Під час першої фази контрнаступу українські війська просувалися досить повільно, але незабаром варто чекати змін: ЗСУ вже долають добре укріплені російські оборонні рубежі та виходять на новий етап.
Зокрема, декілька відомих видань, покликаючись на американського чиновника, повідомили, що Збройні сили України почали масштабний наступ на півдні країни. За їхніми даними, українське угруповання спробує просунутися через зведені окупантами перешкоди до Токмака, а в разі успіху — до Мелітополя Запорізької області. Мета ЗСУ — розірвати так званий сухопутний міст між окупованими Росією територіями материкової України і Кримом. Або принаймні просунутися дуже далеко, щоб стратегічно важливий півострів опинився у зоні досяжності української артилерії.
Водночас західні аналітики зауважили, що Україна змінила тактику після хаосу на початку контрнаступу. Тепер, за їхніми даними, ЗСУ зосередили свою увагу на ударах по російських оборонних позиціях важкої артилерії і досягають відчутних результатів.
“ЗСУ хоч і повільно, але просуваються уперед”, — сказав Джон Кірбі, координатор Ради нацбезпеки Білого дому. Держсекретар США Ентоні Блінкен заявив, що Україна досягне значних успіхів, коли розгорне всі сили, підготовлені для контрнаступу проти росіян. А очільник Пентагону Ллойд Остін констатував, що в України є “кілька варіантів дій”. За його словами, Київ скеровує для проведення операцій додаткові сили, тому варто сподіватися, що ЗСУ і далі чинитимуть тиск.
Чи справді є підстави говорити про другу фазу контрнаступу і чого від неї варто чекати? З’ясовуємо у розмові з військовим експертом, майором запасу ЗСУ Олексієм Гетьманом, координатором групи “Інформаційний спротив” Олександром Коваленком та військовим експертом, полковником запасу ЗСУ Сергієм Грабським.
— Що вказує на те, що наші сили оборони перейшли до другого етапу контрнаступу?
● О. Коваленко:
— Ми підходимо до другої лінії оборони росіян. І для прориву ЗСУ використовуватимуть уже не підрозділи обмеженого функціоналу, а саме ударні групи. Дії у другій лінії оборони відбуватимуться після того, як буде повністю звільнено смугу забезпечення, тобто першу лінію оборони, де найбільша концентрація мінно-вибухових загороджень.
● С. Грабський:
— Насправді перший етап контрнаступу розпочався ще навесні, коли ми завдавали вогневих ударів по об’єктах противника без активних наземних операцій. Другий етап — це коли ми почали активні наземні операції. Щоправда, через протидію противника змушені були внести певні корективи у тактику ведення бойових дій.
Тепер ми створюємо передумови для третього етапу — розгортання наступальних операцій у форматі прориву ворожої оборони, просування на оперативні простори, завдання там ударів, розчленування угруповання противника і так далі. Зокрема, знищуємо той потенціал противника, який нам дуже заважає, а саме — артилерію.
Лише за один з останніх тижнів знищено 10 дивізіонів артилерії противника, тобто приблизно 177 одиниць артилерійського озброєння (один розрахунковий дивізіон налічує 18 одиниць польової та реактивної артилерії). Цей показник доволі вагомий і свідчить про успішність нашої контрбатарейної боротьби. Б’ємо й по військових базах та складах противника. Дивіться-но, як “квітне бавовна” у Криму.
— Скільки часу нам може знадобитися, щоб прорвати другу лінію оборони?
● О. Коваленко:
— Усе залежить від дій у смузі забезпечення. Важливо, щоб наші військові вийшли до основних опорників (опорних пунктів. — Авт.) другої лінії оборони. При цьому треба, щоб було повністю вирівняно фланги на кожному з напрямків. І тільки після того, як будуть вирівняні фланги, як ми контролюватимемо опорники, можна буде просуватися на флангах від кожного з них. Саме тоді розпочнеться друга фаза контрнаступу.
● С. Грабський:
— Тієї інформації, якою ми з вами володіємо, дуже мало для того, щоби впевнено сказати, що якогось там надцятого серпня ми перейдемо до рішучих наступальних дій. Це вирішуватиме наше військове керівництво, виходячи з тієї ситуації, яка склалася на лінії фронту.
— Яку ситуацію маємо на сьогодні?
● О. Коваленко:
— Наші військові під методичним вогневим впливом артилерії деокупували Старомайорське на шахтарському напрямку. Ми наближаємося до опорника Старомлинівка. Але поки що рано прогнозувати, що ЗСУ легко та швидко зайдуть в Урожайне, за ним — у Завітне Бажання та Старомлинівку. Про це зможемо говорити лише після того, як дуже важлива висота у Керменчику буде нашою.
Водночас ми охоплюємо на флангах ще один з опорників — Роботине на запорізькому напрямку. Нам потрібне не так село, як території довкола нього. Відразу за селом починається основна лінія оборони ворога, яка здебільшого розміщена в низині.
У напрямку опорного пункту П’ятихатки, на вершині загального трикутника оборони росіян Василівка — Токмак — Мелітополь, ми діємо дуже обережно. Тут наші військові переважно відтягують на себе ресурс ворожих підрозділів та намагаються їх знекровити. Зауважу, що далі всі лінії оборони російських окупантів, аж до Токмака, — це низини.
● О. Гетьман:
— Ми змінили тактику. Почали знищувати російські склади, у тиждень знищуємо 2 — 3 великі склади, щодня — 2 — 3 невеликі тактичні склади, розташовані неподалік лінії фронту. Знищуючи артилерію ворога, розміновуючи в різний спосіб території, застосовуючи, зокрема, й касетні боєприпаси (внаслідок детонації теж відбувається розмінування), ми прогризаємо їхні лінії оборони.
— На якому напрямку може бути основний удар ЗСУ?
● О. Коваленко:
— На Луганщині та на Харківщині нині тривають переважно оборонні дії. І там, як на мене, ЗСУ ще тривалий час триматимуть саме оборону. Активні наступальні дії розгортатимуться у Донецькій та Запорізькій областях. Зокрема — в районі Бахмута, Роботиного, П’ятихаток та Василівки.
● О. Гетьман:
— На мелітопольському та бердянському напрямках ми підійшли впритул до головної лінії оборони росіян. Окупанти казали, що там побудовано три лінії, але в деяких місцях насправді не три лінії, а одна.
Цілком ймовірно, що протягом місяця у цьому місці, на південному напрямку, ми зможемо прорвати головну лінію оборони ворога. Тим паче, що наразі ми залучили лише третину військових, підготовлених для штурмових дій. А сформовано, за різними оцінками, від 9 до 12 штурмових бригад.
— Які шанси, що другий етап буде стрімким та успішним? Що потрібно для цього?
● С. Грабський:
— Не можна говорити, що нам треба, наприклад, 500 чи 1000 танків, і ми гарантовано отримаємо перемогу. Ні, варто брати до уваги сукупність факторів, тобто кількісні та якісні показники операції.
Наш контрнаступ відбувається за нестандартних, так би мовити, умов. Ворог має трикратну перевагу в живій силі, трикратну, а можливо, й п’ятикратну перевагу в озброєнні та бойовій техніці, десятикратну — у повітрі. Однак наші шанси на успіх доволі високі.
● О. Коваленко:
— Очікувати швидких результатів не варто. Окупанти мають чим відповісти на наш тиск. Адже друга лінія — це здебільшого скупчення “заліза”. До речі, нагадаю, операція з деокупації правобережної Херсонщини розпочалася торік у травні, а Херсон було звільнено аж у листопаді.
Разом з тим Сили оборони, рухаючись уперед та займаючи нові позиції, намагаються знекровити суперника без відкритих лобових атак. Повільно, але все йде за планом.
Зверніть увагу: з червня окупантам не вдалося втримати жодної позиції чи населеного пункту на півдні. Незважаючи на потужну оборону та щільне мінування, росіяни не можуть зупинити Сили оборони України. І це головне.
● О. Гетьман:
— Є шанси, що вже незабаром лінії оборони ворога на бердянському та мелітопольському напрямках почнуть сипатися. І ми зможемо просуватися не так повільно. Далі, за так званими лініями Суровікіна, щільних мінних полів немає. Росіяни це відчувають. Для прикладу, через Маріуполь російська техніка, вже не ховаючись, їде у бік Бердянська. Окупанти розуміють, що рано чи пізно ми туди вийдемо.
Що це дасть? Півострів Крим опиниться майже в оточенні. Залишиться тільки Кримський міст, який ми все одно зруйнуємо. Як наслідок, окупанти зможуть продовжити постачання тільки морем. Вони вже свої десантні кораблі переобладнують на транспортні. Але фактично російське угруповання у Криму залишиться без підтримки — без зброї, боєкомплекту й так далі. Тоді ми зможемо сказати, що завдання, заплановане на цю наступальну операцію, виконано. Зауважу, щоб виграти війну, нам потрібно провести хоча б дві-три наступальні операції.
