Верховна Рада прийняла закон “Про засади державної політики національної пам’яті Українського народу”

Документ закріплює ключові принципи у сфері збереження історичної пам’яті та визначає її як складову національної безпеки. 

— Це нова сторінка у відновленні нашої історичної пам’яті, — каже Роман Лозинський, нардеп, один з співавторів закону. — Відверто кажучи, ми живемо в такий період, із такою варіацією сценаріїв, що в нас може виявитись не так багато часу до моменту, коли вікно можливостей українізації та дерусифікації почне прикриватися. На жаль. Саме тому закон потрібен був, як кажуть, ще на вчора.

— Про що в ньому йдеться?

— Український інститут націо­нальної пам’яті (УІНП) знову стає центральним органом виконавчої влади, підконтрольним напряму Кабміну. Саме такий статус він мав, як тільки-но був створений. Тобто ми повертаємо те, що було втрачено за часів режиму Януковича. Також закон визначив повноваження Кабміну, УІНП, інших органів влади та місцевого самоврядування у сфері національної пам’яті — аби кожен орган знав, що має робити й за що несе відповідальність.

Важливо: у документі з’являється визначення війни, що триває. Це — війна за Незалежність України. Вводиться у правове поле й поняття “рашизм” — гібридна тоталітарна ідеологія, що поєднує елементи російського шовінізму, імперіалізму, комуністичних і нацистських практик.

Ми продовжили дію алгоритмів, закладених у законі про деколонізацію, аби вирішити всі питання з умовними пам’ятниками Пушкіну й не тільки — місцева влада вже не зможе саботувати дерусифікацію. Так, місцевим радам надається шість місяців для усунення символів російської імперської політики з публічного простору. Якщо це не буде зроб­лено, то протягом ще трьох місяців порушення мають усунути голови громад. Коли ж і вони бездіятимуть, це завдання мають виконати голови обласних держ­адміністрацій.

— Вже було декілька випадків, коли вулицю, названу на честь новітніх героїв, знову перейменовували. Чи передбачено законом запобіжник щодо таких ситуацій?

— Рішення про увічнення захисників України в назвах вулиць отримують десятирічний захисний період. Перейменовувати такі вулиці чи інші об’єкти топонімії забороняється.

І ще. Тексти на пам’ятниках, пов’язаних із Другою світовою війною, будуть позбавлені комуністичних наративів і виконуватимуться українською мовою. Зокрема, не буде міфу про початок Другої світової війни у 1941 році, дата має бути змінена на 1939-й.