Андрій Ткачук на чемпіонаті світу з добового бігу, який відбувся у Франції, подолав 262 кілометри 788 метрів за 24 години! Він побив рекорд легендарного спортсмена Валерія Христенка, який у 1991 році за такий час подолав 260,180 кілометра.
“Лише місяць тому брав участь у добовому бігу в рамках чемпіонату України, — каже Андрій. — Там показав результат 240 кілометрів. Два забіги за один місяць — це дуже важко. Та мені все вдалося! Я поставив для себе планку максимально високо і досяг її. Ми стартували о десятій ранку. Учасники бігли по колу завдовжки півтора кілометра. Уже об одинадцятій годині почалася спека. У тіні було плюс 25 градусів за Цельсієм, на сонці — набагато спекотніше. Погода виснажила атлетів, не всі були готові до того, що восени так пектиме. І багато учасників на дистанції зупинялися, ховалися від спеки в кущах, дехто лягав поспати чи ходив на масаж. Мені ж не звикати до бігу в аномальну спеку — торік і позаторік уже мав такий досвід. Мусив пити багато газованої води. В якийсь момент мій шлунок перестав приймати її...”
Андрій каже, що за 24 години лише тричі зупинився.
“Ці зупинки були вимушені і тривали лічені секунди, — каже спортсмен. — Не раз хотілося відпочити, але відразу згадував про мрію побити рекорд. Мене постійно переслідував страх, що в останню мить не зможу цього зробити. Тому, незважаючи ні на що, не переставав бігти. Найважче було в останню годину — від дев’ятої до десятої ранку наступного дня. Дуже хотілося спати, але я розумів: для рекорду потрібно подолати ще вісім кілометрів. І за останню годину пробіг більше, ніж планував, — понад десять кілометрів”.
Не раз хотілося відпочити, але відразу згадував про мрію побити рекорд.
За словами Андрія Ткачука, на дистанції він не зупинявся на перекуски. Споживав лише рідину.
Розпитую про підготовку до участі в добовому бігу.
“Після чемпіонату України займався здебільшого відновленням, — розповідає Андрій. — Нещодавно травмував ахіллове сухожилля, тому кілометражу не накручував. А от влітку бігав чимало. У червні набігав аж 1080 кілометрів, у липні і серпні — по 600”.
Перед від’їздом до Франції між Андрієм Ткачуком і Федерацією легкої атлетики України спалахнув конфлікт.
“Федерація чомусь видала мені амуніцію набагато більшого розміру. У ній я мав брати участь в офіційних заходах, — пояснює бігун. — Дуже дивно, бо люди, які видавали форму, чудово знали мої антропометричні дані. Я відмовлявся одягати завелику форму, бо хотів мати належний вигляд. Представники федерації погрожували дискваліфікацією.
Та я не здався. Вдягнув стару форму, але заклеїв логотип колишнього спонсора — щоб уникнути проблем. Маю надію, за це мене ніхто не цькуватиме”.
Читайте також про двох братів, які стали чемпіонами світу з кікбоксингу.
