu
Фото en.wikipedia.org/wiki/Maia_Sandu

Другий тур президентських перегонів у Молдові виграла чинна глава держави Мая Санду, яка підтримує прозахідний курс країни. За даними тамтешнього Центрвиборчкому, вона здобула трохи більше як 55% голосів. А її конкурент, висуванець опозиційної проросійської Партії соціалістів, ексгенпрокурор Олександр Стояногло, — майже 45%. 

Вирватись уперед Санду вдалось попри те, що Кремль усіляко підігравав Стояногло. За сприяння Москви було організовано підкуп виборців, підвезення людей до дільниць і навіть безплатні авіа- та автобусні рейси для молдаван, які проживають у Росії, але погодились поїхати на батьківщину проголосувати за опонента Санду. За даними молдовської влади, Кремль витратив майже 100 мільйонів євро, щоб зірвати президентські вибори та референдум про вступ країни до ЄС, який відбувся у день першого туру голосування. 

Експерти кажуть: доля Молдови великою мірою залежатиме від результатів парламентських виборів, запланованих на наступний рік. Докладніше — у розмові з експертом-міжнародником Максимом Несвітайловим та директором Інституту соціально-політичного проєктування “Діалог” Андрієм Миселюком.

— Як вважаєте, завдяки чому Маї Санду вдалося перемогти? 

● А. Миселюк: 

— Тут спрацювало декілька факторів. По-перше, Санду подала ці вибори як найважливіші в історії Молдови. Мовляв, від результатів голосування залежатиме, чи продовжить країна свій курс на зближення із Заходом, а чи рухатиметься до “руского міра”. Доречним став приклад Грузії: держава-кандидат на вступ до ЄС, у якій перемагають проросійські сили, втрачає європейську перспективу. 

По-друге, Мая Санду на тлі тиску Росії зуміла мобілізувати виборців, зокрема діаспору, яка підтримує її. По-третє, конкурент Санду провів надзвичайно слабку виборчу кампанію як для політика, який прагнув здобути пост президента європейської держави. 

— Чи можна вважати, що Молдова вже не зійде з проєвропейського шляху? 

● М. Несвітайлов: 

— На жаль, ні. Улітку наступного року в країні відбудуться парламентські вибори. РФ докладатиме максимум зусиль, щоб взяти реванш і завести до парламенту проросійські сили. Молдова — парламентсько-президентська республіка, і парламент там має великі повноваження. Звісно, проросійські депутати не зможуть скасувати результати референдуму щодо вступу Молдови до ЄС. Але зможуть запороти виконану роботу, як це зробили у Грузії, — ухвалити щось на зразок закону про іноагентів чи ще якусь маячню і просто зупинити процес євроінтеграції. 

● А. Миселюк: 

— Від результатів парламентських виборів залежатиме, наскільки сильними будуть позиції президентки. Адже без більшості у парламенті вона не зможе реалізовувати свою політику. І тут для Маї Санду важливо буде якщо й не мати своєї більшості, то бодай створити коаліцію з кимось із союзників — щоб коаліційний уряд працював синхронно із главою держави. Адже ми бачимо, що в Грузії є про європейськи налаштована президентка Саломе Зурабішвілі, але водночас є “Грузинська мрія”, яка виступає проти Європи. 

— Що означає перемога Санду для Євросоюзу і для України? 

● А. Миселюк: 

— Для ЄС перемога Санду — ще одне підтвердження того, що суспільство Молдови налаштоване на євроінтеграцію. Тому Брюссель повинен вибудовувати стратегію співпраці з Кишиневом, щоб зусилля сторін не були марними. 

Для нас, звичайно, бажано, щоб Молдова залишалася нашим прогнозованим партнером і не стала черговою країною, звідки можуть бути якісь загрози, якот з Білорусі, яку Росія використовує у війні проти України. 

● М. Несвітайлов: 

— Що менше у Російської Федерації союзників у Європі, то краще. Важлива кожна країна, кожен голос, який є нині, і кожен майбутній голос у складі Євросоюзу. Адже Європа вже прогавила важливі моменти в Угорщині, Словаччині, Сербії, де Москва значно посилила свій вплив. 

Автор: Наталія Васюнець
Подробиці
Фото Львівської міської ради.

Варшава вважає, що ситуація «негативно впливає на сприйняття України в Польщі та на польсько-українські відносини».

15.04
Подробиці
Фото: t.me/SBUkr.

Завуч обходила місто і фіксувала місця зосередження особового складу та техніки українських військ.

15.04
Подробиці
Скриншот з відео.

Недорогий виріб "не шкода відправити в один кінець" і він виконує як розвідувальні, так і ударні місії.

15.04
Cтиль життя
Фото з архіву Микола Сакідона

Микола Сакідон з Почаєва, що на Тернопільщині, захищав країну від початку великої війни. Служив у 85-й бригаді територіальної оборони.

15.04
Подробиці
Скриншот з відео.

Віцепрезидент США із гордістю заявив, що адміністрація Трампа припинила допомагати українцям.

15.04
Подробиці
Фото Генштабу ЗСУ.

Диверсія паралізувала систему обміну інформацією для 90-ї гвардійської танкової дивізії.

15.04
Подробиці
Фото з Вікіпедії.

Серед причин звільнень – проблеми російської армії у війні проти України.

15.04
Подробиці
Армія РФ. Фото Міноборони РФ.

ГУР зазначає, що росіяни не в змозі контролювати найманців з інших країн.

14.04
Подробиці
Фото  Державна екологічна інспекція Південно-Західного округу.

Забруднення простягається вздовж узбережжя приблизно на 350 метрів.

14.04
Подробиці
Фото Черкаської ОВА.

Унаслідок падіння БпЛА пошкоджено щонайменше чотири багатоповерхівки.

14.04
Подробиці
Фото getty images.

Серед відомих характеристик - маса близько 300 кілограмів, боєголовка вагою 25 кілограмів і швидкість до 3600 кілометрів на годину.

14.04
Подробиці
Фото росЗМІ.

Ба більше, в майбутньому вона планує змішати їхній прах і зберігати його у спеціальному скляному саркофазі на території власного будинку.

14.04
Подробиці
Фото Нацполіції України.

За скоєне затриманому загрожує від 9 до 15 років ув'язнення або довічне позбавлення волі.

14.04
Подробиці
Фото: wikimedia.org

Без негайного ремонту саркофаг може втратити стабільність, вважають науковці. А під ним - "тонни високорадіоактивного ядерного палива, пилу та уламків".

14.04
Подробиці
В Україні ввели кримінальну відповідальність за образи євреїв. Зеленський підписав закон

Документ вносить зміни до статті 161 Кримінального кодексу України.

14.04
Подробиці
Ілюстрація

Довіра до Путіна впала, а його рейтинг серед населення знизився до 67,8%. Росіяни втомилися від невдач, пов'язаних з війною, та щоденних незручностей, які створює обмеження інтернету.

14.04
Подробиці
Скриншот з відео

Сили оборони у ніч на 14 квітня вдарили по місцю зберігання ударних БпЛА.

14.04
Подробиці
Скрін з відео

Країна хоче зменшити кількість українців, які шукають притулку і готова допомогти з поверненням чоловіків додому.

14.04
Подробиці
Фото: Нацполіція

За процесуального керівництва Офісу Генерального прокурора Національна поліція України проводить обшуки в мережі магазинів U420.

14.04
Подробиці
Фото: dnipr.gp.gov.ua

Росіяни атакували вулицю з насиченим рухом посеред дня.

14.04
Подробиці
Фото з відкритих джерел

Мобілізаційна кампанія у Росії зараз націлена на студентів.

14.04
Подробиці
Фото: president.gov.ua

Призначення Кирила Буданова головою президентського офісу викликало питання щодо його потенційних політичних амбіцій і того, чи зможе він колись претендувати на найвищу посаду в Україні.

14.04
Подробиці
Скриншот з відео

Майже три десятки російських солдатів здійснили спробу інфільтрації в тил українських позицій.

14.04
Люди і проблеми

У школах та університетах викладачі часто намагаються відходити від звертань на ім'я та по батькові, які багато хто вважає “совковими”, просять використовувати форми на кшталт “пані вчителько” або “пані Анно”.

14.04
Люди і проблеми
Фото facebook.com

Невпинний прогрес у військових технологіях дає змогу вже цього року прибрати з передової до 30% піхоти.

14.04
Подробиці
Фото: wikimedia.org

Росія робить вигляд, що її не надто зачепила поразка угорського прем'єра Віктора Орбана на виборах.

14.04
показати більше