Уряд Німеччини схвалив зміни щодо спрощення процедури працевлаштування для осіб, які клопочуть про надання їм притулку або мають відтерміновану депортацію. Про це повідомляє DW.
Українські біженці в Німеччині: чи полегшиться життя
За інформацією видання, тим особам, яким відтермінували депортацію з Німеччини, має надаватися дозвіл на працевлаштування. Біженцям, які перебувають у пунктах первинного прийому мігрантів, скасують заборону на роботу вже за шість місяців (раніше вона діяла протягом дев'яти місяців).
У пакеті законодавчих змін, який спрощує працевлаштування біженців, розглядають також питання доступу до ринку праці українців, які прибули до Німеччини після повномасштабного вторгнення Російської Федерації. Уряд пропонує прискорити інтеграцію десятків тисяч таких громадян на ринку праці – вони отримають додаткове навчання, а вимоги до знання німецької мови послаблять.
Видання також інформує, що з понад мільйона українців, які виїхали до Німеччини через війну, працездатними є 52 відсотки. Працевлаштовані 196,7 тисяч, але 42 тисячі з них зайняті на роботах, які не підлягають сплаті внесків на соціальне страхування.
80 відсотків працездатних українських біженців в Німеччині - жінки
Раніше уряд Німеччини оголосив про намір змінити правила депортації біженців з країни і ухвалив відповідний законопроект. Зокрема, передбачається збільшити максимальний термін так званого затримання до виїзду з країни з 10 до 28 днів. Крім того, планується розширити повноваження влади та посилити заходи проти контрабандистів.
Загалом Німеччина прийняла з кінця лютого 2022 року понад один мільйон громадян України, які залишили свою країну через повномасштабну російську агресію, і посідає за цим показником друге місце в ЄС після Польщі. Серед прибулих до ФРН українських біженців у працездатному віці від 18 до 64 років частка жінок становить 80 відсотків. Абсолютна більшість із них має вищу освіту. Приблизно половина приїхала з малолітніми дітьми.
За даними Інституту з дослідження ринку праці та кар'єри (IAB), майже половина працевлаштованих українських біженців (49 відсотків) є надкваліфікованими для тієї роботи, на яку їх прийняли. Інакше кажучи, їхня освіта і досвід перевищують вимоги, що висуваються до займаної посади. Це стосується насамперед жінок.
Однак науковці IAB, які багато опікуються питаннями трудової інтеграції мігрантів, нагадують, що "тимчасове знецінення набутого в країні походження людського капіталу є цілком звичним явищем у період безпосередньо після міграції".
Утім, як підкреслюють в IAB, такий стан поступово можна подолати шляхом набуття додаткових навичок у країні прибуття. Однією з найважливіших таких навичок є знання мови. "Заробітки біженців, які закінчили курс німецької мови на рівні C1 або C2, на 38 відсотків вищі, ніж у тих, хто не пройшов мовний курс", - наголошується в інституті.
Підписуйтесь на сторінку "Експресу" у Facebook
