У березні 1919 року ветеран Першої світової війни 36-річний Беніто Муссоліні заснував у Мілані Італійський союз боротьби. Демобілізований після важкого поранення, колишній капрал італійської армії зібрав довкола себе політичних однодумців, які мріяли відродити сильну і впорядковану імперію.
Прикметною ознакою нової партії були так звані «сквадри» — бригади бойовиків, одягнутих в однакові чорні сорочки, які певним чином нагадували сучасних «тітушок». Символом італійських фашистів стала «фасція» — в’язка березових або в’язових прутів, яка була ознакою державної влади у давньому Римі. Віталися вони давньоримським салютом, різко викидаючи перед собою праву руку.
Тоді на цю подію мало хто звернув увагу: європейська преса зосередилася на інших проблемах, які супроводжували закінчення Першої світової війни. Тогочасні газети, зокрема, повідомляли про поширення в Європі більшовизму, який встановив свою владу в Росії і був підхоплений в Німеччині та Угорщині, де певний час існували радянські республіки.
Та вже через два з половиною роки на перших шпальтах європейських видань з’явилися повідомлення про Марш на Рим італійських фашистів та призначення Беніто Муссоліні прем’єр-міністром, який став наймолодшим серед європейських лідерів.
«Фашизм тріумфує у цілій Італії. Уряд відправлено у відставку і король доручив лідерові фашистів Беніто Муссоліні сформувати новий Кабінет міністрів. Таким чином націоналізм досяг в Італії найвищого рівня», — повідомляла тогочасна віденська газета Das interessante Blatt.
Вхід військових підрозділів фашистської партії до Риму преса описувала, як вражаюче видовище. Головною магістраллю італійської столиці — вулицею Корсо — крокували кавалеристи в шоломах, піхотинці, жіночі загони «амазонок». Процесія тривала кілька годин.
Населення столиці зустрічало цей похід підбадьорливими вигуками і кидали під ноги фашистам квіти. Проходячи повз Квіринал – найвищий із семи пагорбів Риму, з якого зародилася велика імперія – учасники маршу синхронно салютували правою рукою.
«До лав фашистів належать робітники, селяни, міщани та духовенство. Величезний національний рух захопив Італію, задушивши всі інші політичні імпульси в зародку. Після того, як партія фашистів захопила кермо влади, було оголошено демобілізацію військових підрозділів, які виконали свою мету. Індивідуальні переслідування членів комуністичної та соціал-демократичної партії заборонені. Період насильства закінчився», — описувала тодішні сподівання італійців газета Das interessante Blatt.
Упродовж подальших двох десятків років фашисти в Італії користувалися підтримкою промисловців та великих землевласників, які вбачали в цьому суспільному рухові протидію поширенню небезпечних комуністичних ідей. Насправді ж вони випустили з пляшки ще страшнішого джина.
У період правління Муссоліні у країні було встановлено тоталітарний режим із позбавленням громадян частини прав і свобод, застосовувалися політичні репресії. Дуче отримав диктаторські повноваження і створив поліцейську державу, опиратися якій не змогла навіть всесильна сицилійська мафія.
Фото - Das interessante Blatt, 1922 рік.
Пропонуємо до вашої уваги також текст про те, коли вперше відзначили Міжнародний жіночий день і як це було.
