У свій день народження я попросила друзів у соцмережі привітати мене, перерахувавши на мою картку гроші, які я передам ЗСУ. На моє прохання, крім знайомих людей, відгукнулась така собі Лариса Маркова. У приватній переписці вона запевнила мене, що її мама працює у благодійному фонді у Польщі й готова перерахувати кошти на мою картку. “Тільки залиште ваш мобільний номер для контакту”, — написала “Лариса”.
Наступного дня мені зателефонував чоловік, який сказав, що він — представник сервісу платіжних переказів, і на моє ім’я є переказ з Польщі — 2300 злотих. Він назвав відправників, серед яких була і “Лариса Маркова”, і начебто ще якийсь благодійний фонд.
Аби отримати переказ, я, за вказівками співрозмовника, мала зайти у свій онлайн-банкінг. “Переходьте у розділ “міжнародні перекази”, — чоловік на тому кінці слухавки говорив так швидко й впевнено, що я слухняно виконувала усі вказівки.
“Переказ буде у злотих чи гривнях?” — спитала я. “У гривнях, це ж умови воєнного часу”, — запевнив “представник”.
За декілька хвилин ми дійшли до того, що міжнародний переказ чомусь ніяк не хотів прийматись у гривнях. “Ох, повертайтесь на головну... Все зрозуміло... У вас на картці має бути рівнозначна сума у гривнях для отримання переказу — це за умовами воєнного стану. У вас є така сума?” — питає чоловік. Це, на хвилиночку, 19 тисяч гривень. “Ой, ні, — щиро відповідаю я, — у мене на картці 68 гривень” (бо саме напередодні його дзвінка я перерахувала кошти на смаколики для захисників).
Чоловік на іншому боці занервував і запитав, чи можу я поповнити свою картку хоча б на тисяч 15. “Не розумію, навіщо мені поповнювати мою картку, щоб отримати переказ?” — запитала я. У відповідь — лише короткі гудки...
Ймовірно, шахрай далі б намагався спонукати мене перерахувати кошти на його картку через якісь технічні несправності з обіцянками згодом перерахувати мені і мої кошти, і гроші від “благодійного фонду”. Але афера зупинилась раніше. Інформацію про спробу шахрайства я передала до кіберполіції.
“Лариса Маркова” одразу заблокувала мене у соцмережі, а нашу переписку видалила. Номер телефону, з якого мені телефонували, — тепер недоступний.
Як захистити себе від подібного шахрайства?
“Ви можете без остраху сказати іншій людині такі дані картки: своє прізвище, ім’я та по батькові, номер картки і навіть дату закінчення її дії, — каже експерт із кібербезпеки Віталій Якушев. — Натомість категорично не можна надавати (навіть працівникам банку) пін-код картки, три цифри зі зворотної сторони картки, коди із смс-повідомлень. Інколи ці повідомлення потрібні менеджеру в банку, але їх можна називати, лише особисто перебуваючи у фінустанові. А от шахрай може скористатись цим кодом для проведення розрахунків в інтернеті чи для зняття готівки у банкоматі без картки тощо”.
