Прем’єр-міністр Денис Шмигаль анонсував реформу Кабміну. “Ми працюємо над оптимізацією уряду. Міністрів, а отже, й міністерств має бути 15 — максимум 16. Це оптимальна кількість”, — наголосив він на пресконференції. Які саме міністерства реорганізують, прем’єр не сказав. Однак зауважив, що цього року скорочено вже 20 тисяч вакансій державної служби.
У межах реформи, за словами Дениса Шмигаля, передбачено також створення Центру уряду, який надаватиме юридичну підтримку в кадрових та бухгалтерсько-фінансових питаннях. “Міністерства повинні мати невелику кількість висококваліфікованих спеціалістів, які формуватимуть відповідну державну політику, — зазначив прем’єр. — Центр уряду повинен швидко та якісно готувати документи, потрібні для того чи іншого міністерства”.
Плани керівництва держави щодо реформування головного органу виконавчої влади аналізуємо разом з головою правління Центру політико-правових реформ Ігорем Коліушком, експертом з маркетингових і політичних комунікацій Артемом Біденком та економістом Борисом Кушніруком.
— Як вважаєте, чи на часі оптимізація роботи Кабміну?
● І. Коліушко:
— Реформування уряду не те, що на часі, воно безнадійно відстає від життя. Сьогодні, наприклад, у контексті європейської інтеграції у нас проблема сформувати переговорні групи. Тому що в міністерствах не створені директорати, які мали би опікуватися формуванням політики. А європейська інтеграція — це і є, власне, реформування, тобто зміна політики.
З іншого боку, з того, що сказав прем’єр-міністр, неможливо зрозуміти, якою він бачить реформу Кабміну. Прем’єр сказав, що буде скорочено кількість міністерств на третину. Водночас наголосив, що оптимальна кількість 15 — 16 міністерств. У нас нині 19 міністерств, тож 4 — 5 — це не третина. Хай там як, але ми погоджуємося, що в уряді має залишатися 14 — 16 міністерств. 16 — оптимальна цифра. У нас значний дисбаланс у навантаженні між міністерствами. Одні мають дуже велику кількість справ, інші — дуже малу. Варто вирівняти оці диспропорції.
● А. Біденко:
— Проблеми в тому, щоб скоротити кількість міністерств, немає. І, можливо, в цьому є сенс. Інша річ, що будь-яка реформа передбачає не кількісні зміни, а якісні.
Як працює уявне ефективне міністерство? Його команда розробляє законопроект, швидко проводить обговорення з провідними експертами, захищає документ у парламенті й домагається його ухвалення. Після цього розробляє підзаконні акти, які дозволяють провести потрібні реформи, дає агенціям вказівки, з чого починати та якого результату очікувати. Далі переходить до наступної реформи.
Наші реальні міністерства тонуть у завалах непотрібних функцій, публічних запитів, погоджень тощо. Цілі департаменти працюють над тим, щоб правильно відповідати на звернення інших органів, звітувати за сотнями державних програм, реагувати на запити депутатів. Інші департаменти продукують сотні листів непотрібної аналітики, яку можна отримати безплатно від громадського сектору. Чому так працюють? Бо такі вимоги законодавства.
● Б. Кушнірук:
— Щоб провести якісну реформу, треба спочатку визначити, які функції виконують міністерства, а далі — краще їх зорганізувати. Нагадаю, за часів Зеленського вже ліквідовували Міністерство аграрної політики, точніше, його об’єднали з Міністерством економіки. Однак потім знову відновили.
Тепер знову під одним дахом можуть опинитися Мінекономіки та Мінагрополітики, до яких приєднають Міністерство стратегічних галузей економіки. Не певен, що це буде виправданим кроком. Я би Міністерство аграрної політики не чіпав. Для України сільське господарство нині — одна з найбільш стратегічних галузей. Хаос, породжений реорганізацією, може тільки нашкодити нам.
— А наскільки виправдане створення Центру уряду?
● А. Біденко:
— Загалом це позитивна ідея. Важливо її реалізувати правильно. Про що йдеться? Нині кожне міністерство проводить набір персоналу, веде бухгалтерський облік та фінансову звітність. Тепер пропонують, щоб це було централізовано.
Це виправдано, але варто змінити підходи. Скажімо, проблему підбору якісних кадрів треба вирішувати через конкурси, через збільшення зарплати. Якщо підходи залишаться ті самі, то нічого не зміниться. Ми просто візьмемо чиновників з одного місця і пересадимо в інше.
● І. Коліушко:
— Я так розумію, влада хоче створити окрему структуру, в якій зібрати фахівців, які би вирішували юридичні, фінансові, кадрові питання. І тут виникає тривога. Бо це може бути такий собі Секретаріат Кабінету Міністрів №2, який назвуть Центром уряду. Це казна-що, такого ніде немає.
— Чи зекономить держава гроші на скороченні міністерств?
● І. Коліушко:
— На цьому скороченні відчутної економії не буде напевно. Це абсолютний популізм говорити, що ми заради зменшення державних витрат проводимо реформу. Треба підвищувати зарплати державним службовцям, тому що відбувається величезний відплив кадрів. Надто посилився він цього року: всі чекали реформи зарплат у державній службі, й коли нарешті дочекалися, то виявилося більше розчарованих, ніж задоволених.
● Б. Кушнірук:
— Свого часу урядовці, презентуючи план реорганізації уряду, повідомляли, що в перші пів року реформи чисельність бюджетників зменшиться на 60 тисяч осіб. Це означає, що на таку саму кількість зросте армія безробітних. В умовах війни їм буде важко знайти нову роботу. Доведеться ставати на облік у центрі зайнятості. А отже, державі знову-таки доведеться їм платити.
— Чи можемо сподіватися на те, що уряд після запланованого реформування буде ефективнішим?
● А. Біденко:
— Як на мене, ситуація не зміниться, якщо кількість чиновників скоротять, але обсяг роботи, тобто функціонал, залишать той самий.
● І. Коліушко:
— Сама собою інституційна організація не породжує результату. Результат дають люди, які в ній працюють. Тож результат реформи великою мірою залежатиме від якості кадрів у Кабміні.
