Європейські країни частіше переходять на скорочений робочий тиждень. Що до цього спонукає?

Експерименти із запровадженням чотириденки, до яких вдаються підприємці в Європі, демонструють позитивний ефект.

Фото Ярослава СТАНЧАКА
Фото Ярослава СТАНЧАКА

Днями таке тестування завершилося у Німеччині, а дещо раніше — в Ісландії. А от Бельгія ще два роки тому легалізувала скорочений робочий тиждень. Чому європейські держави обирають чотириденку і чи може їхній досвід набути поширення в Україні? З’ясовуємо це в розмові з головою Комітету економістів України Андрієм Новаком та експертом з питань світової економіки Всеволодом Степанюком.

— У чому полягав експеримент у Німеччині і що він засвідчив? 

● В. Степанюк: 

— До експерименту з тестування скороченого робочого тижня, який тривав з лютого, було залучено близько 50 компаній та організацій у сфері послуг, виробництва, комп’ютерних технологій та медіа. Консалтингова компанія, яка ініціювала пілотний проєкт, після його завершення повідомила, що ефективність роботи підприємств не знизилася. Понад те, працівники заявили про поліпшення їхнього психічного та фізичного здоров’я. 

Завдяки чотириденці учасники експерименту стали відчувати значно більше задоволення від життя, бо у них з’явилося більше часу на відпочинок. До початку експерименту 64% працівників заявляли, що воліли б проводити більше часу з родиною, а після закінчення тестування таке бажання висловили 50%. Водночас зі скороченням часу, проведеного на роботі, працівники могли більше спати. Учасники експерименту вигравали до години сну на тиждень проти тих, хто працює п’ять днів. Крім того, вони стали рідше скаржитися на вигорання і стрес. 

— За роботу протягом чотириденного робочого тижня працівники отримували таку саму зарплату, як протягом п’ятиденного? 

● В. Степанюк: 

— Так. Працедавці в разі переходу на скорочений робочий тиждень стараються зберегти зарплату. Під час експерименту в Німеччині компанії діяли по-різному: хтось скорочував робочий час на 20% на тиждень, хтось — лише на 10%, а хтось — іще менше. У 85% фірм з’явився один додатковий вільний день. Щоби компенсувати скорочення робочого часу, компанії старалися оптимізувати робочий процес: упроваджували нові цифрові інструменти, зменшували кількість і тривалість нарад. 

— Які ще плюси продемонстрував досвід чотириденки, поширений у європейських країнах? 

● А. Новак: 

— Практика засвідчила, що перехід на чотириденний робочий тиждень дає лише користь і підвищує економічну ефективність. Тим паче що нині дуже багато функцій можна виконувати онлайн і багато процесів залежить від роботи обладнання й техніки. Коли працівники мають більше часу на відпочинок, на свою сім’ю, то продуктивність їхньої праці вища. Це по-перше. 

По-друге, на багатьох підприємствах, які працюють чотири дні на тиждень, знизилася плинність кадрів. Бо саме в такому графіку зацікавлена більшість людей. Понад те, претендентів на вакансії побільшало. 

По-третє, коли люди мають більше вихідних, то більше грошей витрачають на відпочинок і закупи. Як наслідок, грошовий обіг у країні вищий. До слова, торік економічне зростання Ісландії, яка практикує чотириденку, було стрімкішим, ніж у більшості європейських країн, а рівень безробіття виявився одним із найнижчих у Європі. 

— Які країни, крім Бельгії, готові запровадити скорочений робочий тиждень на офіційному рівні? 

● В. Степанюк: 

— Нині роботу протягом чотирьох днів на тиждень тестують не лише у Німеччині, а й в Іспанії та Португалії. Підприємці Франції поступово переходять на чотириденний робочий тиждень, хоч такий графік не закріплений на законодавчому рівні. До слова, ця країна запровадила 35-годинний робочий тиждень понад двадцять років тому. У Литві від 2021-го діє закон, за яким батьки з маленькими дітьми можуть працювати лише 32 години на тиждень. Для цієї категорії працівників фактично дозволено чотириденку. 

А от Данія та Нідерланди мають найкоротші робочі тижні. Середня тривалість робочого тижня у Данії становить 33 години, у Нідерландах — 29 годин. Це дає змогу працювати підприємствам чотири дні замість п’яти. 

— Як вважаєте, чи може досвід європейських країн набути поширення в Україні, принаймні після закінчення війни? 

● В. Степанюк: 

— Сумніваюся, що це близька перспектива для нас. Після війни нам доведеться відбудовувати країну. Робочих рук бракує. Тому, навпаки, працювати доведеться більше. 

● А. Новак: 

— Як на мене, загальносвітові тенденції не оминуть і Україну. Щоб перейти на чотириденку, важливо вміти правильно організувати роботу підприємств та компаній. 

Автор: Наталія Васюнець
Подробиці
Фото: РосЗМІ

Для забезпечення постійних штурмів в окупантів не вистарчає "м'яса".

17.01
Подробиці
Фото: Getty Images

Схоже, що Америка розпочинає економічну війну з Європою.

17.01
Подробиці
Фото: з відкритих джерел

Усі можливості і бажання для цього є. Бракує лише рішучості...

17.01
Подробиці
Фото: скріншот з відео НАБУ

Юлія Тимошенко неодноразово фігурувала в інцидентах, пов'язаних із незаконним переміщенням значних сум.

17.01
Подробиці
Фото: з відкритих джерел

Російські дрони-розвідники кружляють над підстанціями АЕС: що це означає?

17.01
Подробиці
Фото ілюстративне

Національна прокуратура подала до Варшавського суду обвинувальний акт проти п'ятьох осіб у рамках розслідування актів саботажу від імені російської розвідки.

17.01
Подробиці
Фото ілюстративне

40-річний українець сорока років повинен повернути 67 000 франків соціальної допомоги після того, як суд визнав його спосіб життя невиправданим.

17.01
Подробиці
Фото: facebook.com/police.in.Rivne.region

У Рівному поліцейські викрили жінку, яка на Майдані Незалежності перекинула портрети загиблих Героїв.

17.01
Подробиці
Фото: facebook.com/knpml2kramatorsk

"На щиті": на фронті загинула захисниця України з Краматорська Ольга Новикова.

17.01
Подробиці
Фото з відкритих джерел

18-річний Адам Кадиров, син голови Чечні, перебував за кермом автомобіля, який потрапив у ДТП у Грозному.

17.01
Cпорт
Фото facebook.com

“ЛНЗ” суттєво підсилив склад, а в “Полтави” - мінус шість футболістів.

17.01
Подробиці
Фото: wikimedia.org

США пропонують розширити "Раду миру", створену для врегулювання у Секторі Гази, на Україну та Венесуелу.

17.01
Подробиці
Фото telegraph.co.uk.

Під час свого візиту на окуповану Росією територію Демпсі носив футболку з гербом "Новоросії".

16.01
Подробиці
Фото ЕРА.

Звернення може пролунати під час чемпіонату світу з футболу-2026, коли увага всього світу буде прикута до турніру.

16.01
Подробиці
Фото з відкритих джерел

Адама Кадирова називають найскандальнішим серед усіх дітей Рамзана Кадирова.

16.01
Подробиці
Фото Генштабу ЗСУ.

Російські втрати в боях за Куп'янськ аж у 27 разів перевищили втрати України.

16.01
Подробиці
Фото Нацполіції.

Чоловік колекціонував та розповсюджував відзняті ним порноролики. Йому обрали найсуворіший запобіжний захід.

16.01
Подробиці
Фото Одеської обласної прокуратури.

Чоловіка силоміць посадили в автобус і близько години возили містом.

16.01
Подробиці
Прогноз погоди: ventusky.com

За попередніми прогнозами синоптиків, найближчим часом потепління ще не варто очікувати. Морози в Україні триматимуться і навіть посиляться.

16.01
Подробиці
Фото: szru.gov.ua

Гроші на ці дослідження, які проводитимуться у кілька етапів, виділять з державного бюджету РФ.

16.01
Подробиці
Фото з Telegram

Військового, який вчинив насильство, вже перевели до бойової бригади.

16.01
Подробиці
Скрін з відео

Нардепка також повинна здати свої закордонні паспорти й не виїжджати за межі Київщини.

16.01
Подробиці
Фото: РосЗМІ

За даними росЗМІ, Михайло Щербак до 2007 року був заступником голови адміністрації закритого міста Саров з питань архітектури та містобудування.

16.01
Подробиці
Фото: АТЕШ

Об'єкт, який вдалося дослідити, є ключовим “мозковим центром”, що безпосередньо керує наступом.

16.01
Подробиці
Фото: СБУ

Голова військово-лікарської комісії при районному ТЦК за хабарі ухвалювала рішення про непридатність або обмежену придатність військовозобов'язаних громадян до проходження військової служби.

16.01
Подробиці
Скриншот з відео

Сьогодні, 16 січня Вищий антикорупційний суд в Києві обирає запобіжний захід голові фракції "Батьківщина" Юлії Тимошенко.

16.01
Подробиці
Фото: gov.pl

Масовані удари Росії по енергетичній інфраструктурі України в період сильних морозів спрямовані на створення нової хвилі українських біженців та посилення тиску на країни ЄС.

16.01
показати більше