Подія: У 2020 році зросла кількість шахрайських операцій з платіжними картками. Про це повідомили під час пресбрифінгу, присвяченому протидії кібершахрайству з платіжними інструментами.
Деталі і коментарі: За даними Української міжбанківської асоціації платіжних систем ЕМА, минулоріч шахраї викрали з карток українців близько 271,4 млн гривень. Найчастіше зловмисники використовували метод соціальної інженерії — під виглядом представників банків, держструктур, операторів дзвонили клієнту, випитували у нього персональні дані (термін дії картки, PIN-код, СVV-код, коди банків та мобільних операторів) та привласнювали гроші з банківських рахунків.
Начальник відділу департаменту платіжних систем і інновацій НБУ Владислав Дикий розповів, що у 2020 році до регулятора звернулися 32 банки за фактом платіжного шахрайства відносно своїх клієнтів. За його словами, кількість шахрайських операцій з картками збільшилася на 41% (до 101 тисячі) порівняно з попереднім роком. Середня сума шахрайства в банкоматах склала 3 646 грн, в інтернеті — 1 622 грн, у торгових мережах — 1 984 грн.
Заступник директора ЕМА Олеся Данильченко повідомила, що останнім часом українці потерпають від викрадення SIM-карт. "Сума зростає щорічно в геометричній прогресії. Так, в 2018 році збитки від крадіжки фінансового номера в середньому становили 3620 гривень, в 2019 — 6200, в 2020 — вже 12 500 гривень. Тобто на даний момент це одне з найбільш вразливих місць, де українці можуть стати жертвами платіжного шахрайства", — зауважила вона, пише platon.ua.
Кіберполіція України на своєму сайті поінформувала, що минулого року отримала понад 30 тисяч звернень громадян щодо шахрайства в інтернеті. "Найчастіше зловмисники ошукували потерпілих, продаючи неіснуючі товари на платформах оголошень або у соцмережах. Як правило, в таких випадках аферисти вимагали передплату за товар, однак після отримання грошей — блокували покупців", — йдеться у повідомленні. Набули популярності і шахрайські схеми, замасковані під сервіси доставки платформ оголошень. У такому випадку злодії розміщували оголошення про продаж товарів і для обговорення деталей пропонували перейти у месенджери. Туди покупцям надсилали фальшиві накладні для сплати або посилання на фейковий ресурс, де потрібно оформити доставку. Однак врешті оплата надходила не на платформу оголошень, а на картку шахрая. Поширеними схемами аферистів також були створення фішингових ресурсів, схожих на популярні інтернет-магазини, банківські установи або організації.
