"Вона існує у всіх країнах — багатих і бідних, на півночі й на півдні. Корупція позбавляє людей шкіл, лікарень, відлякує інвесторів і веде до розбазарювання природних ресурсів. Підриває верховенство права та сприяє скоєнню інших злочинів", — заявив нещодавно генсек ООН Антоніу Гутерріш. В ООН також підрахували: світова економіка щороку втрачає через корупцію 2,6 трильйона доларів або 5% глобального ВВП, пише газета Експрес.
"Відповідно до дослідження "Індекс сприйняття корупції" (CPI), у який експерти Transparency International включили 180 країн, за підсумками 2017 року найкорумпованішими країнами світу є Сирія, Південний Судан і Сомалі, — каже Анастасія Козловцева, керівниця департаменту міжнародних зв'язків Transparency International Ukraine. — А найнижчий рівень корупції — у Новій Зеландії, Данії, Норвегії, Фінляндії та Швейцарії.
Україна посідає 130 місце, маючи 30 балів зі 100. Такий же результат — в Ірану, М'янми, Сьєрра-Леоне та Гамбії. На крок вище — Молдова, Казахстан, Азербайжан (31 бал). Нижче — Гондурас, Киргизстан, Росія, Папуа Нова Гвінея (29 балів)".
— Побутує думка, що корупцію можна витіснити, змінивши підхід до покарання за такі злочини. А в яких країнах світу найсуворіше карають корупціонерів?
— У Китаї, Ірані, Пакистані. Із 2003 року в КНР розстріляно понад 10 тисяч чиновників, 20 тисяч позбавлено волі на строк від 10 до 20 років. Загалом смертна кара за корупційні злочини передбачена у 12 країнах. Наприклад, у Таїланді з 2015 року її застосовують за корупцію в особливо великому розмірі не лише для громадян країни, але й для іноземців.
Читайте також: Детектор гідності: чи готові українці пропіарити політика за гроші
— І яке місце у рейтингу корумпованості займають ці країни?
— Майже всі вони — недалеко від України. Скажімо, суворий до злочинців Китай має лише 41 бал зі 100.
— Смертна кара, якщо десь і поліпшує ситуацію, то несуттєво, — додає Антон Марчук, експерт Центру політико-правових реформ. — У згаданому вже Китаї такі покарання — це переважно один із способів розправи над тими, хто належить до опозиційного крила правлячої партії.
— Скажіть, а як щодо України? На кожен Майдан ми виходили з гаслами про подолання корупції, втім це явище досі існує, і у великих масштабах. Що нам заважає його подолати?
А. Марчук: — Одна з основних умов успіху — верховенство права. У наукових дослідженнях економіста Дугласа Нортона зазначено, що передусім серед політичних еліт має визріти консенсус з приводу того, що потрібно встановлювати рівні правила гри для всіх. За наявності цього і з'являються передумови для верховенства права і незалежних судів.
У нас поки що — все не так. Доки антикорупційна реформа буде просуватися лише під тиском міжнародних партнерів і найбільш активної частини громадянського суспільства, очікувати суттєвого прогресу, на мій погляд, не варто.
— Практику боротьби з корупцією яких країн могла б запозичити Україна?
А. Козловцева: — Наприклад, у Румунії відчутні зміни в розслідуванні корупції на середньому та найвищому рівнях завдяки роботі Національного антикорупційного директорату (НАД). Він провів понад 43 тисячі розслідувань, було засуджено 23 міністри, ув'язнено колишнього прем'єра Адріана Настасе. Довіра до цього органу — 59%.
Читайте також: Я - боєць АТО, і я - гей
Найбільше сприяє подоланню корупції невідворотність покарання — якщо кожна людина зрозуміє, що вона буде притягнута до відповідальності.
До речі
У 2017 році в Україні за вчинення корупційних злочинів засуджено 1692 особи, серед них — 214 держслужбовців; 1 депутат облради; 11 депутатів сільських, селищних, міських, районних рад; 116 посадовців органів місцевого самоврядування; 16 — із облдержадміністрацій; 40 — із райдержадміністрацій; 2 професійні судді; по 3 — з органів прокуратури і СБУ; 196 — з поліції; 50 — з Державної фіскальної служби України; 53 — з Державної кримінально-виконавчої служби України; 77 — зі Збройних сил України; 3 службові особи інших військових формувань; 39 — з Державної прикордонної служби України; 26 працівників митної служби.
Читайте також: Газета Експрес дарує 100 тисяч гривень та подорож Європою
