Європейські країни частіше переходять на скорочений робочий тиждень. Що до цього спонукає?

Експерименти із запровадженням чотириденки, до яких вдаються підприємці в Європі, демонструють позитивний ефект.

Фото Ярослава СТАНЧАКА
Фото Ярослава СТАНЧАКА

Днями таке тестування завершилося у Німеччині, а дещо раніше — в Ісландії. А от Бельгія ще два роки тому легалізувала скорочений робочий тиждень. Чому європейські держави обирають чотириденку і чи може їхній досвід набути поширення в Україні? З’ясовуємо це в розмові з головою Комітету економістів України Андрієм Новаком та експертом з питань світової економіки Всеволодом Степанюком.

— У чому полягав експеримент у Німеччині і що він засвідчив? 

● В. Степанюк: 

— До експерименту з тестування скороченого робочого тижня, який тривав з лютого, було залучено близько 50 компаній та організацій у сфері послуг, виробництва, комп’ютерних технологій та медіа. Консалтингова компанія, яка ініціювала пілотний проєкт, після його завершення повідомила, що ефективність роботи підприємств не знизилася. Понад те, працівники заявили про поліпшення їхнього психічного та фізичного здоров’я. 

Завдяки чотириденці учасники експерименту стали відчувати значно більше задоволення від життя, бо у них з’явилося більше часу на відпочинок. До початку експерименту 64% працівників заявляли, що воліли б проводити більше часу з родиною, а після закінчення тестування таке бажання висловили 50%. Водночас зі скороченням часу, проведеного на роботі, працівники могли більше спати. Учасники експерименту вигравали до години сну на тиждень проти тих, хто працює п’ять днів. Крім того, вони стали рідше скаржитися на вигорання і стрес. 

— За роботу протягом чотириденного робочого тижня працівники отримували таку саму зарплату, як протягом п’ятиденного? 

● В. Степанюк: 

— Так. Працедавці в разі переходу на скорочений робочий тиждень стараються зберегти зарплату. Під час експерименту в Німеччині компанії діяли по-різному: хтось скорочував робочий час на 20% на тиждень, хтось — лише на 10%, а хтось — іще менше. У 85% фірм з’явився один додатковий вільний день. Щоби компенсувати скорочення робочого часу, компанії старалися оптимізувати робочий процес: упроваджували нові цифрові інструменти, зменшували кількість і тривалість нарад. 

— Які ще плюси продемонстрував досвід чотириденки, поширений у європейських країнах? 

● А. Новак: 

— Практика засвідчила, що перехід на чотириденний робочий тиждень дає лише користь і підвищує економічну ефективність. Тим паче що нині дуже багато функцій можна виконувати онлайн і багато процесів залежить від роботи обладнання й техніки. Коли працівники мають більше часу на відпочинок, на свою сім’ю, то продуктивність їхньої праці вища. Це по-перше. 

По-друге, на багатьох підприємствах, які працюють чотири дні на тиждень, знизилася плинність кадрів. Бо саме в такому графіку зацікавлена більшість людей. Понад те, претендентів на вакансії побільшало. 

По-третє, коли люди мають більше вихідних, то більше грошей витрачають на відпочинок і закупи. Як наслідок, грошовий обіг у країні вищий. До слова, торік економічне зростання Ісландії, яка практикує чотириденку, було стрімкішим, ніж у більшості європейських країн, а рівень безробіття виявився одним із найнижчих у Європі. 

— Які країни, крім Бельгії, готові запровадити скорочений робочий тиждень на офіційному рівні? 

● В. Степанюк: 

— Нині роботу протягом чотирьох днів на тиждень тестують не лише у Німеччині, а й в Іспанії та Португалії. Підприємці Франції поступово переходять на чотириденний робочий тиждень, хоч такий графік не закріплений на законодавчому рівні. До слова, ця країна запровадила 35-годинний робочий тиждень понад двадцять років тому. У Литві від 2021-го діє закон, за яким батьки з маленькими дітьми можуть працювати лише 32 години на тиждень. Для цієї категорії працівників фактично дозволено чотириденку. 

А от Данія та Нідерланди мають найкоротші робочі тижні. Середня тривалість робочого тижня у Данії становить 33 години, у Нідерландах — 29 годин. Це дає змогу працювати підприємствам чотири дні замість п’яти. 

— Як вважаєте, чи може досвід європейських країн набути поширення в Україні, принаймні після закінчення війни? 

● В. Степанюк: 

— Сумніваюся, що це близька перспектива для нас. Після війни нам доведеться відбудовувати країну. Робочих рук бракує. Тому, навпаки, працювати доведеться більше. 

● А. Новак: 

— Як на мене, загальносвітові тенденції не оминуть і Україну. Щоб перейти на чотириденку, важливо вміти правильно організувати роботу підприємств та компаній. 

Автор: Наталія Васюнець
Подробиці
Фото: Getty Images

Україні терміново слід удосконалювати ППО, щоб вберегти свої міста від руйнувань.

20.01
Подробиці
Фото: ДБР

Дорогі автівки, нерухомість, коштовності світових брендів...

20.01
Подробиці
Фото: МІноборони РФ

До простих росіян почало доходити, що підписання контракту - це квиток на той світ.

20.01
Подробиці
Фото: т-к Буданов

Україна з партнерами невпинно прямують до миру.

20.01
Подробиці
Фото: СЗРУ

Якщо все вдасться, то російські повітряні атаки стануть безрезультатними.

20.01
Подробиці
Фото: Getty Images

Білоруський диктатор одним з перших вирішив приєднатися до сумнівної організації Трампа.

20.01
Подробиці
Фото: facebook.com/mykhailofedorov.com.ua

Після її досягнення ворог, ймовірно, більше не зможе продовжувати війну.

20.01
Подробиці
deepstatemap.live

Українські оператори дронів регулярно знищують солдатів, що вилазять із труби поблизу Куп'янська. Але це ніяк не змінює тактику окупантів.

20.01
Подробиці
Фото ілюстративне: armyinform.com.ua

Одна з переваг цих систем - вони можуть одночасно вражати декілька безпілотників.

20.01
Подробиці
Фото ілюстративне: armyinform.com.ua

За словами речника, щоб збити ці ракети, має зійтися два фактори.

20.01
Подробиці
Фото: ДТЕК

На Київщині 86 000 родин залишаються без світла після нічного обстрілу.

20.01
Подробиці
Фото з відкритих джерел

Норвегія надіслала тисячі листів громадянам, попереджаючи, що армії, можливо, доведеться конфіскувати їхні будинки та транспортні засоби, якщо розпочнеться війна з Росією.

20.01
Подробиці
Фото: Нацполіція

Національна поліція України проводить слідчі дії на території кількох областей за фактом розкрадання держкоштів.

20.01
Подробиці
Фото: ДПСУ

Український оператор БпЛА Максим із позивним "Малюк" скинув з дрона хліб та печиво літній жінці у Костянтинівці Донецької області, яка написала на снігу прохання про допомогу.

20.01
Cтиль життя
Фото з архіву Дар’ї Шляхової

Кінна ферма родини Шляхових із села Переорки стала прихистком для вивезених з-під обстрілів гривастих, яких війна покалічила фізично й емоційно.

20.01
Подробиці
Фото ілюстративне, з відкритих джерел

Президент США Дональд Трамп поділився фрагментом розмови зі своїм французьким колегою Еммануелем Макроном.

20.01
Подробиці
Фото: Нацполіція

У ніч на 20 січня відбулась масована атака Росії на територію України. Окупанти атакували столицю, а також Одеську, Вінницьку і Дніпропетровську області.

20.01
Подробиці
Фото: АрміяІнформ

Окрім того у ворога запалали бази зберігання нафтопродуктів.

19.01
Подробиці
Фото: АрміяІнформ

Про це повідомив президент Володимир Зеленський.

19.01
Подробиці
Фото: з відкритих джерел

Він завжди був світовою іконою моди і стилю.

19.01
Подробиці
Фото: Getty Images

Кремль скорочує усі витрати через дефіцит бюджету.

19.01
Подробиці
Фото: Запорізька ОВА

Обстрілювати і руйнувати місто з артилерії - дешевше, ніж ракетами і дронами.

19.01
Подробиці
Фото: Укренерго

Другий рівень захисту трансформаторів справляється зі своїм завданням.

19.01
Подробиці
Фото Генштабу ЗСУ.

Через контрдії ЗСУ в Покровську росіяни не можуть проводити прямі штурми Гришиного.

19.01
Подробиці
Фото Суспільного.

Хлопчик взяв батькову рушницю задля розваги і вистрелив у бік дівчинки.

19.01
Подробиці
Фото Нацполіції.

Мама та донька дивом вижили після падіння з вікна 9 поверху.

19.01
Подробиці
Фото з Вікіпедії.

ЗСУ позбавляють Кремль переговорного козиря, пише видання.

19.01
показати більше