Європейські країни частіше переходять на скорочений робочий тиждень. Що до цього спонукає?

Експерименти із запровадженням чотириденки, до яких вдаються підприємці в Європі, демонструють позитивний ефект.

Фото Ярослава СТАНЧАКА
Фото Ярослава СТАНЧАКА

Днями таке тестування завершилося у Німеччині, а дещо раніше — в Ісландії. А от Бельгія ще два роки тому легалізувала скорочений робочий тиждень. Чому європейські держави обирають чотириденку і чи може їхній досвід набути поширення в Україні? З’ясовуємо це в розмові з головою Комітету економістів України Андрієм Новаком та експертом з питань світової економіки Всеволодом Степанюком.

— У чому полягав експеримент у Німеччині і що він засвідчив? 

● В. Степанюк: 

— До експерименту з тестування скороченого робочого тижня, який тривав з лютого, було залучено близько 50 компаній та організацій у сфері послуг, виробництва, комп’ютерних технологій та медіа. Консалтингова компанія, яка ініціювала пілотний проєкт, після його завершення повідомила, що ефективність роботи підприємств не знизилася. Понад те, працівники заявили про поліпшення їхнього психічного та фізичного здоров’я. 

Завдяки чотириденці учасники експерименту стали відчувати значно більше задоволення від життя, бо у них з’явилося більше часу на відпочинок. До початку експерименту 64% працівників заявляли, що воліли б проводити більше часу з родиною, а після закінчення тестування таке бажання висловили 50%. Водночас зі скороченням часу, проведеного на роботі, працівники могли більше спати. Учасники експерименту вигравали до години сну на тиждень проти тих, хто працює п’ять днів. Крім того, вони стали рідше скаржитися на вигорання і стрес. 

— За роботу протягом чотириденного робочого тижня працівники отримували таку саму зарплату, як протягом п’ятиденного? 

● В. Степанюк: 

— Так. Працедавці в разі переходу на скорочений робочий тиждень стараються зберегти зарплату. Під час експерименту в Німеччині компанії діяли по-різному: хтось скорочував робочий час на 20% на тиждень, хтось — лише на 10%, а хтось — іще менше. У 85% фірм з’явився один додатковий вільний день. Щоби компенсувати скорочення робочого часу, компанії старалися оптимізувати робочий процес: упроваджували нові цифрові інструменти, зменшували кількість і тривалість нарад. 

— Які ще плюси продемонстрував досвід чотириденки, поширений у європейських країнах? 

● А. Новак: 

— Практика засвідчила, що перехід на чотириденний робочий тиждень дає лише користь і підвищує економічну ефективність. Тим паче що нині дуже багато функцій можна виконувати онлайн і багато процесів залежить від роботи обладнання й техніки. Коли працівники мають більше часу на відпочинок, на свою сім’ю, то продуктивність їхньої праці вища. Це по-перше. 

По-друге, на багатьох підприємствах, які працюють чотири дні на тиждень, знизилася плинність кадрів. Бо саме в такому графіку зацікавлена більшість людей. Понад те, претендентів на вакансії побільшало. 

По-третє, коли люди мають більше вихідних, то більше грошей витрачають на відпочинок і закупи. Як наслідок, грошовий обіг у країні вищий. До слова, торік економічне зростання Ісландії, яка практикує чотириденку, було стрімкішим, ніж у більшості європейських країн, а рівень безробіття виявився одним із найнижчих у Європі. 

— Які країни, крім Бельгії, готові запровадити скорочений робочий тиждень на офіційному рівні? 

● В. Степанюк: 

— Нині роботу протягом чотирьох днів на тиждень тестують не лише у Німеччині, а й в Іспанії та Португалії. Підприємці Франції поступово переходять на чотириденний робочий тиждень, хоч такий графік не закріплений на законодавчому рівні. До слова, ця країна запровадила 35-годинний робочий тиждень понад двадцять років тому. У Литві від 2021-го діє закон, за яким батьки з маленькими дітьми можуть працювати лише 32 години на тиждень. Для цієї категорії працівників фактично дозволено чотириденку. 

А от Данія та Нідерланди мають найкоротші робочі тижні. Середня тривалість робочого тижня у Данії становить 33 години, у Нідерландах — 29 годин. Це дає змогу працювати підприємствам чотири дні замість п’яти. 

— Як вважаєте, чи може досвід європейських країн набути поширення в Україні, принаймні після закінчення війни? 

● В. Степанюк: 

— Сумніваюся, що це близька перспектива для нас. Після війни нам доведеться відбудовувати країну. Робочих рук бракує. Тому, навпаки, працювати доведеться більше. 

● А. Новак: 

— Як на мене, загальносвітові тенденції не оминуть і Україну. Щоб перейти на чотириденку, важливо вміти правильно організувати роботу підприємств та компаній. 

Автор: Наталія Васюнець
Подробиці
Фото: АрміяІнформ

Натомість Трамп у своїй угоді пропонує віддати Донбас просто так.

24.12
Подробиці
Фото: з відкритих джерел

Українцям в окупації дали час до 31-го грудня отримати російські паспорти.

24.12
Подробиці
Фото: т-к Зеленський

Є підозра, що отримані дані китайці передають Москві.

24.12
Cтиль життя
Фото з архіву Любові Бонкало

За легендою, її декілька сторіч тому започаткували монахи.

24.12
Подробиці
Фото: прокуратура України

На Донеччині примусово вивозять з небезпеки дітей та їхніх батьків.

24.12
Подробиці
Фото ілюстративне: t.me/Ukrenergo

Ворог відмовився від ідеї блекауту на території всієї країни та зосередився на регіональних атаках, зокрема поблизу фронту.

24.12
Люди і проблеми
Фото depositphotos.com

Для одних Святвечір - це лише кутя, для інших - дванадцять страв, а дехто готує аж тринадцять.

24.12
Подробиці
Фото: wikipedia.org

Україна не має резервів, щоб перекривати зниження температури, яке наближається.

24.12
Подробиці
Фото з Telegram

Джерела в ГУР зазначають, що ліквідовані росіяни брали участь у бойових діях проти України у складі окупаційної російської армії.

24.12
Подробиці
Фото з Вікіпедії.

За майже чотири роки повномасштабної війни лише 934 релігійні громади офіційно перейшли до ПЦУ.

24.12
Подробиці
istockphoto (ілюстративне)

Викиди вихлопних газів потрапили у приміщення, що призвело до небезпечної концентрації отруйної речовини.

24.12
Подробиці
Фото з відкритих джерел.

На лаві підсудних потрапляють керівники оборонних заводів. Режим Путіна не пробачає їм зриву контрактів.

24.12
Подробиці
Фото ОП.

Володимир Зеленський уперше публічно представив проєкт 20-пунктного документа про закінчення війни, який він назвав рамковим або "базовим документом" між Україною, США, Європою та Росією.

24.12
Подробиці
Фото Reuters (ілюстративне)

Пекін відреагував на анонсування Зеленським санкцій проти китайських громадян.

24.12
Подробиці
Фото МНС РФ (ілюстративне).

До Москви долетіло три дрони. Аеропорт "Внуково" запровадив обмеження.

24.12
Подробиці
Фото ОП.

Володимир Зеленський заявив, що на 2026 рік передбачено нові програми підтримки громадян.

24.12
Подробиці
фото: DR

Ці винищувачі стали ефективною зброєю проти ворожих повітряних цілей.

23.12
Подробиці
Фото: з відкритих джерел

Щонайменше 20 танкерів очікують дозволу на причал у портах цих країн.

23.12
Подробиці
Фото: РосЗМІ

Існує висока ймовірність нового удару по Україні найближчим часом.

23.12
Подробиці
Фото: defense express

Перед атакою на підводний човен українці змушені були пошкодити літак-розвідник окупантів.

23.12
Подробиці
Фото: з відкритих джерел

Дії активістки могли порушувати чинні норми безпеки та громадського порядку.

23.12
Подробиці
Російська активістка заморила голодом близько 200 тварин: багатьох із них окупанти вивезли з України

Так звана волонтерка вивозила тварин з тимчасово окупованих територій України, зокрема з Маріуполя та Донеччини.

23.12
показати більше