Перший конкурс краси “Міс Європа” провели у лютому 1929 року. Ідея обрати найвродливішу жінку на континенті виникла у французького журналіста та видавця газети “Парі-Міді” Моріса де Валефа.
У його виданні ще у 1920-х роках публікували фото красунь, серед яких читачі щороку обирали переможницю. Згодом цей конкурс переріс у театралізоване дійство під назвою “Міс Франція”. В інших країнах Європи тоді також зароджувалась традиція схожих змагань, але тривалий час нікому не вдавалося зібрати всіх європейських красунь разом і обрати серед них найвродливішу.
Як повідомляла віденська газета Das interessante Blatt, Моріс де Валеф вигадав, як привабити дівчат для участі в масштабному конкурсі. Він домовився із Південнофранцузькою комісією з туризму про організацію круїзу до Ніцци для переможниць різних національних конкурсів краси. Учасниці круїзу, однак, повинні були також позмагатися між собою у вроді та елегантності на конкурсі в Парижі.
Тож у лютому 1929 року на сцену Паризької опери піднялися красуні з 17 країн. Обрати найвродливішу було непросто: понад чотири години тривало голосування журі, до складу якого входили по одному представникові від країн — учасниць конкурсу. У шорт-лист потрапили міс Франції, Угорщини, Австрії та Польщі. Зрештою титул міс Європи присудили 20-річній Елізабет (Ержетет) Саймон, доньці угорського лікаря єврейського походження. “Всі інші 16 королев краси були відзначені однаково. Це хороший жест галантного парижанина!” — зазначала тогочасна преса.
В Угорщині Елізабет Саймон влаштували тріумфальну зустріч. На вокзалі у Будапешті серед натовпу її численних шанувальників був навіть французький президент, який саме повертався до Парижа. Вітальну промову на її честь виголосив мер угорської столиці. До слова, у спогадах про першу переможницю конкурсу Моріс де Валеф зауважив, що не зустрічав більш аристократичної особи!
Європейські красуні виходили на сцену у вечірніх сукнях.
У липні того ж року перша “Міс Європи” отримала запрошення позмагатися за титул “Міс Всесвіт” із переможницею конкурсу “Міс Америки”. Конкурс мав відбутися у казино “Девіль” у місті Галвестон (штат Техас). Незалежно від результату, обидві учасниці мали отримати однакову суму винагороди: призовий фонд у розмірі 50 000 франків організатори обіцяли розділити порівну.
Але Елізабет Саймон відмовилася. За умовами конкурсу, для красунь обов’язковим був вихід на сцену та дефіле в купальнику. Дівчина вважала вульгарним, щоб її тіло оглядали та оцінювали. “Міс Європи” також відмовила кільком театральним трупам та кіностудіям, хоча їй пророкували славу зіркової актриси.
Після перемоги на конкурсі Елізабет Саймон спершу стала дружиною торговця текстилем у Будапешті, а коли шлюб розпався, вийшла заміж за художнього директора одного зі столичних театрів Даніеля Джоба. У столиці Угорщини вона прожила до смерті 28 жовтня 1970 року.
Про європейську королеву краси в Угорщині тепер нагадує тільки меморіальна таблиця на батьківському будинку в її рідному містечку Кестхей. Тут 16-річна донька лікаря вперше демонструвала свою красу й була обрана “Феєю озера Балатон”.
Фото з архіву Австрійської національної бібліотеки, газета Das interessante Blatt, 1929 рік.
