Європейські країни частіше переходять на скорочений робочий тиждень. Що до цього спонукає?

Експерименти із запровадженням чотириденки, до яких вдаються підприємці в Європі, демонструють позитивний ефект.

Фото Ярослава СТАНЧАКА
Фото Ярослава СТАНЧАКА

Днями таке тестування завершилося у Німеччині, а дещо раніше — в Ісландії. А от Бельгія ще два роки тому легалізувала скорочений робочий тиждень. Чому європейські держави обирають чотириденку і чи може їхній досвід набути поширення в Україні? З’ясовуємо це в розмові з головою Комітету економістів України Андрієм Новаком та експертом з питань світової економіки Всеволодом Степанюком.

— У чому полягав експеримент у Німеччині і що він засвідчив? 

● В. Степанюк: 

— До експерименту з тестування скороченого робочого тижня, який тривав з лютого, було залучено близько 50 компаній та організацій у сфері послуг, виробництва, комп’ютерних технологій та медіа. Консалтингова компанія, яка ініціювала пілотний проєкт, після його завершення повідомила, що ефективність роботи підприємств не знизилася. Понад те, працівники заявили про поліпшення їхнього психічного та фізичного здоров’я. 

Завдяки чотириденці учасники експерименту стали відчувати значно більше задоволення від життя, бо у них з’явилося більше часу на відпочинок. До початку експерименту 64% працівників заявляли, що воліли б проводити більше часу з родиною, а після закінчення тестування таке бажання висловили 50%. Водночас зі скороченням часу, проведеного на роботі, працівники могли більше спати. Учасники експерименту вигравали до години сну на тиждень проти тих, хто працює п’ять днів. Крім того, вони стали рідше скаржитися на вигорання і стрес. 

— За роботу протягом чотириденного робочого тижня працівники отримували таку саму зарплату, як протягом п’ятиденного? 

● В. Степанюк: 

— Так. Працедавці в разі переходу на скорочений робочий тиждень стараються зберегти зарплату. Під час експерименту в Німеччині компанії діяли по-різному: хтось скорочував робочий час на 20% на тиждень, хтось — лише на 10%, а хтось — іще менше. У 85% фірм з’явився один додатковий вільний день. Щоби компенсувати скорочення робочого часу, компанії старалися оптимізувати робочий процес: упроваджували нові цифрові інструменти, зменшували кількість і тривалість нарад. 

— Які ще плюси продемонстрував досвід чотириденки, поширений у європейських країнах? 

● А. Новак: 

— Практика засвідчила, що перехід на чотириденний робочий тиждень дає лише користь і підвищує економічну ефективність. Тим паче що нині дуже багато функцій можна виконувати онлайн і багато процесів залежить від роботи обладнання й техніки. Коли працівники мають більше часу на відпочинок, на свою сім’ю, то продуктивність їхньої праці вища. Це по-перше. 

По-друге, на багатьох підприємствах, які працюють чотири дні на тиждень, знизилася плинність кадрів. Бо саме в такому графіку зацікавлена більшість людей. Понад те, претендентів на вакансії побільшало. 

По-третє, коли люди мають більше вихідних, то більше грошей витрачають на відпочинок і закупи. Як наслідок, грошовий обіг у країні вищий. До слова, торік економічне зростання Ісландії, яка практикує чотириденку, було стрімкішим, ніж у більшості європейських країн, а рівень безробіття виявився одним із найнижчих у Європі. 

— Які країни, крім Бельгії, готові запровадити скорочений робочий тиждень на офіційному рівні? 

● В. Степанюк: 

— Нині роботу протягом чотирьох днів на тиждень тестують не лише у Німеччині, а й в Іспанії та Португалії. Підприємці Франції поступово переходять на чотириденний робочий тиждень, хоч такий графік не закріплений на законодавчому рівні. До слова, ця країна запровадила 35-годинний робочий тиждень понад двадцять років тому. У Литві від 2021-го діє закон, за яким батьки з маленькими дітьми можуть працювати лише 32 години на тиждень. Для цієї категорії працівників фактично дозволено чотириденку. 

А от Данія та Нідерланди мають найкоротші робочі тижні. Середня тривалість робочого тижня у Данії становить 33 години, у Нідерландах — 29 годин. Це дає змогу працювати підприємствам чотири дні замість п’яти. 

— Як вважаєте, чи може досвід європейських країн набути поширення в Україні, принаймні після закінчення війни? 

● В. Степанюк: 

— Сумніваюся, що це близька перспектива для нас. Після війни нам доведеться відбудовувати країну. Робочих рук бракує. Тому, навпаки, працювати доведеться більше. 

● А. Новак: 

— Як на мене, загальносвітові тенденції не оминуть і Україну. Щоб перейти на чотириденку, важливо вміти правильно організувати роботу підприємств та компаній. 

Автор: Наталія Васюнець
Подробиці
Фото Getty Images

Депортовані будуть примусово мобілізовані в армію і відправлені на фронт, де вони зіткнуться з високою ймовірністю смерті, кажуть адвокати.

14.11
Подробиці
Фото Антона Штука для NPR.

Українські жінки роблять величезний внесок у перемогу над РФ, пише американське видання.

14.11
Подробиці
Фото: АрміяІнформ

Ситуація у цьому місті змінилась на користь України.

14.11
Подробиці
Фото: АТЕШ

Ворог виганяє мешканців Донеччини з власних домівок і використовує їх як живий щит.

14.11
Здоров'я
Фото pexels.com

Недуга може супроводжуватися висипанням у ротовій порожнині, на долонях і підошвах.

14.11
Подробиці
Фото: АрміяІнформ

Ворог якраз накопичував особовий склад, щоб почати чергову атаку на місто.

14.11
Подробиці
Фото: т-к Невідомий

Також ворог застосував протикорабельну ракету "Циркон", яку спрямував на Суми.

14.11
Люди і проблеми
Фото armyinform.com.ua

Перед тим, як звертатися у ТЦК щодо внесення змін у реєстри, треба переконатися, що підстави для виключення з військового обліку не втратили чинності.

14.11
Подробиці
Фото: Кримський вітер

Супутники NASA FIrms фіксують численні осередки пожежі у Новоросійську.

14.11
Подробиці
Фото ілюстративне: wikimedia.org

Через загрозу тривалої відсутності електроенергії внаслідок атак РФ у Києві розробляють сценарії організованого виїзду. Втім масова евакуація наразі не передбачена.

13.11
Подробиці
Фото ілюстративне

Російська влада офіційно підтвердила інформацію про втрату літака і пілотів.

13.11
Подробиці
Фото ілюстративне

Програма “Сибіризації” - інструмент м'якої асиміляції та спроба відірвати українців від дому.

13.11
Подробиці
Фото ілюстративне: armyinform.com.ua

Держказначейство США внесло до списку обмежень ТОВ “ГК Імператив Україна” та ТОВ “Екофера”. Їх використовували для постачання деталей для дронів-камікадзе Shahed-136.

13.11
Подробиці
Фото: польські ЗМІ

Жінка відмовилася купувати квиток і почала погрожувати людям - ситуацію зупинив поляк із валізою.

13.11
Подробиці
Фото з Вікіпедії.

Речник Путіна цинічно заявив, що Росія буде продовжувати війну, якщо не буде бачити можливості мирного врегулювання.

13.11
Подробиці
Фото Генштабу ЗСУ.

Речник Сил оборони півдня України підтвердив, що нашим захисикам довелось займати нові позиції, але зараз "ми противника зупинили".

13.11
Подробиці
Фото GettyImages.

"Оріон" - це російський розвідувально-ударний дрон, здатний нести авіабомби та ракети "повітря–земля".

13.11
Подробиці
Фото ОП.

Зеленський запевнив, що контактів з Міндічем не було відтоді, як почалось розслідування.

13.11
Подробиці
Фото Нацполіції.

Донька підозрюваної померла ще у 2006-у році у віці 22 років. Подробиці.

13.11
Подробиці
Фото: 47 омбр Маґура

Іноземці допомагають ЗСУ відбивати у ворога нашу землю.

13.11
Cпорт
Фото facebook.com/minmolodsport

Наші спортсмени втерли носа представникам країни-агресорки.

13.11
Подробиці
Фото:  gettyimages

"Тіньовий флот" виходить з російських портів, але до пунктів призначення не доходить.

13.11
Люди і проблеми
Фото Н. Д.

Від цього захворювання рятує лише екстрена профілактика: курс вакцинації, який потрібно розпочати не пізніше 14-го дня з моменту укусу.

13.11
Подробиці
Фото: deep state

Новий план складається з тривалої кампанії з повітряного перехоплення на полі бою.

13.11
Політика
Фото УНІАН

За даними Руху “Чесно”, протягом 2025 року влада тимчасово окупованих громад планує витратити майже 14 мільярдів гривень.

13.11
Люди і проблеми
Фото pixabay.com

До пілотного проєкту мають намір залучити 100 тисяч педагогів.

13.11
показати більше