Вона живе на дві країни: то в Болгарії, де працює чоловік, то в Україні. Багато гастролює, знімає кліпи (черговий хіт — “Куме золотий”), виступає на фестивалях... Іноді ж робить паузу та вирушає для “перезавантаження” у якусь екзотичну країну. Власне, мій дзвінок застав народну артистку після повернення з вакацій.
— Катерино, ви регулярно викладали у соцмережах фото із відпочинку в Домініканах. Були в цій країні уперше?
— Ні, втретє. Мені там дуже подобається. Хоч переліт в один бік триває дванадцять годин. (Усміхається). Та воно того варте: море, фрукти, танці, позитивні люди. Спершу були удвох із чоловіком, а потім до нас приєдналися друзі. Тож компанія зібралася весела. Ми їздили на цікаві екскурсії: були на різних островах, катались на квадроциклах у джунглях, ходили навіть у гори...
Звичайно, такий відпочинок — із зими в літо — це можливість переключитися та розслабитись. Я завжди з нетерпінням його чекаю. Раз на рік можу дозволити собі на два тижні кудись полетіти. Туди, де гарна природа й смачна їжа. (Усміхається). А потім, підзарядивши внутрішні батарейки, можна знову повертатись до роботи.
— Ви згадали про свого чоловіка, який, як відомо, болгарин. За ті роки, що ви разом, хто кого більше змінив: Дімітар — вас чи ви — його?
— Я думаю, що ми одне одного змінили. (Усміхається). Так, іноді доводиться йти на компроміси, але в сім’ї — це ж нормально. Зрештою, недарма кажуть, що жінка повинна бути мудрішою... Чи часто даю волю своїм емоціям? Ви знаєте, я на сцені емоційна. А в житті дуже спокійна й зовсім не конфліктна. Завжди стараюсь вирішувати будь-які питання по-доброму... Натомість мій чоловік — справді експресивна людина. І якщо комусь треба стримувати емоції, то це йому, а не мені. (Сміється).
— Як вам узагалі вдається поєднувати сім’ю та кар’єру? Наскільки це у вашому випадку важко?
— Мені — дуже важко! Все-таки маю не одну дитину, а троє. (Доньку — від першого шлюбу й двійнят — від другого. — Авт.) І кожен з них потребує любові, уваги, часу... До того ж я живу, можна сказати, на дві країни — в Україні й Болгарії, тому постійно в дорозі. Звичайно, це доволі втомлює. Але я все одно на позитиві. (Усміхається).
Так, нам допомагають няні. Коли мене немає вдома, хто ж сидітиме з дітьми?! Тато (чоловік співачки працює в одному з міністерств Болгарії. — Авт.) приглядає за ними, та і я стежу за камерами й спілкуюсь по вайберу... Звичайно, найкраще, коли мама сама може бути з дітьми. Але треба ж і родину годувати, тобто працювати. Зрештою, я не можу полишити сцену й стати домогосподаркою!
— Ви, як і раніше, сама собі продюсер?
— Так. Уже більш як п’ятнадцять років. Звичайно, це все теж непросто. І було би непогано, якби поруч з’явилась нарешті людина — професійний директор чи продюсер, котра допомагала б у роботі. Ну, й могла, якщо треба, похвалити або ж покритикувати та щось підказати...
Знаєте, іноді мене також хапає хандра. Особливо, коли мало концертів. Зустріч із глядачем — це як чиста вода чи свіже повітря! І коли виступів чомусь немає, починаю думати: “Ага, щось не те. Мене, мабуть, забули чи не люблять і тому не запрошують”. А тут недалеко й до депресії.
— Скажіть, чим чоловік вас дивує? Можливо, робить час від часу якісь сюрпризи?
— Ой, мені подобається, коли він щось вигадує. Наприклад, я люблю сісти в автомобіль і кудись поїхати. Удвох... За кермом зазвичай Дімітар, але, якщо треба, я також можу сісти. У мене майже двадцять років водійського стажу. Слава Богу, без аварій... До речі, чоловік знає, що мені подобаються весняні квіти — гіацинти, конвалії, бузок. Тож часто мені їх дарує.
— А ви вдома сама готуєте чи, може, домогосподиня?
— Я не вважаю себе білоручкою. Якщо треба щось смачненьке приготувати — нема питань. Якщо прибрати в квартирі — також. Вважаю, що справжня жінка — артистка вона чи прем’єр-міністерка — повинна вміти у житті все й нічого не боятися. Адже життя може змінюватися: сьогодні ти — пан, а завтра, не дай Боже, пропав. І треба бути готовим до всього!
Дякуємо, що прочитали цей текст у газеті Експрес. У нас — тільки оригінальні тексти.
Читайте також інтерв'ю з актором Даніелем Ольбрихським
