Європейські країни частіше переходять на скорочений робочий тиждень. Що до цього спонукає?

Експерименти із запровадженням чотириденки, до яких вдаються підприємці в Європі, демонструють позитивний ефект.

Фото Ярослава СТАНЧАКА
Фото Ярослава СТАНЧАКА

Днями таке тестування завершилося у Німеччині, а дещо раніше — в Ісландії. А от Бельгія ще два роки тому легалізувала скорочений робочий тиждень. Чому європейські держави обирають чотириденку і чи може їхній досвід набути поширення в Україні? З’ясовуємо це в розмові з головою Комітету економістів України Андрієм Новаком та експертом з питань світової економіки Всеволодом Степанюком.

— У чому полягав експеримент у Німеччині і що він засвідчив? 

● В. Степанюк: 

— До експерименту з тестування скороченого робочого тижня, який тривав з лютого, було залучено близько 50 компаній та організацій у сфері послуг, виробництва, комп’ютерних технологій та медіа. Консалтингова компанія, яка ініціювала пілотний проєкт, після його завершення повідомила, що ефективність роботи підприємств не знизилася. Понад те, працівники заявили про поліпшення їхнього психічного та фізичного здоров’я. 

Завдяки чотириденці учасники експерименту стали відчувати значно більше задоволення від життя, бо у них з’явилося більше часу на відпочинок. До початку експерименту 64% працівників заявляли, що воліли б проводити більше часу з родиною, а після закінчення тестування таке бажання висловили 50%. Водночас зі скороченням часу, проведеного на роботі, працівники могли більше спати. Учасники експерименту вигравали до години сну на тиждень проти тих, хто працює п’ять днів. Крім того, вони стали рідше скаржитися на вигорання і стрес. 

— За роботу протягом чотириденного робочого тижня працівники отримували таку саму зарплату, як протягом п’ятиденного? 

● В. Степанюк: 

— Так. Працедавці в разі переходу на скорочений робочий тиждень стараються зберегти зарплату. Під час експерименту в Німеччині компанії діяли по-різному: хтось скорочував робочий час на 20% на тиждень, хтось — лише на 10%, а хтось — іще менше. У 85% фірм з’явився один додатковий вільний день. Щоби компенсувати скорочення робочого часу, компанії старалися оптимізувати робочий процес: упроваджували нові цифрові інструменти, зменшували кількість і тривалість нарад. 

— Які ще плюси продемонстрував досвід чотириденки, поширений у європейських країнах? 

● А. Новак: 

— Практика засвідчила, що перехід на чотириденний робочий тиждень дає лише користь і підвищує економічну ефективність. Тим паче що нині дуже багато функцій можна виконувати онлайн і багато процесів залежить від роботи обладнання й техніки. Коли працівники мають більше часу на відпочинок, на свою сім’ю, то продуктивність їхньої праці вища. Це по-перше. 

По-друге, на багатьох підприємствах, які працюють чотири дні на тиждень, знизилася плинність кадрів. Бо саме в такому графіку зацікавлена більшість людей. Понад те, претендентів на вакансії побільшало. 

По-третє, коли люди мають більше вихідних, то більше грошей витрачають на відпочинок і закупи. Як наслідок, грошовий обіг у країні вищий. До слова, торік економічне зростання Ісландії, яка практикує чотириденку, було стрімкішим, ніж у більшості європейських країн, а рівень безробіття виявився одним із найнижчих у Європі. 

— Які країни, крім Бельгії, готові запровадити скорочений робочий тиждень на офіційному рівні? 

● В. Степанюк: 

— Нині роботу протягом чотирьох днів на тиждень тестують не лише у Німеччині, а й в Іспанії та Португалії. Підприємці Франції поступово переходять на чотириденний робочий тиждень, хоч такий графік не закріплений на законодавчому рівні. До слова, ця країна запровадила 35-годинний робочий тиждень понад двадцять років тому. У Литві від 2021-го діє закон, за яким батьки з маленькими дітьми можуть працювати лише 32 години на тиждень. Для цієї категорії працівників фактично дозволено чотириденку. 

А от Данія та Нідерланди мають найкоротші робочі тижні. Середня тривалість робочого тижня у Данії становить 33 години, у Нідерландах — 29 годин. Це дає змогу працювати підприємствам чотири дні замість п’яти. 

— Як вважаєте, чи може досвід європейських країн набути поширення в Україні, принаймні після закінчення війни? 

● В. Степанюк: 

— Сумніваюся, що це близька перспектива для нас. Після війни нам доведеться відбудовувати країну. Робочих рук бракує. Тому, навпаки, працювати доведеться більше. 

● А. Новак: 

— Як на мене, загальносвітові тенденції не оминуть і Україну. Щоб перейти на чотириденку, важливо вміти правильно організувати роботу підприємств та компаній. 

Автор: Наталія Васюнець
Подробиці
Фото: АПАУ

Літнім людям телефонують злочинці і після короткої розмови виманюють у них всі гроші.

03.02
Подробиці
Фото: з відкритих джерел

Потрібно знищувати не лише ракети, які на нас летять, а місця їхнього виготовлення.

03.02
Подробиці
Фото: Уралвагонзавод

Проте, на втілення цієї технології потрібен час, якого в РФ немає.

03.02
Подробиці
Фото: Офіс президента

Марк Рютте перебував у Києві, коли ворог запустив по Україні ракети і дрони.

03.02
Подробиці
Фото: МЗС

Росія і надалі вимагає від України повного виходу з території Донбасу.

03.02
Подробиці
Фото: з відкритих джерел

В США бачать інший варіант завершення війни, але чи дослухається до нього Білий Дім.

03.02
Подробиці
Фото: strazgraniczna.pl

Громадянина Росії, який під час прикордонного контролю використовував підроблену норвезьку посвідку на проживання, затримали співробітники прикордонної служби Варшава-Окенце.

03.02
Подробиці
Скриншот з відео

Удар дроном по житловій будівлі в обід 3 лютого: росіяни цілеспрямовано вдарили "Шахедом" по багатоповерхівці.

03.02
Подробиці
Фото ілюстративне, Getty Images

Росіяни вкотре цинічно обстріляли Україну: у ніч на 3 лютого знову були атаковані теплоелектростанції ДТЕК. Без тепла залишились будинки у Києві та інших регіонах, діють екстрені відключення світла.

03.02
Подробиці
Фото: vppnr.gp.gov.ua

ДБР повідомило про підозру офіцеру районного ТЦК Київщини за побиття та приниження військовозобов'язаних.

03.02
Подробиці
Скриншот з відео

Генеральний секретар НАТО Марк Рютте заявив, що Альянс забезпечує Україну переважною більшістю ракет і ППО.

03.02
Подробиці
Скрін з відео

Політик назвав усе “жахливою історією”, на яку марнується багато часу.

03.02
Подробиці
На фронті ліквідували окупанта Псіха, який вбивав та катував цивільних та військовополонених

Тіло загарбника знайшли на позиції, яку він сам називав “могилою”.

03.02
Подробиці
Фото: t.me/serhii_flash

Поки невідомо, чи стане така практика загарбників масовою.

03.02
Подробиці
Фото ілюстративне: t.me/kpszsu

Абсолютна більшість повітряних цілей, які залетіли у повітряний простір нашої країни, були ліквідовані силами ППО. Однак 32 ракети все ж не вдалося збити.

03.02
Люди і проблеми
Фото freepik.com

Є чимало кандидатів у водії, котрі мріють отримати права без зайвих зусиль.

03.02
Подробиці
Фото ілюстративне: armyinform.com.ua

Через три доби після нового наступу ворога буде скоординована військова відповідь сил Європи та США.

03.02
Подробиці
Два райони Києва без тепла після нічного обстрілу, постраждали люди

Руйнування внаслідок атаки ворога зафіксували у п'яти районах столиці. Постраждали троє людей.

03.02
Подробиці
Фото: Official SpaceX Photos

Пропагандист Володимир Соловйов хоче використати ядерну зброю на орбіті Землі.

02.02
Подробиці
Фото: фейсбук

У списку Фірташ, Медведчук, Козак та інші паразити українського народу.

02.02
Подробиці
Фото: мілітарний

Новий безпілотний апарат здатний доставити тону вибухівки на відстань до тисячі кілометрів.

02.02
Подробиці
Фото: АрміяІнформ

Ворог якраз намагався переправити цю техніку вартістю 10 мільйонів доларів ближче до лінії фронту.

02.02
Подробиці
Фото: The White House

Втрата такого потужного ринку збуту остаточно підкосить економіку РФ.

02.02
Подробиці
Скрін з відео

Чоловік, який кілька років прожив в Росії, після початку повномасштабного вторгнення повернувся захищати Батьківщину. “Одного дня я собі чесно сказав, що я українець. І тому я тут”, - каже захисник із позивним “Німий”.

02.02
Подробиці
Фото: gur.gov.ua

Старий договір про обмеження кількості боєголовок між країнами припиняє дію, а підписувати новий ніхто не хоче.

02.02
Подробиці
Фото з Telegram

Микола Ткаченко став “вантажем 200” ще наприкінці 2025 року, але його родичі досі не можуть забрати його тіло з лінії зіткнення.

02.02
Подробиці
Скрін з відео

Російська диверсійно-розвідувальна група була нейтралізована українською аеророзвідкою. Окупанти не знали, де сховатися.

02.02
показати більше