Велика й щаслива родина мешкає у селі Ковалівка на Тернопільщині.
“Я родом із сусіднього села Олеша, — розповідає 30-річна Галина, заколисуючи новонароджених доньок. — Зі своїм майбутнім чоловіком Юліаном познайомилася дуже юною. Мені було 14. Коханий був другом чоловіка моєї сестри”. Спочатку молоді люди дружили. Через рік стали зустрічатися. А коли Галині виповнилося 18, побралися. Про велику родину не думали. У 20-річному віці Галина дізналася, що при надії. Коли лікарі їй сказали, що народить двійню, була збентежена, аж тиск піднявся. “А Юліан, коли йому повідомила новину, спершу подумав, що я розігрую його, а згодом заплакав від радощів”, — пригадує Галина.
Перша вагітність була непростою, жінку турбував високий тиск, анемія. Та все завершилося добре. 19 вересня 2013 року світ побачили Олег та Олександр Войтовичі. За словами матері, хлопці, попри те, що двійнята, дуже різні. Сашко — спокійний, а Олег любить бути у вирі подій. Та обидва брати полюбляють макарони з м’ясом і рибою, захоплюються футболом і загалом показують добрі результати у спорті.
... Минали роки. Чоловік не раз казав дружині, що в їхній щасливій родині бракує донечки. Ще до війни Юліан працював за кордоном. Після повномасштабного вторгнення Галина з дітьми поїхала до нього, там завагітніла й повернулася додому. Та Галина аж ніяк не сподівалася, що у неї знову буде двійко дітей. “Коли я сказала коханому, що будуть близнючки, він якраз працював на будівництві, — розповідає Галина. — З радощів чоловік так гучно кричав, що до нього збіглися всі робітники, вітали та підкидали на руках”.
Друга вагітність була набагато легшою за першу. Галина народила на 38-му тижні. Пологи почалися раптово. Коли жінка приїхала на огляд, лікар сказав, аби негайно її допровадили до пологової зали, бо вона от-от почне народжувати. Донечки Галини, як і сини, народилися завдяки кесаревому розтину. Дівчатка, як для близнючок, — справжні богатирки. Одна народилася з вагою три кілограми, друга — два кілограми 860 грамів та зі зростом по 50 сантиметрів. Тепер Олег і Сашко — найбільші мамині помічники, сестрами гордяться і мріють, як будуть їх усього навчати. Навіть кіт Мурко оберігає сон немовляток. Коли Галина їде з візочком з Еліною та Златою (так назвали дівчаток) на прогулянку, вусань сидить внизу у кошику. “Дівчатка між собою схожі, але в них різні форми носиків. Які за характером, поки що сказати не можу, бо тепер вони лише сплять та їдять”, — усміхається багатодітна матуся.
На хрестинах родичі та друзі бажали батькам міцного здоров’я. А ще віншували, аби в родині незабаром з’явилася... трійня.
Прикметно, що в родині Галини Войтович двійнят чи близнюків не було. “Ймовірність завагітніти двійнею природним шляхом, за статистикою, не більше як 3%. Частіше такі вагітності настають після штучного запліднення, — каже Валентина Щербан, гінекологиня, яка вела дві вагітності пані Галини. — А народження двійнят чи близнюків в одній родині вдруге — це взагалі рідкісний випадок”.
