Прем’єр-міністр Великої Британії Кір Стармер і президент Володимир Зеленський підписали в Києві Угоду про сторічне партнерство між країнами. Її укладено на основі безпекової угоди, підписаної понад рік тому. Власне, нова угода розширює співпрацю Києва і Лондону у сфері безпеки та продовжує її з десятирічного до сторічного терміну.
“Більше оборонної взаємодії, більше безпекової. Тільки на цей рік ми маємо від Британії обсяг саме військової допомоги 6,6 мільярда доларів... Є також закрита, таємна частина угоди”, — наголосив глава нашої держави.
— Ця угода демонструє системний характер співпраці двох держав. Велика Британія виступає в ролі такого собі запасного союзника України на випадок проблем зі США, — каже Євген Магда, кандидат політичних наук, директор Інституту світової політики. — Лондон позиціонує себе як великого гравця. Країна є постійним членом Радбезу ООН, ядерною державою й готова протистояти Росії, причому максимально ефективно. Угода передбачає, що щорічна військова допомога нашій країні від Великої Британії становитиме не менш як 3 мільярди фунтів стерлінгів.
— Основним аспектом угоди є створення нових рамок для посилення безпеки в Чорному та Азовському морях, — зауважує Ігор Петренко, політолог, доктор політичних наук, експерт аналітичного центру “Об’єднана Україна”. — Велика Британія має чималий досвід у військово-морських операціях. Спільні військові навчання, посилення контролю над морськими коридорами та впровадження нових технологій можуть допомогти нейтралізувати морську блокаду, яку РФ часто використовує як інструмент економічного та політичного тиску на Україну.
Важливою є й економічна підтримка, прописана в угоді. Наприклад, програма TIGER відкриває нові перспективи для малих і середніх українських підприємств. Йдеться про доступ нашого бізнесу до британських фінансових ресурсів. Завдяки цій програмі можуть з’явитися нові робочі місця, що сприятиме відновленню економіки навіть у постраждалих від війни регіонах.
Одна зі статей угоди стосується технологій та науки, гуманітарної сфери. Україна співпрацюватиме з британськими компаніями й науковцями, що може підвищити наш інноваційний потенціал. А співпраця тамтешніх лікарів з українськими госпіталями стане неоціненним внеском у порятунок життів. Скажімо, спеціалізоване лікування пацієнтів з опіками чи бойовими пораненнями дасть змогу піднести стандарти нашої медицини на новий рівень.
— Загалом для Лондону укладення довготривалих угод є нормою. І варто зауважити, що він виконує взяті на себе зобов’язання, — додає Олександр Краєв, директор програми “Північна Америка” Ради зовнішньої політики “Українська призма”. — Так, Велика Британія вступила в Першу світову війну тільки тому, що мала з бельгійцями договір про партнерство та спільну оборону, підписаний ще в 1839 році.
— РФ найбільше обурена пунктом в угоді про морську співпрацю України й Великої Британії. Чому?
● Є. Магда:
— На сьогодні Росія зробила Азовське море своїм “внутрішнім озером”. І якщо Сполучене Королівство говорить про створення флотилії на Азові, то це свідчить про те, що Лондон не визнає окупації українських земель і відповідно поводитиметься. Тому Кремль і нервується.
— А які слабкі місця цієї угоди?
● І. Петренко:
— Чимало її пунктів потребують деталізації. Бо, приміром, у документі чітко не вказано, які саме ресурси або технології Велика Британія готова надати для посилення безпеки у Чорному та Азовському морях. Немає і конкретних часових рамок для впровадження програми TIGER, не визначено обсягу її фінансування. Варто також подумати про створення спільного органу, який би відав моніторингом виконання зобов’язань.
І ще одне. Угода розрахована на 100 років, але майбутні уряди Великої Британії можуть змінити свої пріоритети, зважаючи на геополітичний контекст або економічну ситуацію в країні. Тому її реальна ефективність залежатиме від багатьох чинників, зокрема, від конкретизації заходів і зобов’язань, балансу інтересів обох сторін тощо.
— Коли документ набере чинності?
● Є. Магда:
— Угоду мають ратифікувати парламенти України й Великої Британії. Що, звісно, додасть їй ще більшої ваги. Також Україна зареєструє цю угоду відповідно до положень Статуту ООН. Це свідчитиме про відповідність документа нормам міжнародного права.
