Інформаційна бомба з криївки. Про таємний бункер, який загубився у карпатських лісах

Тут Дмитро Квецко видавав знаковий часопис “Воля і Батьківщина”.

Фото автора і з архіву героя
Фото автора і з архіву героя
Дмитро Квецко під час відбування покарання у таборах Пермської області.

55 років тому в горах біля села Слобода-Болехівська на Івано-Франківщині 29-річний дисидент Дмитро Квецко облаштував криївку, де видавав перший український політичний самвидав у Радянському Союзі.

Сьогодні стежку до цієї криївки годі знайти. Ідейний натхненник журналу та керівник Українського національного фронту Дмитро Квецко помер дев’ять років тому, трохи не доживши до свого 75-ліття.

“Це треба далеко в гори йти, кілометрів п’ять-сім. Коли Дмитро повернувся з ув’язнення, ми ходили подивитися на те місце, але там уже тоді все заросло. Сам бункер, як тільки його виявили, кагебісти підірвали”, — згадує брат інакодумця, Остап Квецко, з яким я зустрівся. Понад два роки агентам КДБ не вдавалося натрапити на тих, хто видає часопис “Воля і Батьківщина”. Дмитро Квецко зі своїми соратниками випустив за цей час 16 номерів: зшитків тонкого цигаркового паперу, роздрукованих на машинці закладками по 6 штук — всього 96 екземплярів.

/storage/2020/01/09/image/md_1sFb_18-7-1.jpeg

Архів Дмитра Квецка у школі в Слободі-Болехівській.

Кожне нове число часопису було для радянської системи вибухом інформаційної бомби. Тут публікували заклики припинити русифікацію, будувати власну державу без контролю Москви. Журнали з’являлися в 11 областях України.

У цьому таємному бункері також були видрукувані листівки та звернення від імені УНФ на адресу вищого партійного керівництва УРСР (Петра Шелеста, Володимира Щербицького) та резонансний “Меморандум УНФ до ХХІІІ з’їзду КПРС”, який навесні 1966 року підпільники направили на ім’я тодішніх вождів СРСР — Подгорного, Брежнєва та Косигіна.

Саме “Меморандум УНФ” став найбільшим подразником для влади. Підпільники пригрозили: доки не буде змінена злочинна політика щодо українців, доти не вщухатиме боротьба проти неї.

Знайти діячів таємничого УНФ стало головним завданням органів КДБ в Українській РСР. Вийти на підпільну друкарню вдалося через одного з розповсюджувачів журналу на Донбасі, який попався в руки КДБ. Щоб заробити помилування, він розповів усе, що знав. Так з’явилася ниточка, яка зрештою й привела органи держбезпеки до молодого сільського вчителя Дмитра Квецка із Слободи-Болехівської.

“Після того як Дмитра засудили, той зрадник ще приходив до нас і вибачався перед мамою. Але вона йому казала, щоб він вибачився перед тими, кого підвів, коли брався за таку серйозну роботу”, — каже молодший брат дисидента.

Для затримання керівника УНФ скликали спеціальну нараду в райцентрі для вчителів, на яку Дмитра Квецка делегували від школи, де він тоді працював. “Нарада закінчилася вже за кілька хвилин — до залу зайшло четверо кагебістів, скрутили Дмитра і вивели”, — пригадує Остап Квецко.

/storage/2020/01/09/image/md_o7b6_18-12.jpeg

Інтер’єр кімнати, де жив останні роки Кавецко.

Дмитра Квецка засудили за звинуваченням у зраді батьківщини та створенні антирадянської організації до 20 років позбавлення волі з утриманням перших 5 років у тюрмі (відбував в оспіваному в тюремному шансоні Володимирському централі), 10 років — у виправно-трудовій колоній суворого режиму та 5 років заслання.

“Мене викликали кілька разів в обласне управління КДБ, вмовляли написати братові в тюрму, щоб він публічно покаявся, і йому тоді зменшать термін. Але я сказав, що не можу впливати на дорослу людину”, — ділиться брат дисидента.

На судовому процесі Дмитро Квецко відмовився давати будь-які свідчення. За всі двадцять років ув’язнення від нього так і не добилися листа із каяттям та відмовою від своїх поглядів. “Через таку впертість Дмитро і відсидів від дзвінка до дзвінка, ні одного дня йому не скоротили”, — зауважує Остап.

У 1987 році, відбувши покарання, Дмитро Квецко повернувся до Слободи-Болехівської. Аж до проголошення незалежності він залишався “під ковпаком” КДБ, але, попри це, не припиняв антирадянської діяльності. Знову з’явилися самвидавівські брошурки під назвою “Оновлення”, підписані “Український національний фронт” і перев’язані синьо-жовтою стрічкою.

/storage/2020/01/09/image/md_bLiF_18-2-3.jpeg

Після повернення з ув’язнення у 1987 році. Знову за друкарською машинкою.

...У рідному селі Квецка в батьківській хаті зробили кімнату-музей. Меморіальну кімнату на честь нього облаштовують у сільській школі. Наразі тут зберігається архів дисидента. На жаль, не збереглося жодного примірника “Волі і Батьківщини” із 1960-х років — надто крихкий папір тоді використовували підпільники.

А на подвір’ї церкви, де похований Дмитро Квецко, стоїть намогильний пам’ятник з його портретом. Кажуть, його обличчя повернуте в той бік, де глибоко в горах і була викопана таємна криївка, з якої він провадив свою боротьбу.

Дякуємо, що прочитали цей текст у газеті Експрес. У нас — тільки оригінальні тексти.

Читайте також про те, чому споживачів по всій країні викликають до суду через субсидії

Подробиці
Фото pexels.com

Добровольці нагадуватимуть людям, що загроза коронавірусу нікуди не зникла.

26.05
Подробиці
Фото зі сторінки А. Хаєцького у Facebook

Активісти і правозахисники запевняють: на момент трагедії у навчальному закладі він уже не працював.

26.05
Подробиці
Фото зі сторінки Браяна Мея в Instagram

Це не єдина халепа зі здоров'ям, яка спіткала легендарного музиканта цієї весни.

26.05
Подробиці
Важко, але можливо. Кому вдається знайти роботу на карантині

Державна служба зайнятості розповіла, що найбільше працевлаштованих - у сільському господарстві.

26.05
Подробиці
Фото pixabay.com

Чого саме стосуватимуться обмеження і чому деякі з них особливо обурили підприємців?

26.05
Подробиці
Фото mvs.gov.ua

Висновки експертів планують надати італійському суду під час розгляду апеляційної скарги.

26.05
Подробиці
Фото зі сторінки УЦОЯО у facebook

У МОЗ пояснили, хто має право взяти участь у додатковій сесії.

26.05
Подробиці
Фото зі сторінки А. Геращенка у Facebook

Тим часом журналісти-розслідувачі зазначають: затримані експоліцейські не проходили переатестації.

26.05
Подробиці
Олександр Поворознюк. Фото з офіційного сайту ФК Інгулець

Дісталося на горіхи і трьом клубам-лідерам, яких звинувачують у таємній змові.

26.05
Подробиці
Фото зі сторінки Львівської ОДА у facebook

Як повідомляють у МОЗ, лише на Львівщині за останню добу додалося 6 смертей.

26.05
Подробиці
Фото pexels.com

У МОЗ визначилися, яких правил повинні дотримуватися відвідувачі спортивних закладів.

25.05
Подробиці
Фото зі сторінки SpaceX у twitter

Якщо місія буде успішна, то американці більше не купуватимуть дорожезні місця на російських ракетах "Союз".

25.05
Подробиці
Ціни на газ в Європі обвалилися. Як це вплине на вартість блакитного палива в Україні?

Є прогнози, що вартість газу в ЄС може знизитися до від'ємних значень.

25.05
Подробиці
Плюс 500 гривень. Пенсіонерам, старшим за 75 років, виплачуватимуть щомісячну надбавку

Мінсоцполітики розповіло, коли будуть виплати та які ще новації очікують на пенсіонерів.

25.05
Подробиці
Фото pexels.com

ІФА не замінить ПЛР-тестування, але допоможе виявити тих, хто вже перехворів на COVID-19.

25.05
Подробиці
Фото зі сторінки Б. Нетаньягу у Facebook

У чому звинувачують політика і яке покарання йому загрожує у разі доведення провини.

25.05
Подробиці
Фото з Вікіпедії

Проросійський депутат, найімовірніше, стане президентом одеської футбольної арени.

25.05
Подробиці
Фото pexels.com

Хроніки поширення Covid-19. Інформація станом на 25 травня.

25.05
Подробиці
Фото ФК Шахтар

Десять із дванадцяти команд УПЛ після карантину провели контрольні ігри.

24.05
Подробиці
Фото pixabay.com

Чеська Республіка відновлює видачу віз, а Польща частково відмінила карантин для сезонних працівників.

24.05
Подробиці

Увесь цей час захисника Луганського аеропорту вважали безвісти зниклим. А батьки не покидали розшуків сина.

24.05
Подробиці
Врятувати ковилу. З Червоної книги України виключили 27 рідкісних рослин

Екологи стривожені, бо ці види флори можуть зникнути назавжди.

24.05
показати більше