Парламент таки ухвалив скандальний законопроект №5600. Влада гучно називає його “антиолігархічним”, “антиахметівським”, запевняючи, що він спрямований на знищення корупційних пільг та додаткове оподаткування надвеликого бізнесу. Мовляв, завдяки йому бюджет поповниться 25 — 35 мільярдами гривень. Утім не все так однозначно. Проти законопроекту активно виступали бізнес-асоціації, які кажуть, що додатковий податковий тиск відчують передовсім середній бізнес, підприємці і селяни. То що ж передбачає новий закон?
До розмови ми запросили В’ячеслава Черкашина, аналітика з питань податкової політики, Іллю Несходовського, директора Інституту соціально-економічної трансформації, та економіста Бориса Кушнірука.
— Які основні новації передбачає ухвалений закон?
В. Черкашин:
— Він запроваджує близько 40 новацій для бізнесу. Зокрема, трансформацію земельного оподаткування на основі запровадження з 2022 року мінімального податкового зобов’язання з сільгоспземель, переформатування пільги щодо доходів, отриманих від продажу власної сільгосппродукції. А також — індексацію та підвищення ставок акцизного податку на алкогольні напої, рентної плати за користування радіочастотним ресурсом, екологічного податку, розширення повноважень, прав та функцій органів контролю.
— А що таке мінімальне податкове зобов’язання на земельні ділянки сільгосппризначення? Кого воно стосуватиметься?
— Фактично запроваджується новий податок на землю. Платниками мінімального податкового зобов’язання (МПЗ) з 2022 року стануть юридичні особи, ФОПи, зокрема на єдиному податку, сімейні фермерські господарства. Вони будуть зобов’язані подавати додаток з розрахунком МПЗ у складі податкової декларації за рік.
При цьому МПЗ не визначається для земельних ділянок, які містяться в межах населених пунктів. За розрахунками Мінфіну, доведеться додатково сплатити до 12 мільярдів гривень на рік, а це означає, що люди отримають ще менше грошей від оренди земельних паїв (наприклад, якщо ви маєте ділянку площею 2 гектари, а нормативна оцінка 1 га по області — 30 тисяч гривень, то мінімальне податкове зобов’язання за рік становитиме 3000 гривень. — Авт.).
— На мою думку, наслідком запровадження МПЗ стане перерозподіл ринку земель на користь великих гравців, — каже В’ячеслав Черкашин. — Бо частина малих землевласників не зможуть дотримуватися всіх вимог нового законодавства та не витримають стрімкого зростання податкового навантаження.
— Чи правда, що українці, котрі продають власну сільгосппродукцію, з нового року будуть змушені платити новий податок?
— Так, йдеться про переформатування пільги з ПДФО щодо доходів, отриманих від продажу власної сільгосппродукції, — введено обов’язок оподаткування доходу при продажу продукції на суму від 12 мінімальних зарплат у рік (понад 78 тис. грн). Провладні депутати вважають це великим досягненням у боротьбі з “тінню”, але фактично це додаткове фіскальне навантаження на селян, які продають вирощену на власних городах продукцію.
— А як податкова дізнається про такий дохід?
— Платник податків буде зобов’язаний відобразити суму оподатковуваного доходу за відповідний звітний рік у річній податковій декларації та самостійно сплатити податок із суми такого “перевищення”. Але, зауважу, що адмініструвати це дуже важко та дорого, а ефект для бюджету може бути незначним.
— Як вплине на економіку нове оподаткування операцій із нерухомістю?
— Законопроект запроваджує оподаткування за ставкою 18% доходів, одержаних від продажу протягом звітного податкового року третього та наступних об’єктів нерухомості. Зараз дохід від продажу одного об’єкта на рік не оподатковується, а продаж другого та наступних оподатковується за ставкою 5%. Лише спроба запровадження такої зміни вплинула на ринок — через негативні очікування спостерігається зростання цін на нерухомість.
— Які нові повноваження отримають контролюючі органи?
В. Черкашин:
— Наприклад, право стягувати без звернення до суду узгоджений у податковій декларації платником податковий борг, що існує понад 90 днів, за рахунок готівки або коштів з рахунків боржника у банках. Розширено підстави для запитів податкової. Тепер вона має право направляти запити платникам податків не лише за фактом виявленого правопорушення, але й за наявності фактів, які можуть свідчити про порушення платником податків податкового, валютного та іншого законодавства. Керівникам підприємств, що мають податковий борг (понад 240 днів та більше 1 мільйона гривень), заборонятиметься виїзд за кордон, допоки вони не погасять борг.
— Чи справді цей законопроект спрямований проти олігархів, як запевняє наша влада?
В. Черкашин:
— Як не намагалися наші депутати, але навіть видимості боротьби з олігархами зберегти не вдалося. Так, підвищено ставку екологічного податку за викиди СО2 з 10 до 30 гривень за тонну. Законопроект передбачає і збільшення ренти на видобуток руди (найбільшу частку в цьому бізнесі — понад 50% — має Рінат Ахметов. — Авт.). До прийняття законопроекту рента на залізну руду розраховувалась як 11 — 12% собівартості видобутку (приблизно $3 з тонни руди). Документ запроваджує нову методику. Якщо ринкова ціна на руду буде до $100 за тонну, то рента становитиме 3,5% ціни, від $100 до $200 за тонну — 5% ціни, понад $200 — 10% ціни. Але зауважу, що сьогодні ціна на руду коливається у межах $95 за тонну. Згідно з прогнозами, у найближчі роки вона не зростатиме, а падатиме. Тобто навряд чи олігархи, як-от Рінат Ахметов та його “Метінвест”, сплачуватимуть до бюджету набагато більші платежі.
Навряд чи олігархи, як-от Рінат Ахметов та його “Метінвест”, сплачуватимуть до бюджету набагато більші платежі.
Водночас у законопроекті передбачено “бонус” для інших олігархів, як-от п’ятирічне звільнення від сплати податку на прибуток для виробників курятини (найбільший виробник курятини в Україні Миронівський хлібопродукт (МХП), який належить Юрію Косюку. — Авт.). Не менш спірно виглядає і пролонгація деяких інших податкових пільг, зокрема продовження пільги зі сплати ПДВ для брухту (до 2027 року) та безподаткового ввезення до 2025 року (під наглядом влади та за схваленим списком) обладнання та комплектуючих.
Б. Кушнірук:
— Якщо проаналізувати процедуру голосування за законопроект №5600, то побачимо, що депутати відхилили правку №97, яка встановлювала єдині підходи до оподаткування залізної та марганцевої руди (прив’язка до індикативних цін у Китаї з коригуванням на доставку). У разі її ухвалення гірничо-збагачувальні комбінати олігарха Коломойського (Марганецький, Покровський) платили б на $20 мільйонів на рік більше, ніж тепер. Бо сьогодні вони платять рентні платежі від внутрішньої ціни на марганцеву руду між ГЗК та феросплавними заводами Коломойського, а ця ціна — зовсім не ринкова. То про які єдині для всіх правила оподаткування може йти мова, якщо наближеного до влади олігарха Коломойського вони не стосуватимуться?
— Як загалом оцінюєте законопроект?
І. Несходовський:
— Він збільшує податкове навантаження на бізнес. Враховуючи, що інші країни запроваджують різноманітні форми підтримки бізнесу в цей карантинний період, таке збільшення податків — нераціональне. Підвищуючи податкове навантаження на великий і середній бізнес, коректно було би зменшити водночас навантаження по інших напрямах, наприклад, на заробітну плату. Але у бюджеті 2022 року не передбачається жодних пільг для бізнесу. Тобто стимулів для економічного зростання немає.
В. Черкашин:
— Комплекс запропонованих зростань ставок та збільшення баз оподаткування окремих податків та зборів коштуватиме бізнесу та громадянам додатково 25 — 35 мільярдів гривень на рік. Прийняття цього документа на фоні жорсткого проекту бюджету-2022, невдалого старту нульового декларування укупі з внесенням законопроекту про непрямі методи контролю доходів громадян свідчить про стійку тенденцію до підвищення податків та посилення адміністративного тиску. Вочевидь, з нинішньої кризи ми будемо вибиратися довго, а потік українських трудових мігрантів до Польщі та інших країн тільки посилюватиметься.
Дякуємо, що прочитали цей текст у газеті Експрес. У нас — тільки оригінальні тексти.
Читайте також про те, звідки зайві кубометри в платіжках за газ
