“Синьо-жовті” розпочали виступ на груповому турнірі поразкою від нідерландського SCHC (Білтговен) — 1:3. Але потім переграли турецький “Еге Їлдізларі” (10:2) та “Славію” з Праги (4:3). Ці дві перемоги дозволили українкам пробитися до півфіналу, в якому вони здолали німецький “Маннгеймер” (3:0).
У фіналі “Сумчанка” зуміла взяти реванш у нідерландок за поразку на груповому етапі. Програючи 0:2, українські хокеїстки згодом зрівняли рахунок (2:2), а потім краще реалізували буліти. Це перший тріумф у єврокубку в історії українського індорхокею (різновид хокею на траві, змагання з якого проводяться у закритих приміщеннях. — Авт.). Дотепер “Сумчанка” в таких турнірах один раз взяла “срібло” (2009), три рази — бронзові нагороди (2015, 2020, 2024) і тричі посіла четверте місце (2008, 2010 та 2018).
“Кубок європейських чемпіонів проводять із 1978 року. Відтоді майже постійно перемагали німкені й лише тричі — нідерландки. Ми стали першими, хто порушив цю гегемонію”, — зауважує Світлана Макаєва, головна тренерка “Сумчанки”. За її словами, до Литви команда їхала на тлі кадрових проблем. “Ми значно омолодили склад. Наша воротарка зовсім не мала досвіду виступів на такому турнірі, а в індорхокеї воротар — це половина команди, бо вона постійно в роботі. До речі, пів року тому ми вирішили, щоб наша гравчиня Юлія Дубовиченко змінила амплуа із форвардки на воротарку. Суперники були дуже шоковані, коли після гри Юлія зняла воротарську маску. Вони не могли повірити, що нападниця так надійно могла захищати ворота, — каже тренерка. — Так, ми мали не найсильніший склад. Але за духом були найстійкіші. Мої дівчата поїхали на турнір фактично з-під обстрілів. Вони вражали спокоєм”.
Світлана Макаєва розповідає, що від початку повномасштабного вторгнення “Сумчанка” втратила вісім гравчинь. “Коли три роки тому Росія вторглася на нашу землю, то спортсменки категорично відмовлялися покидати Суми. Вони не тренувалися, і це було ненормально. 28 березня ми все-таки виїхали до Італії, де нас підтримували не лише господарки, але й іноземні команди. Серед них була й німецька “Маннгеймер”, яку ми перемогли у півфіналі єврокубка, — провадить співрозмовниця. — За два місяці наші дівчата захотіли повернутися додому навіть попри активні бойові дії. Але до Сум поїхали лише молоді спортсменки, а восьмеро досвідчених працевлаштувалися у клубах Італії, Англії, Німеччини та Бельгії. За цей час ми зуміли з молодих гравчинь сформувати потужну команду, яка виступає не за великі гроші, а за честь країни та свого клубу”.
Нині молода команда тренується по шість разів на тиждень. “Просто неба тренуватися не вдається через постійні обстріли у Сумах, — зауважує тренерка. — Працюємо в закритому легкоатлетичному манежі, під яким є бомбосховище. Коли ворожі шахеди та ракети летять на місто, то спускаємося в укриття, а потім продовжуємо тренування”.
До речі, найкращою бомбардиркою Кубка Європи стала 25-річна Карина Леонова, яка забила на турнірі десять голів. “Ця спортсменка дуже цілеспрямована, — додає Євген Бондаренко, головний тренер збірної України. — Карина досягла успіхів, покладаючись лише на себе. Нині вона — основна ударна сила національної збірної”.
