У червні 2019 року правоохоронці браво відрапортували про те, що спіймали на гарячому голову Любимівської сільської об’єднаної територіальної громади. Він саме отримав 25 тисяч “зелених” хабаря за вирішення земельного питання — виділення під житлове будівництво двох ділянок по 13 соток кожна.
Поліцейські вилучили з автомобіля посадовця 25 тисяч доларів міченими купюрами й витяги з рішення сесії селищної ради про надання дозволу на виготовлення проєктів землеустрою двох ділянок. Проти підозрюваного розпочали кримінальне провадження за отримання неправомірної вигоди в особливо великому розмірі. Фігурантові світило до 12 років ув’язнення з конфіскацією майна та забороною на три роки обіймати відповідальні керівні посади. Але...
Справа в суді слухалася майже п’ять років. За цей час посадовця декілька разів відсторонювали від займаної посади й знову поновлювали на роботі, аж поки він, зрештою, не звільнився сам у зв’язку з виходом на пенсію. Селищного голову навіть взяли під варту з альтернативою внесення понад одного мільйона гривень застави. Та він зібрав відповідну суму і в СІЗО не потрапив. Адвокати чиновника не раз заявляли клопотання про зміну прокурора, який підтримував державне обвинувачення у суді, та просили перекваліфікувати правопорушення підзахисного на статтю Кримінального кодексу з більш м’яким покаранням. Зрештою до них дослухалися. Новий прокурор перекваліфікував злочин на зловживання впливом. Після цього колишньому селищному голові загрожував штраф або позбавлення волі від двох до п’яти років. Аби не потрапити за грати, він уклав з прокурором угоду про визнання винуватості. Жовтневий районний суд Дніпра її затвердив й оштрафував ексголову сільради на суму, що в 40 разів менша від отриманої неправомірної вигоди, — лише на 25,5 тисячі гривень. Також колишньому посадовцю повернули всю суму застави. Чому ж так сталося?
— Прочитавши такий вирок, багато людей можуть подумати, що суд замість тюрми призначив хабарникові штраф, — пояснює юрист В’ячеслав Тарадуда. — Насправді це не так. Бо не суд, а правоохоронці спочатку неправильно кваліфікували злочин. Хоча вони достеменно розуміли, що в цьому випадку селищний голова не є суб’єктом хабарництва. Адже рішення сесії він не ухвалює одноособово. Проте міг зловживати впливом на певних депутатів, щоб вони проголосували за виділення земельних ділянок. А коли в суді це випливло, то прокурор попросив перекваліфікувати злочин на більш м’який і погодився укласти угоду з обвинуваченим.
