Петер Мадяр переміг Віктора Орбана на виборах в Угорщині частково завдяки обіцянці перезавантажити відносини Угорщини з ЄС. Однак є нюанс: він планує зробити це всередині блоку центральноєвропейських країн під керівництвом однодумців, які, на його думку, поділяють спільні культурні погляди, економічні інтереси та консервативні позиції: від міграції до енергетичної політики. При цьому він хоче відродити вплив Центральної Європи, звернувшись до її імперського минулого, пише Politico.
Як Мадяр уявляє центральноєвропейський блок країн
Мадьяр заявляє, що поглиблюватиме відносини з сусідніми державами, особливо з Австрією, спираючись на міцні економічні зв'язки та загальну історію, що сягає корінням в Австро-Угорську імперію кінця XIX століття.
“Колись ми були однією країною, і Австрія є ключовим економічним партнером Угорщини. Я хотів би зміцнити відносини між Угорщиною та Австрією з історичних, а також культурних та економічних причин”, – наголосив угорський політик.
За винятком Польщі, ці країни традиційно виявляли велику готовність підтримувати ділові зв'язки з Москвою, заявляють журналісти.
Майбутній угорський лідер уже привселюдно окреслив, як він може реалізувати своє бачення центральноєвропейського блоку. На одній із нещодавніх пресконференцій він запропонував об'єднати Вишеградську групу (неформальний альянс Угорщини, Польщі, Чехії та Словаччини) зі Славківським форматом – механізмом співробітництва, який включає Австрію, Чехію та Словаччину.
“Я вважаю, що це на користь кожної країни, включаючи Австрію та Угорщину. Тому я сподіваюся, що ми зможемо досягти тут прогресу”, – пояснив Мадьяр.
Як чіткий сигнал цієї стратегії Мадьяр заявив, що його перші візити як лідера на початку травня відбудуться до Варшави та Відня. І хоча він бачить в Австрії природнішого союзника, Мадьяр може багато чому навчитися у прем'єр-міністра Польщі Дональда Туска, зокрема том, як відновити ліберальну демократію після років популістського правління, включаючи те, як розблокувати фонди ЄС.
Одним із пріоритетів Мадяра є вивільнення заморожених коштів ЄС у розмірі 18 млрд євро; він також домагається доступу до європейських оборонних кредитів на суму 16 млрд євро та припинення щоденного штрафу у розмірі 1 млн євро, накладеного на Угорщину за відмову дотримуватись міграційного законодавства ЄС.
“Візит до Варшави присвячений обміну досвідом щодо повернення до ліберальної демократії. А візит до Відня більше пов'язаний із європейською політикою та тим фактом, що необхідно розробляти власні пропозиції всередині цього регіону”, – пояснив Еміль Брікс, колишній австрійський дипломат та історик, який вивчав розпад Австро-Угорської імперії.
Австрійський уряд, схоже,підтримує ідею політика.
Високопоставлений австрійський дипломат заявив, що існує внутрішня логіка щодо зміцнення співпраці між державами Центральної Європи всередині ЄС за моделлю Бенілюксу.
"Ми всі — держави приблизно однакового розміру з безліччю спільних інтересів, і разом ми були б більш значущими з погляду ваги голосів", — пояснив дипломат.
Нерозривний зв'язок
Для австрійського уряду, який очолюють консерватори, поглиблення зв'язків із Угорщиною тривалий час було стратегічною метою.
На початку 2000-х років, перед вступом до ЄС кількох колишніх комуністичних країн, лідери Австрії запропонували відновити альянс із Центральною Європою. Ця спроба зрештою провалилася, стримувана побоюваннями Польщі та Словенії, що Відень прагне відновити свою гегемонію понад 80 років після краху Австро-Угорської імперії.
Тепер уже більш впевнена та багата Угорщина пропонує тісний союз. Польські лідери, враховуючи зростаючу економічну та військову міць своєї країни, також більше не відчувають загрози від такої перспективи, зазначають експерти.
Австрійські консерватори також бачать нові можливості тепер, коли Орбан пішов.
“Ми тісно працювали з Орбаном у 1990-х роках, і я завжди кажу, що молодий Орбан напевно став би одним із найзапекліших критиків сьогоднішнього літнього Орбана. Незважаючи на всі проблеми, з якими ми стикалися, нам вдавалося працювати разом з деяких питань, але з роками це ставало все важчим і, зрештою, неможливим”, – заявив Райнхольд Лопатка, депутат Європарламенту від правлячої консервативної Австрійської народної партії.
Мадяр і консервативний канцлер Австрії Крістіан Штокер почали закладати основу для відносин між своїми країнами в епоху після Орбану на Мюнхенській конференції з безпеки у лютому, за словами двох осіб, які були присутні на зустрічі. Лідери обговорили перший візит Мадьяра до Відня та способи покращення умов для австрійських фірм, які ведуть бізнес в Угорщині, повідомив високопоставлений представник австрійського уряду.
Очікується, що у Відні Мадьяр спробує виробити спільну позицію щодо міграції та обговорить долю Центрально-Європейського університету, який переніс свій основний кампус із Будапешта до Відня у 2019 році після кампанії Орбана проти цієї установи, повідомив високопоставлений австрійський дипломат.
Дві країни вже нерозривно пов'язані у економічному плані. Австрія є другим за величиною інвестором в Угорщині після Німеччини з обсягом інвестицій понад 11,7 млрд. євро. Близько 134 000 угорців працюють в Австрії, багато з них – як маятникові мігранти.
Національний банк Австрії у звіті за минулий рік зазначив, що торгові зв'язки з країнами Центральної та Південно-Східної Європи посилюються і стабілізують вплив на австрійську економіку в період глобальної невизначеності.
Камені спотикання
Між країнами Центральної Європи зберігаються ключові відмінності, які, напевно, ускладнюватимуть зусилля щодо створення тіснішого союзу. Щодо питання України, наприклад, Австрія та Польща активно підтримують додаткову допомогу ЄС для країни. Хоча від Угорщини при Мадярі більше не очікують на перешкоди допомоги, як це робив Орбан, вона приєднується до Чехії та Словаччини у відмові підтримувати кредитний пакет ЄС у розмірі 90 млрд євро для Києва.
У країн також розходяться погляди на вступ України до блоку.
Незважаючи на ці відмінності, експерти стверджують, що у країн Центральної Європи зберігаються сильні спільні інтереси, особливо коли йдеться про економічні ініціативи та великомасштабні інфраструктурні проекти.
“Якби ці країни могли подати інтегровані пропозиції та скоординовані проекти, це зміцнило б їхні позиції при розподілі фондів та засобів з Брюсселя”, – наголосив Райнхард Хайніш, політолог із Зальцбурзького університету.
Прагнення Мадяра побудувати центральноєвропейський альянс може ґрунтуватися на його розумінні того, як насправді працює влада в Брюсселі.
Майбутній прем'єр-міністр провів там майже десять років як дипломат при Орбані, перш ніж порвати з популістською партією “Фідес” та стати депутатом Європарламенту від власної консервативної політичної сили “Тиса”.
"Він, по суті, перший угорський прем'єр-міністр, який досконало розуміє, як працює механізм Брюсселя та ЄС", — заявив Стефано Боттоні, професор Флорентійського університету, який спеціалізується на Східній Європі.
“А якщо ви хочете мати більшу вагу у Брюсселі, якщо хочете бути противагою великим країнам – Франції, Німеччині – тоді вам потрібно об'єднувати сили”, — констатував науковець.
Підписуйтесь на сторінку "Експресу" у Facebook
