Другий тур президентських перегонів у Молдові виграла чинна глава держави Мая Санду, яка підтримує прозахідний курс країни. За даними тамтешнього Центрвиборчкому, вона здобула трохи більше як 55% голосів. А її конкурент, висуванець опозиційної проросійської Партії соціалістів, ексгенпрокурор Олександр Стояногло, — майже 45%.
Вирватись уперед Санду вдалось попри те, що Кремль усіляко підігравав Стояногло. За сприяння Москви було організовано підкуп виборців, підвезення людей до дільниць і навіть безплатні авіа- та автобусні рейси для молдаван, які проживають у Росії, але погодились поїхати на батьківщину проголосувати за опонента Санду. За даними молдовської влади, Кремль витратив майже 100 мільйонів євро, щоб зірвати президентські вибори та референдум про вступ країни до ЄС, який відбувся у день першого туру голосування.
Експерти кажуть: доля Молдови великою мірою залежатиме від результатів парламентських виборів, запланованих на наступний рік. Докладніше — у розмові з експертом-міжнародником Максимом Несвітайловим та директором Інституту соціально-політичного проєктування “Діалог” Андрієм Миселюком.
— Як вважаєте, завдяки чому Маї Санду вдалося перемогти?
● А. Миселюк:
— Тут спрацювало декілька факторів. По-перше, Санду подала ці вибори як найважливіші в історії Молдови. Мовляв, від результатів голосування залежатиме, чи продовжить країна свій курс на зближення із Заходом, а чи рухатиметься до “руского міра”. Доречним став приклад Грузії: держава-кандидат на вступ до ЄС, у якій перемагають проросійські сили, втрачає європейську перспективу.
По-друге, Мая Санду на тлі тиску Росії зуміла мобілізувати виборців, зокрема діаспору, яка підтримує її. По-третє, конкурент Санду провів надзвичайно слабку виборчу кампанію як для політика, який прагнув здобути пост президента європейської держави.
— Чи можна вважати, що Молдова вже не зійде з проєвропейського шляху?
● М. Несвітайлов:
— На жаль, ні. Улітку наступного року в країні відбудуться парламентські вибори. РФ докладатиме максимум зусиль, щоб взяти реванш і завести до парламенту проросійські сили. Молдова — парламентсько-президентська республіка, і парламент там має великі повноваження. Звісно, проросійські депутати не зможуть скасувати результати референдуму щодо вступу Молдови до ЄС. Але зможуть запороти виконану роботу, як це зробили у Грузії, — ухвалити щось на зразок закону про іноагентів чи ще якусь маячню і просто зупинити процес євроінтеграції.
● А. Миселюк:
— Від результатів парламентських виборів залежатиме, наскільки сильними будуть позиції президентки. Адже без більшості у парламенті вона не зможе реалізовувати свою політику. І тут для Маї Санду важливо буде якщо й не мати своєї більшості, то бодай створити коаліцію з кимось із союзників — щоб коаліційний уряд працював синхронно із главою держави. Адже ми бачимо, що в Грузії є про європейськи налаштована президентка Саломе Зурабішвілі, але водночас є “Грузинська мрія”, яка виступає проти Європи.
— Що означає перемога Санду для Євросоюзу і для України?
● А. Миселюк:
— Для ЄС перемога Санду — ще одне підтвердження того, що суспільство Молдови налаштоване на євроінтеграцію. Тому Брюссель повинен вибудовувати стратегію співпраці з Кишиневом, щоб зусилля сторін не були марними.
Для нас, звичайно, бажано, щоб Молдова залишалася нашим прогнозованим партнером і не стала черговою країною, звідки можуть бути якісь загрози, якот з Білорусі, яку Росія використовує у війні проти України.
● М. Несвітайлов:
— Що менше у Російської Федерації союзників у Європі, то краще. Важлива кожна країна, кожен голос, який є нині, і кожен майбутній голос у складі Євросоюзу. Адже Європа вже прогавила важливі моменти в Угорщині, Словаччині, Сербії, де Москва значно посилила свій вплив.