Директоркою національної розвідки може стати колишня представниця Демократичної партії Тулсі Габбард. Вона підтримує російський фейк про американські біолабораторії в Україні. А в перший день великої війни звинувачувала в російській агресії... НАТО.
Крісло генерального прокурора та міністра юстиції може дістатися ексконгресмену Метту Гейтцу, що не голосував за законопроєкти про виділення допомоги Україні та не раз дорікав Байдену, що американські гроші витрачаються на українські пенсії. Під мільярдера Ілона Маска навіть створено нову структуру. Він стане співочільником департаменту ефективності уряду. То як ці та інші кадрові рішення можуть позначитися на політиці США щодо нашої країни?
— Чимало кадрових рішень Дональда Трампа неочікувані, — каже Олександр Краєв, директор програми “Північна Америка” Ради зовнішньої політики “Українська призма”. — Видно, що 47-й президент США формує свою команду з лояльних, відданих йому людей.
— Зазначу, що Трамп набуде президентських повноважень лише після інавгурації 20 січня 2025 року. Хоч списки кандидатів ще не остаточні, але вони дають розуміння, якою може бути наступна президентська каденція Трампа. Так от. Більшість оголошених претендентів висловлюють скепсис щодо допомоги Україні та синхронізували з Трампом свої заклики до перемовин та мирного врегулювання війни, — каже Артур Колдомасов, експерт із політики США, позаштатний співробітник Інституту глобального управління (Брюссель). — Варто звернути увагу на Джона Реткліффа, кандидата на пост директора ЦРУ. Фактично це його повернення на посаду (Реткліфф очолював нацрозвідку США за першої адміністрації Трампа з 26 травня 2020-го по 20 січня 2021 року. — Авт.). Він був одним із головних “двигунів” подальших розслідувань, пов’язаних із “ноутбуком Гантера Байдена” (скандал довкола сина Джо Байдена спалахнув під час президентської кампанії у США 2020 року. — Ред.). З огляду на це росіяни та китайці поширюють наративи, що Джо Байден нібито ще за своєї посади віцепрезидента США підлаштував під себе українські інституції та причетний до корупції у нашій країні. Республіканські політики крила MAGA активно підтримують ці наративи й використовують їх як привід обмежити допомогу Україні.
— Новим радником з нацбезпеки США стане Майкл Волтц. Він має всі шанси обійняти цю посаду, бо, на відміну від інших кандидатур, не потребуватиме затвердження Сенату. Достатньо буде указу Трампа. Що відомо про Волтца?
● А. Колдомасов:
— Його призначення — єдина хитка надія на хоча б якусь проукраїнськість у цій адміністрації. Однак не варто надто сильно себе обнадіювати: хоч свого часу він і закликав давати більше допомоги Україні, його головний пріоритет — протидія Китаю.
● О. Краєв:
— Майкл Волтц часто змінював позицію щодо України. Наприклад, в 2022 році він критикував адміністрацію Байдена, що вона дає мало зброї Києву, мовляв, треба більше та активніше допомагати. Але згодом заявляв, що США мають переорієнтуватися і думати передусім про протистояння з Китаєм. Свого часу він відвідував нашу столицю. Волтц з консервативного табору республіканців. Це також сигнал, що Трамп обирає на посади не лише власних фанатиків, а й класичних, “рейганівського” типу республіканців.
— В одній зі своїх заяв Майкл Волтц зауважив, що перемовини Росії та України будуть неминучими, якщо війна зайде в патову ситуацію, — додає Олег Преловський, асоційований експерт Інституту американістики. — Тобто він може наполегливіше схиляти Дональда Трампа до переговорів. Варто зазначити, що загалом чи не всі претенденти на посаду в команді Трампа прагнуть збереження Росії у нинішньому вигляді і бояться її розпаду.
— Хто прийде на заміну держсекретарю Ентоні Блінкену?
● О. Преловський:
— Марко Рубіо, якого ще називають яструбом американської політики. Він зокрема заявив, що США будуть забезпечувати мир силою. Тобто мова йде не про м’яку силу, скажімо, перемовини, надання зброї, гуманітарну допомогу, а саме про задіяння зброї.
● О. Краєв:
— Це кадрове рішення, на мою думку, позитивне. Марко Рубіо врівноважений політик, він з табору поміркованих республіканців. І, до речі, свого часу активно виступав проти Дональда Трампа.
● А. Колдомасов:
— Попри все, Рубіо — це політик, який теж бачить головною загрозою для США не Росію та її вплив, а Китай.
— А хто очолить Пентагон?
● О. Краєв:
— Трамп бачить на цій посаді Піта Хегсета — колишнього військового, майора нацгвардії. Останнім часом він працював одним із ведучих щоденної ранкової програми новин на Fox News. Трамп вважає цю програму найкращою у світі й каже, що дивиться лише її. Стосовно України Хегсет якось казав, що розуміє бажання Путіна “вернути своє, бо СРСР був великою і поважною державою”.
● О. Преловський:
— Всі чомусь передусім наголошують на тому, що Хегсет є телеведучим. Хоч він — ветеран, воював в Іраку й Афганістані та обізнаний із ситуацією у безпековій та оборонній сферах. Так, Хегсет не має управлінського чи керівного досвіду. Але Пентагон з часу свого існування після Другої світової війни не раз очолювали ті, хто не мав такого досвіду. Хегсет неодноразово називав Путіна кримінальним злочинцем. Тобто він усвідомлює загрозу, яку несе російський диктатор.
— Найбільше критики лунає щодо кандидатур на посаду керівників національної розвідки та генпрокурора. Чому?
● А. Колдомасов:
— Трамп пропонує висунути на посаду директорки національної розвідки Тулсі Габбард. Водночас конгресмени оголосили про свої наміри почати розслідування щодо її попередніх висловлювань на тему Росії, які були співзвучними з пропагандою РФ.
● О. Краєв:
— Це кадрове рішення Трампа небезпечне не лише для України, але й для США. Існує побоювання, що Габбард — рупор російської розвідки. У своїх виступах вона “з розумінням ставилася” до політики Ассада та Путіна, через що проти неї порушував справи Комітет етики Конгресу. А ще Габбард говорила про нацистів в Україні і що Росію не можна перемогти...
Неочікуване кадрове рішення — призначення федеральним прокурором Метта Гейца, який має незакриті провадження за сексуальні домагання, стосунки із неповнолітньою, зберігання наркотиків. Тепер же Гейц повинен очолити орган, що веде ці провадження. Не дивно, що навіть республіканці вже активно виступають проти такого призначення.
— Мільярдер Iлон Маск теж отримає посаду в адміністрації Трампа.
● А. Колдомасов:
— Так, разом з україноскептиком Вівеком Рамасвамі не менш контроверсійний мільярдер Ілон Маск очолить новий департамент урядової ефективності. Їхнім головним завданням буде внутрішній аудит всіх урядових інституцій. Це фактично означає звільнення низки держслужбовців, нелояльних до Трампа, та обмеження ресурсів для “недостатньо важливих” міністерств.
— Про які ще кадрові призначення оголосив новообраний президент США?
● А. Колдомасов:
— На посаду постійного представника США при Радбезі ООН у Нью-Йорку призначено Еліз Стефанік. Якщо її погляди відображатимуться на її діяльності, то це означатиме або ігнорування питання України на цьому майданчику, або заклики до мирних перемовин. Що може стати ще одним ударом для нас у цій війні.
Не слід теж забувати й про призначення голови адміністрації Білого дому. Трамп хоче віддати цю роль менеджерці своєї передвиборчої кампанії С’юзі Вайлз. Хоч на перший погляд це й виключно адміністративна роль, однак вона визначатиме пріоритети політики та делегуватиме завдання для Національної економічної ради, Ради внутрішньої політики та Ради національної безпеки.
● О. Краєв:
— Роберт Кеннеді-молодший стане головою служби охорони здоров’я. Цікаво, що він вважав карантин “фашизмом”, виступає проти вакцинації, вірить в альтернативну медицину й у те, що ковід “винайшли” євреї на замовлення китайців.
— Трамп збирається призначити спецпосланця по Україні для проведення переговорів щодо завершення війни. Хто може ним стати?
● О. Краєв:
— Посада такого спецпосланця була запроваджена ще за президентства Дональда Трампа. Ним був Курт Волкер, який активно допомагав Україні, був фактично неформальним “мостом” між президентами США та нашої країни. Але чи пощастить нам вдруге з таким спецпосланцем — хтозна. За попередньою інформацією, ним може стати радник Трампа й уродженець Росії Борис Епштейн. Він не має політичного досвіду й раніше координував юридичний захист у кримінальних справах Трампа.
● А. Колдомасов:
— Інші подейкують, що спецпосланцем буде дипломат Браян Хук, який раніше здебільшого опікувався політикою щодо Ірану, але досвіду, пов’язаного з Україною, не має. Хоча, ймовірно, він володіє гарними навичками кулуарної дипломатії.
Загалом адміністрація Трампа намагається створити і для українців, і для американців ілюзію контрасту з адміністрацією Байдена. Мовляв, Байден довго й стабільно давав гроші та допомогу Україні, поглиблюючи війну. А Трамп хоче стати “голубом миру” в цій ситуації.
— Чи підтримає Сенат кандидатів на озвучені посади? Які ваші прогнози?
● О. Преловський:
— Думаю, що будуть проблеми із затвердженням федерального прокурора Метта Гейца. Серед республіканців бракує голосів за його підтримку. Та й за інших контроверсійних постатей вони, ймовірно, не проголосують. А демократи — і поготів.
