З вересня цього року новим морським коридором скористалися понад 50 суден, які перевезли вже більш як 1,7 мільйона тонн українського зерна та іншої продукції.
— Раніше судна йшли навпростець через Чорне море з портів Великої Одеси до Босфору, тепер маршрут довший — через територіальні води України, Румунії, Болгарії й Туреччини, — каже Іван Ус, експерт Національного інституту стратегічних досліджень. — Водночас не витрачається час на перевірку суден, які здійснював центр координації у Стамбулі. А Росія робила все можливе, щоб судна довго простоювали, чекаючи на перевірку. Крім того, Чорноморська угода дозволяла перевозити лише зерно, продукти харчування та добрива. А тепер з українських портів виходять кораблі й із залізорудною продукцією. І це вигідно Україні.
— Справді, в українські порти тепер заходять судна доволі потужні, здатні перевозити до 70 тисяч тонн вантажу, — додає Денис Марчук, заступник голови Всеукраїнської аграрної ради. — Ймовірно, показники транспортування агропродукції за жовтень будуть більшими, ніж у вересні, — близько мільйона тонн. Сподівання товаровиробників на цей коридор дуже великі. Адже коли зупинилася зернова ініціатива, запрацювали річкові порти, а потім були удари по них. Дуже здорожчали фрахтування кораблів, логістика. Тому у пріоритеті — саме Чорне море. У довоєнний період ним експортували близько 90% аграрної продукції.
— Які можливості нового коридору?
● І. Ус:
— Вони менші, ніж якби діяв коридор у рамках зернової ініціативи. За вересень цього року Україна експортувала зернових на 343 мільйони доларів. Коли працювала Чорноморська зернова ініціатива, наша країна експортувала зерна на 1 мільярд 200 тисяч доларів.
— Наскільки безпечний цей коридор?
● Д. Марчук:
— З огляду на війну в Україні нічого безпечного нині немає. А що стосується розмінування, то працюють водолазні групи військових, котрі здійснюють огляд акваторії в територіальних водах України. До цього процесу у своїх територіальних водах долучилися Румунія та Болгарія, адже розкидані в Чорному морі міни дрейфують. А це створює небезпеку. Були прецеденти, коли кораблі у територіальних водах Румунії підривалися на мінах. Та й Росія може вдаватися до певних провокаційних дій.
● І. Ус:
— Суднам, які прямують новим морським коридором, потрібно чітко триматися територіальних вод. Бо щойно лінії буде порушено, це дасть можливість Росії їх атакувати, щоб перевірити реакцію НАТО.
— Посол Туреччини в Україні Ягмур Ахмет Гюльдере вважає, що є можливість поновлення зернової ініціативи, яка діяла раніше, доки РФ з неї не вийшла. Що скажете?
● І. Ус:
— Туреччина від нового зернового коридору нічого не має. Тому буде працювати над тим, щоб знову запрацювала Чорноморська зернова ініціатива. У ній зацікавлений і Китай. Коли минулого року зерновий коридор не працював, Пекін став залежним від США у поставках кукурудзи. Тому, вочевидь, теж намагатиметься змінити ситуацію. Цілком можливо, що Сі Цзіньпін під час останньої зустрічі закликав Путіна поновити зернову ініціативу.
● Д. Марчук:
— Якщо Росія знову диктуватиме нам, що можна експортувати, а що ні, якщо будуть тривалі огляди, а від цього втрачатимуть судновласники і товаровиробники, то такий коридор нам не потрібен. Тим більше що бачимо ефективну роботу іншого шляху без будьякої участі РФ.
