До повномасштабного вторгнення відомий баскетболіст Олексій Ханілевич виступав за кременчуцький “Кремінь” у вищій лізі. Після важкого поранення повернувся на фронт. Загинув у бою на Луганщині...
“Ханілевич був сильний розігруючий, — згадує Роман Мелетич, перший тренер баскетболіста. — Не дуже високий, як для баскетболу (185 сантиметрів), він добре грав завдяки феноменальному баченню майданчика. Олексій був капітаном та лідером команди і щиро прагнув, щоб одноклубники підтягувалися до його рівня. Він мав авторитет, його слухалися всі, навіть кремезніші хлопці”.
Перший тренер відзначає роль бабусі у вихованні Олексія. “Вона регулярно навідувалася на тренування, а на змаганнях шалено вболівала за онука, — розповідає Роман Мелетич. — Коли Олексій падав, бабуся, хоч шкодувала його, кричала з трибуни: “Ану вставай! Грай, а не лежи”.
За словами тренера, Олексій прийшов у секцію в Горішніх Плавнях разом із чотирма однокласниками, але лише він з цієї п’ятірки досяг чималих успіхів у баскетболі.
“Олексій відмовився від продовження баскетбольної кар’єри, пояснивши, що “на війні потрібен Україні більше, ніж у спорті”. Він був боєць від природи, тому й пішов воювати, — каже Артем Клопота, приятель Героя, який виступав з ним у клубі “Кремінь”. — Коли щось не вдавалося, він не опускав рук, боровся. Не любив скиглити, навіть у поразках старався шукати позитив.
Про бійцівський характер Олексія свідчить і те, що він повернувся на війну навіть після важкого поранення, якого зазнав у боях під Ізюмом. Було дуже важко вертатися, бо на той момент уже знав, що кохана — вагітна”.
Зі слів приятеля, Олексій не дожив місяця до народження донечки... “Він мріяв про неї, хотів назвати Соломійкою”, — каже Артем Клопота.
“Олексій дуже добре катався на скейтборді, — каже Дмитро Белов, близький приятель Героя. — Він так круто стрибав на дошці, що всі були в захваті. Також Олексій був кіноманом, знав, здається, всі стрічки, іноді його розповіді були цікавіші, ніж сам фільм. А ще ніколи не забуду його жартів. Навіть під час війни він був на позитиві, із чудовим почуттям гумору”.
Поховали Героя в Горішніх Плавнях Полтавської області на території військового меморіалу “Їхні імена будуть жити вічно”...