Європейські країни частіше переходять на скорочений робочий тиждень. Що до цього спонукає?

Експерименти із запровадженням чотириденки, до яких вдаються підприємці в Європі, демонструють позитивний ефект.

Фото Ярослава СТАНЧАКА
Фото Ярослава СТАНЧАКА

Днями таке тестування завершилося у Німеччині, а дещо раніше — в Ісландії. А от Бельгія ще два роки тому легалізувала скорочений робочий тиждень. Чому європейські держави обирають чотириденку і чи може їхній досвід набути поширення в Україні? З’ясовуємо це в розмові з головою Комітету економістів України Андрієм Новаком та експертом з питань світової економіки Всеволодом Степанюком.

— У чому полягав експеримент у Німеччині і що він засвідчив? 

● В. Степанюк: 

— До експерименту з тестування скороченого робочого тижня, який тривав з лютого, було залучено близько 50 компаній та організацій у сфері послуг, виробництва, комп’ютерних технологій та медіа. Консалтингова компанія, яка ініціювала пілотний проєкт, після його завершення повідомила, що ефективність роботи підприємств не знизилася. Понад те, працівники заявили про поліпшення їхнього психічного та фізичного здоров’я. 

Завдяки чотириденці учасники експерименту стали відчувати значно більше задоволення від життя, бо у них з’явилося більше часу на відпочинок. До початку експерименту 64% працівників заявляли, що воліли б проводити більше часу з родиною, а після закінчення тестування таке бажання висловили 50%. Водночас зі скороченням часу, проведеного на роботі, працівники могли більше спати. Учасники експерименту вигравали до години сну на тиждень проти тих, хто працює п’ять днів. Крім того, вони стали рідше скаржитися на вигорання і стрес. 

— За роботу протягом чотириденного робочого тижня працівники отримували таку саму зарплату, як протягом п’ятиденного? 

● В. Степанюк: 

— Так. Працедавці в разі переходу на скорочений робочий тиждень стараються зберегти зарплату. Під час експерименту в Німеччині компанії діяли по-різному: хтось скорочував робочий час на 20% на тиждень, хтось — лише на 10%, а хтось — іще менше. У 85% фірм з’явився один додатковий вільний день. Щоби компенсувати скорочення робочого часу, компанії старалися оптимізувати робочий процес: упроваджували нові цифрові інструменти, зменшували кількість і тривалість нарад. 

— Які ще плюси продемонстрував досвід чотириденки, поширений у європейських країнах? 

● А. Новак: 

— Практика засвідчила, що перехід на чотириденний робочий тиждень дає лише користь і підвищує економічну ефективність. Тим паче що нині дуже багато функцій можна виконувати онлайн і багато процесів залежить від роботи обладнання й техніки. Коли працівники мають більше часу на відпочинок, на свою сім’ю, то продуктивність їхньої праці вища. Це по-перше. 

По-друге, на багатьох підприємствах, які працюють чотири дні на тиждень, знизилася плинність кадрів. Бо саме в такому графіку зацікавлена більшість людей. Понад те, претендентів на вакансії побільшало. 

По-третє, коли люди мають більше вихідних, то більше грошей витрачають на відпочинок і закупи. Як наслідок, грошовий обіг у країні вищий. До слова, торік економічне зростання Ісландії, яка практикує чотириденку, було стрімкішим, ніж у більшості європейських країн, а рівень безробіття виявився одним із найнижчих у Європі. 

— Які країни, крім Бельгії, готові запровадити скорочений робочий тиждень на офіційному рівні? 

● В. Степанюк: 

— Нині роботу протягом чотирьох днів на тиждень тестують не лише у Німеччині, а й в Іспанії та Португалії. Підприємці Франції поступово переходять на чотириденний робочий тиждень, хоч такий графік не закріплений на законодавчому рівні. До слова, ця країна запровадила 35-годинний робочий тиждень понад двадцять років тому. У Литві від 2021-го діє закон, за яким батьки з маленькими дітьми можуть працювати лише 32 години на тиждень. Для цієї категорії працівників фактично дозволено чотириденку. 

А от Данія та Нідерланди мають найкоротші робочі тижні. Середня тривалість робочого тижня у Данії становить 33 години, у Нідерландах — 29 годин. Це дає змогу працювати підприємствам чотири дні замість п’яти. 

— Як вважаєте, чи може досвід європейських країн набути поширення в Україні, принаймні після закінчення війни? 

● В. Степанюк: 

— Сумніваюся, що це близька перспектива для нас. Після війни нам доведеться відбудовувати країну. Робочих рук бракує. Тому, навпаки, працювати доведеться більше. 

● А. Новак: 

— Як на мене, загальносвітові тенденції не оминуть і Україну. Щоб перейти на чотириденку, важливо вміти правильно організувати роботу підприємств та компаній. 

Автор: Наталія Васюнець
Подробиці
Поступається “Шахеду”: експерт оцінив реальну загрозу дрона “Герань-5”

Великий тепловий слід і сумнівна маневреність знижують живучість безпілотника.

11.01
Подробиці
Фото ілюстративне: wikimedia.org

Одна з особливостей цих ракет - їх можна запускати серіями. Це значно підсилює ударні можливості нової зброї.

11.01
Подробиці
Карта: deepstatemap.live (2)

За 15-20 кілометрах від обласного центру вже тривають бойові дії.

11.01
Подробиці
Фото ілюстративне: wikimedia.org

Охорона венесуельського диктатора блювала кров'ю.

11.01
Подробиці
Фото ДПСУ

Чоловік намагався вивезти до Румунії шістьох людей. Усіх пасажирів авто вже затримали, а от самого водія ще шукають.

11.01
Здоров'я
Фото freepik.com

Категорично не можна пити цей напій разом із прийомом препаратів, які розріджують кров.

11.01
Подробиці
Фото: мілітарний

Навіть збитий БПЛА не завжди може бути безпечним.

11.01
Cтиль життя
Фото uk.wikipedia.org/wiki/Кулик-сорока

Цей вид внесений у Червону книгу з природоохоронним статусом “вразливий”.

11.01
Подробиці
Фото: ГУР

Наші військові збили цей дрон і тепер фахівці вивчають його залишки.

11.01
Подробиці
Фото: з відкритих джерел

За 11 років він навіть весь Донбас не зміг окупувати силою.

11.01
Подробиці
Фото: ДПСУ

Під атакою були майже всі області України крім західних.

11.01
Подробиці
Фото Кіровоградської обласної прокуратури.

Дитбудинок сімейного типу на Кіровоградщині, де дитину з інвалідністю тримали на ланцюгах, вирішили закрити.

10.01
Подробиці
Фото ПФУ.

Без підвищення пенсії залишаться ті, хто вийшов на пенсію протягом останніх трьох років, а також судді, прокурори, держслужбовці та інші посадовці.

10.01
Подробиці
Фото з відкритих джерел.

Для Путіна набагато важливіше здобути перемогу в Україні, аніж зберегти свій вплив на глобальній арені.

10.01
Подробиці
Фото МНС РФ.

Генштаб ЗСУ підтвердив ураження Силами оборони України нафтобази у Волгоградській області РФ та низки цілей на ТОТ.

10.01
Подробиці
фото зі сторінки Черкаського ТЦК у Фейсбук.

Зміни мають зняти з військових обов'язки поліцейських та відновити довіру до ЗСУ.

10.01
Подробиці
Фото з відкритих джерел.

Росія не прийме військ жодної країни НАТО на території України, ідеться у заяві Дмитра Медведєва.

10.01
Подробиці
Фото: t.me/official24ombr

Костянтинівка на Донеччині: місто живе в умовах наближення фронту та фактичної дронової облоги. Проте, там досі є мешканці.

10.01
Подробиці
Фото: en.wikipedia.org

Німеччина стикається з серйозною проблемою безпеки у розгортанні однієї з ключових систем протиракетної оборони Європи - ізраїльської Arrow 3, яка спеціально призначена для перехоплення російського комплексу "Орєшнік".

10.01
Подробиці
Фото: ДСНС Києва

За командою НЕК Укренерго в місті введено аварійне відключення електроенергії. Зупинено роботу систем водопостачання, теплопостачання, електротранспорту.

10.01
Подробиці
Фото з відкритих джерел

Військові США захопили танкер російського "тіньового флоту" Marinera за порушення санкцій. Відомо, що на його борту перебували українці.

10.01
Здоров'я
Фото en.wikipedia.org

Носіями вірусу, який може бути активним у навколишньому середовищі від кількох днів до кількох тижнів, є мишоподібні гризуни.

10.01
Подробиці
Фото: СБУ

Росія націлилася на найзахіднішу частину України ракетою "Орєшнік", щоб стримати Європу та США від надання гарантій безпеки Україні.

10.01
Подробиці
ФОто: GettyImages

Президент США Дональд Трамп вважає, що у викраденні російського лідера Володимира Путіна не буде необхідності.

10.01
Подробиці
Фото: РосЗМІ

Когось "накрили" у командному пункті, когось підірвали в автомобілі...

09.01
показати більше