“Ця ікона є голосом болю України та молитвою за справедливий мир в нашій країні”, — сказав глава УГКЦ Святослав Шевчук Папі Франциску під час передачі образа Богородиці. Ікону створено на дереві з ящиків, привезених з-під Авдіївки. Її намалювала київська художниця Софія Атлантова. А нещодавно єпископи УГКЦ зі США презентували понтифікові витвір її чоловіка, Олександра Клименка — ікону “Святий апостол Петро”, створену на деревині з ящиків з-під патронів.
Софія та Олексадр — унікальна сім’я. Олександр — художник у третьому поколінні, Софія — у четвертому, близько 50 їхніх рідних (зокрема й діти) займаються мистецтвом. Нині Софія та Олександр створюють ікони на деревині з ящиків з-під набоїв. “Цей проект є спробою зшивання несумісного, перетворенням смерті на життя”, — пояснює ідею Олександр Клименко.
Цей проект є спробою зшивання несумісного, перетворенням смерті на життя.
Чоловік пригадує, як у 2014 році повз його оселю до Київського військового госпіталю мало не щодня з сиренами проїжджали машини швидкої допомоги з пораненими. “Як тут залишатися байдужим? Разом із колегами-художниками намалювали ікони, кошти від продажу яких передали на порятунок поранених”, — каже він.
А якось під час відвідин добровольчого батальйону пан Клименко звернув увагу на ящик з-під набоїв для АКМ. “Дошки ящика були темні, задимлені, ніби такі, на яких колись писали ікони, — розповідає 43-річний майстер. — Я дізнався, що ці ящики спалюють, і попросив поділитись ними. Намалював на них “Богородицю з Немовлям” — символ перемоги життя над смертю. Так і зродилася ідея мистецького проекту, суть якого полягала в перетворенні ящиків для набоїв на символ життя, яким у культурі українців є ікона”.
Гроші, отримані від продажу ікон, намальованих на дереві з ящиків з-під набоїв, подружжя передає першому добровольчому мобільному шпиталю імені Миколи Пирогова. І ці кошти перекривають понад 95% потреб закладу. “У цьому шпиталі задіяно майже 500 лікарів з усієї країни, які допомогли близько 60 тисячам пацієнтів — і військовим, і цивільним”, — зауважує художник.
Страсна ікона Божої Матері. Створена у 2019-му на ящиках, привезених з-під Авдіївки.
Ящики з-під набоїв для ікон митцям передають волонтери, бійці різних підрозділів — десантники, спецпризначенці, морські піхотинці, медики. “У кожної ікони своя історія”, — каже Олександр. Якось військові зібрали ящики, але дорогою їх розбила ворожа артилерія. Цілим привезли лише один. А торік, на виставці, присвяченій п’ятій річниці початку війни, центральними іконами стали “Мертвий Спаситель” і “Богородиця в скорботі”. Їх митці намалювали на денці й кришці ящика, по який знайомі їхали до одного з підрозділів, але “застрягли” на нейтральній смузі за кілька сотень метрів від ворожої позиції...
Митці кажуть, що з одного ящика можуть створити від двох до шести ікон. Загалом намалювали понад сотню. Над деякими працювали добу, а були такі, що потребували року роботи.
“Завше думаю, скільки набоїв було відстріляно з кожного ящика, — каже Софія, дружина Олександра. — Як художниці мені цікаво працювати з цим матеріалом, адже кожна дошка неповторна, зі своїми сучками, структурою...”
До слова, виставки незвичайних ікон уже побачили в 44 містах 13 країн, побували вони й у Європарламенті, сеймі Литви.
Тепер, на час пандемії коронавірусу, з експозиціями — пауза. “Та ми, мабуть, найбільш підготовлена до такої ситуації нація, — каже художник. — Адже маємо унікальний досвід волонтерської діяльності, оснований на любові й повазі одні до одних, на вмінні працювати й допомагати іншим в екстремальних умовах. Ми вкотре згуртуємось, аби вижити!”
Дякуємо, що прочитали цей текст у газеті Експрес. У нас — тільки оригінальні тексти.
Читайте також текст про важкі будні лікарів
