“Ми перевірили понад 9 тисяч фактів переміщення товарів гуманітарної допомоги на адреси 200 військових частин. У понад 3 тисячах випадків не підтверджено її надходження”, — зауважив заступник міністра оборони України Юрій Джигир. За його словами, минулого року 84 кримінальні провадження щодо зловживань з гуманітарною допомогою для військових скеровано до суду, щодо 39 з них уже оголошено вироки. Та вже і цьогоріч викрито чимало тих, хто вирішив збагатитися на гуманітарці.
“У Києві двоє спритників, які не мали жодного стосунку до ЗСУ, від імені військових частин надсилали листи благодійним фондам та волонтерським організаціям з проханням надати гуманітарну допомогу, — каже Ірина Винокурова, речниця прокуратури Києва. — Згодом вони у військовій формі та з підробленими печатками військових частин приїжджали й отримували тактичне знаряддя, медичне обладнання та аптечки, які потім продавали. Для переконливості оформлювали акти прийому-передачі допомоги та навіть погоджувалися зробити фотосесію з благодійниками і волонтерами. Шахраїв викрили випадково. Представники одного з благодійних фондів зв’язалися з військовою частиною, щоб там підтвердили факт отримання допомоги. У відповідь почули, що жодних листів до фонду не направляли і допомоги не отримували. Наразі встановлено причетність фігурантів до семи епізодів шахрайства на майже 1,7 мільйона гривень”.
За розкрадання гуманітарної допомоги судять і керівника однієї зі столичних мереж магазинів, яка спеціалізується на продажу товарів військового призначення. У квітні 2022-го він звернувся до військової частини з пропозицією привезти безплатні гуманітарні бронепластини і захисні балістичні шоломи. Для цього попросив військових надати їхній мережі сертифікат на ввезення товару з-за кордону, що давало змогу уникнути сплати митних платежів. Маючи на руках цей сертифікат, фігуранти привезли з Польщі до України півтори тисячі бронепластин і 300 захисних шоломів. У декларації зазначили вартість товару на 800 тисяч гривень, а ринкова його ціна сягала орієнтовно 8 мільйонів гривень. Та замість безоплатної передачі гуманітарного вантажу спритник запропонував керівництву військової частини викупити його за ринковою вартістю. А коли ті йому відмовили, став реалізовувати бронепластини та шоломи через мережу торговельних закладів. За таку оборудку йому загрожує до семи років ув’язнення.
Таких випадків — чимало. І хоча за розкрадання гуманітарної допомоги у період воєнного стану передбачено лише реальне позбавлення волі, суди ухвалюють доволі лояльні вироки таким фігурантам справ.
Наприклад, благодійний фонд зі Жмеринки, що на Вінниччині, ввозив з-за кордону гуманітарні автомобілі для потреб ЗСУ. Однак далеко не всі транспортні засоби потрапили за призначенням. Зокрема, один з членів фонду у змові зі спільниками наприкінці лютого минулого року намагався продати чотири машини особам, котрі взагалі не мають жодного стосунку до армії. На цьому зловмисники думали заробити понад пів мільйона гривень. Та їхнім планам завадили правоохоронці. Вони викрили оборудку і гендлярів з гуманітарними автомобілями спіймали на гарячому, коли їм на картку переказували гроші. Зловмисникам загрожувало до п’яти років реального ув’язнення. Щоб не потрапити за грати, один із фігурантів уклав з прокурором угоду про визнання винуватості. У підсумку суд позбавив його волі на 4 роки і 8 місяців з трирічним іспитовим терміном. На такий самий час йому заборонено обіймати посади у благодійних організаціях. Справу проти одного зі спільників ще розглядають.
Не потрапив за грати і багатодітний батько з Луцька, який також уклав угоду з прокурором про визнання винуватості. Протягом березня-липня 2023 року чоловік привіз з-за кордону 15 гуманітарних автомобілів. Однак замість того, щоб передати їх для підрозділів ЗСУ, реалізовував власникам місцевих станцій технічного обслуговування. “Загальна середня ринкова вартість машин, згідно з висновками судових транспортно-товарознавчих експертиз, становить 6,3 мільйона гривень, — каже Наталія Мурахевич, речниця обласної прокуратури. — За вироком суду спритник має сплатити 204 тисячі гривень штрафу. Йому заборонили на два роки обіймати посади та займатися діяльністю, пов’язаною з отриманням та розпорядженням гуманітарною допомогою. Всі 15 автомобілів конфіскували на потреби ЗСУ”. То, може, варто посилити відповідальність за спекуляції з гуманітаркою?
— Якщо в мирний час за розкрадання гуманітарної допомоги карали штрафом, виправними роботами чи обмеженням волі, то в 2022 році за такий злочин в умовах воєнного стану запроваджено безальтернативне позбавлення волі від п’яти до семи років з конфіскацією майна та забороною до трьох років обіймати певні посади або займатися певною діяльністю, — коментує адвокат Єгор Горлов. — Це досить серйозна санкція. І якби суди ухвалювали справедливі вироки, то посилювати відповідальність немає сенсу.
— Попри все, варто зауважити, що посилення відповідальності за розкрадання гуманітарної та благодійної допомоги таки дало певні результати, — вважає Надія Максимець, речниця офісу Генерального прокурора. — Якщо в 2022 році зареєстровано 384 такі кримінальні провадження і 92 особам оголосили підозру, то торік кількість проваджень скоротилася в 1,8 раза. Найбільше фактів спекуляцій з гуманітаркою виявлено у столиці, Хмельницькій, Дніпропетровській, Волинській, Миколаївській, Київській та Сумській областях.
