Європейські країни частіше переходять на скорочений робочий тиждень. Що до цього спонукає?

Експерименти із запровадженням чотириденки, до яких вдаються підприємці в Європі, демонструють позитивний ефект.

Фото Ярослава СТАНЧАКА
Фото Ярослава СТАНЧАКА

Днями таке тестування завершилося у Німеччині, а дещо раніше — в Ісландії. А от Бельгія ще два роки тому легалізувала скорочений робочий тиждень. Чому європейські держави обирають чотириденку і чи може їхній досвід набути поширення в Україні? З’ясовуємо це в розмові з головою Комітету економістів України Андрієм Новаком та експертом з питань світової економіки Всеволодом Степанюком.

— У чому полягав експеримент у Німеччині і що він засвідчив? 

● В. Степанюк: 

— До експерименту з тестування скороченого робочого тижня, який тривав з лютого, було залучено близько 50 компаній та організацій у сфері послуг, виробництва, комп’ютерних технологій та медіа. Консалтингова компанія, яка ініціювала пілотний проєкт, після його завершення повідомила, що ефективність роботи підприємств не знизилася. Понад те, працівники заявили про поліпшення їхнього психічного та фізичного здоров’я. 

Завдяки чотириденці учасники експерименту стали відчувати значно більше задоволення від життя, бо у них з’явилося більше часу на відпочинок. До початку експерименту 64% працівників заявляли, що воліли б проводити більше часу з родиною, а після закінчення тестування таке бажання висловили 50%. Водночас зі скороченням часу, проведеного на роботі, працівники могли більше спати. Учасники експерименту вигравали до години сну на тиждень проти тих, хто працює п’ять днів. Крім того, вони стали рідше скаржитися на вигорання і стрес. 

— За роботу протягом чотириденного робочого тижня працівники отримували таку саму зарплату, як протягом п’ятиденного? 

● В. Степанюк: 

— Так. Працедавці в разі переходу на скорочений робочий тиждень стараються зберегти зарплату. Під час експерименту в Німеччині компанії діяли по-різному: хтось скорочував робочий час на 20% на тиждень, хтось — лише на 10%, а хтось — іще менше. У 85% фірм з’явився один додатковий вільний день. Щоби компенсувати скорочення робочого часу, компанії старалися оптимізувати робочий процес: упроваджували нові цифрові інструменти, зменшували кількість і тривалість нарад. 

— Які ще плюси продемонстрував досвід чотириденки, поширений у європейських країнах? 

● А. Новак: 

— Практика засвідчила, що перехід на чотириденний робочий тиждень дає лише користь і підвищує економічну ефективність. Тим паче що нині дуже багато функцій можна виконувати онлайн і багато процесів залежить від роботи обладнання й техніки. Коли працівники мають більше часу на відпочинок, на свою сім’ю, то продуктивність їхньої праці вища. Це по-перше. 

По-друге, на багатьох підприємствах, які працюють чотири дні на тиждень, знизилася плинність кадрів. Бо саме в такому графіку зацікавлена більшість людей. Понад те, претендентів на вакансії побільшало. 

По-третє, коли люди мають більше вихідних, то більше грошей витрачають на відпочинок і закупи. Як наслідок, грошовий обіг у країні вищий. До слова, торік економічне зростання Ісландії, яка практикує чотириденку, було стрімкішим, ніж у більшості європейських країн, а рівень безробіття виявився одним із найнижчих у Європі. 

— Які країни, крім Бельгії, готові запровадити скорочений робочий тиждень на офіційному рівні? 

● В. Степанюк: 

— Нині роботу протягом чотирьох днів на тиждень тестують не лише у Німеччині, а й в Іспанії та Португалії. Підприємці Франції поступово переходять на чотириденний робочий тиждень, хоч такий графік не закріплений на законодавчому рівні. До слова, ця країна запровадила 35-годинний робочий тиждень понад двадцять років тому. У Литві від 2021-го діє закон, за яким батьки з маленькими дітьми можуть працювати лише 32 години на тиждень. Для цієї категорії працівників фактично дозволено чотириденку. 

А от Данія та Нідерланди мають найкоротші робочі тижні. Середня тривалість робочого тижня у Данії становить 33 години, у Нідерландах — 29 годин. Це дає змогу працювати підприємствам чотири дні замість п’яти. 

— Як вважаєте, чи може досвід європейських країн набути поширення в Україні, принаймні після закінчення війни? 

● В. Степанюк: 

— Сумніваюся, що це близька перспектива для нас. Після війни нам доведеться відбудовувати країну. Робочих рук бракує. Тому, навпаки, працювати доведеться більше. 

● А. Новак: 

— Як на мене, загальносвітові тенденції не оминуть і Україну. Щоб перейти на чотириденку, важливо вміти правильно організувати роботу підприємств та компаній. 

Автор: Наталія Васюнець
Люди і проблеми
Фото freepik.com

Щоб залучити якнайбільше покупців, магазини напередодні різдвяно-новорічних свят часто застосовують знижки на непродовольчу продукцію.

23.12
Подробиці
Фото ДСНС (ілюстративне)

Дитину було госпіталізовано, лікарі боролися за життя, але врятувати її врешті-решт не змогли.

23.12
Подробиці
Фото: РосЗМІ

Дипламат сказав, що поки Путін живий годі сподіватись на мирну і справедливу угоду.

22.12
Подробиці
Фото: т-к Куп'янськ Перший

Частина з них переховується у розвалинах будинків, частина здається у полон.

22.12
Подробиці
Фото: Taurus

Швеція зуміла адаптувати ці ракети до літаків, які невдовзі повинні передати Україні.

22.12
Подробиці
Фото: РосЗМІ

У районі ураження зафіксовано пожежу, що свідчить про влучання по об'єктах інфраструктури запуску.

22.12
Подробиці
Фото: т-к Зеленський

Президент попросив максимально посилити нашу розвідку.

22.12
Подробиці
Фото: АрміяІнформ

Російські агенти використовували месенджери та телеграм-канали для тиску на родину.

22.12
Подробиці
Фото: АрміяІнформ

Начальник ГУР повідомив, що нові сигнали від США вселяють надію.

22.12
Подробиці
Фото ілюстративне з відкритих джерел

Українська компанія виготовляє до 200 ударних дронів на добу. Безпілотники FP-1 та FP-2 відповідають за 60% ударів по ворогу.

22.12
Подробиці
Фото: google.com/maps

Запуск підприємства запланований на 2026 рік. Воно виготовлятиме артилерійські боєприпаси калібру 152 мм та некеровані реактивні снаряди калібру 122 мм.

22.12
Подробиці
Фото: wikimedia.org

Україна розглядає можливий вихід з Донбасу як одну з найгостріших загроз національній безпеці, і це поки є головною перешкодою для мирних переговорів.

22.12
Подробиці
Фото: t.me/wild_hornets

Нічні атаки на українські міста та енергетичну інфраструктуру змусили Україну розробити нову ППО – дешеві перехоплювачі дронів вартістю всього $1000.

22.12
Подробиці
Фото: ДПСУ

Рекордний пасажиропотік на Львівщині: за попередню добу прикордонники оформили понад 75 тисяч громадян.

22.12
Cтиль життя
Фото з архіву спільноти “Вітки єдності”

Волонтери із села Витвиця автоматизували виробництво маскувальних сіток, виготовили понад 6 тисяч окопних свічок і навіть почали збирати FPV-дрони.

22.12
Подробиці
Фото: telegram.org

Слідчий комітет Російської Федерації підтвердив про ліквідацію генерал-лейтенанта, начальника відділу оперативної підготовки Генерального штабу Збройних сил РФ Фаніла Сарварова.

22.12
Подробиці
Фото: ГУР

У ніч з 20 на 21 грудня 2025 року на російському військовому аеродромі під Липецьком спалахнула пожежа.

22.12
Подробиці
Фото: 58 ОМПБр

Кремль вже двічі на папері брав Куп'янськ: насправді там все по-іншому

21.12
Подробиці
Фото: Командування ДШВ ЗСУ

ЗСУ намагаються завадити ворогу викрадати цивільне населення.

21.12
Подробиці
Фото: deep state

За дві хвилини на наших десантників налетіло 20 FPV-дронів ворога.

21.12
показати більше