П’ять років тому, 20 травня 2019-го, Володимир Зеленський офіційно став президентом України. Майже половину цього терміну триває повномасштабна війна з РФ. А що вибори під час війни провести неможливо, то Зеленський залишається на посаді й надалі. Аж до нових виборів. То що з обіцяного встиг зробити президент, а чого — не зумів, зокрема і через війну?
— Зеленський демонстрував різні стилі управління державою за ці п’ять років, — каже політичний експерт Ярослав Макітра. — Один стиль був до 24 лютого 2022 року, інший — після. Він швидко відреагував на повномасштабне вторгнення. Його поведінка була правильна. Є всі підстави сподіватися, що українську державність буде збережено. Але з президентом у владу зайшло багато нових людей, котрі, на жаль, виявилися неефективними. Тепер він несе за них відповідальність.
— Шостий президент прагнув швидких змін. Відповідно до результатів виборів, його партія “Слуга народу” здобула більшість у парламенті, — каже Ігор Рейтерович, керівник політико-правових програм Українського центру суспільного розвитку. — Здавалося б, реформи можна проводити швидко. Але ця більшість була непрофесійна. Механічне голосування за законопроекти не має сенсу, якщо президент призначає непрофесійний уряд, яким був Кабмін Олексія Гончарука. Швидкі зміни не відбулися й тому, що люди, які прийшли до влади завдяки Зеленському, виявили, що влада відкриває перед ними великі можливості, пов’язані з особистим збагаченням, розширенням владних повноважень тощо. Тому навіть позитивні ініціативи були пригальмовані.
— Яких ще помилок припустився Володимир Зеленський на посаді?
● І. Рейтерович:
— Якщо проаналізувати програму президента, то він виконав максимум 10% з обіцяного. Зеленський обіцяв, що кадрові призначення відбуватимуться суто за здібностями людини. Ми ж маємо нині найвищий рівень кумівства у владі за всі роки після здобуття незалежності.
● Я. Макітра:
— Є питання і до боротьби з корупцією, рівень якої залишається незмінно високим.
— Великий мінус — відсутність злагодженої команди, — каже Ігор Чаленко, голова Центру аналізу та стратегій. — Люди, з якими Зеленський прийшов до влади у 2019 році, нині не в його команді. Влада опинилася в руках менеджера Андрія Єрмака. Це дало змогу йому створити тіньовий кабмін на рівні Офісу президента, що цілком вдовольняє Зеленського. Але ця конструкція влади не відповідає українському законодавству, адже ми парламентсько-президентська республіка.
Зеленському не вдалося виконати свою передвиборчу програму. Наприклад, розкручена тема “Великого будівництва” зіграла проти президента. Бо Україна не готувалася до війни, а будувала дороги.
— А що можна вважати здобутками шостого глави держави?
● Я. Макітра:
— Саме за президентства Володимира Зеленського запрацював ринок землі. Прийнято нове виборче законодавство та антиолігархічний закон. Хоча до останнього чимало запитань.
● І. Чаленко:
— Я б відзначив, зокрема, диджиталізацію України. Це дуже позитивний крок.
● І. Рейтерович:
— Безперечно, здобутком є те, що ЄС ухвалив рішення про надання Україні статусу кандидата на членство в ЄС та розпочав відповідні переговори. Але частково це було наслідком російського вторгнення.
— Чому Росія активізує тему нелегітимності Зеленського? Наскільки ця ворожа IПСО може бути успішною?
● І. Чаленко:
— Вона може мати частковий успіх з огляду на втому частини українського суспільства. Є реальний запит на президентські вибори. Хоча Конституція цього не дозволяє. На місцях збільшується невдоволення владою. Не лише президентом, але й урядом, парламентом. Тому Росія й намагається з цього користати. Але, на щастя, критична маса українців не піддається на ворожу пропаганду.
