Ще донедавна 29-річний Борис Глушак із селища Ширяєве, що на Одещині, підзаробляв на місцевому базарі. Брався за будь-яку роботу.
“Я знаю Бориса з народження, — каже пані Марія (ім’я змінено на прохання співрозмовниці), жителька Ширяєвого, працівниця базару. — Мама покинула його в пологовому будинку. Пізніше батько змусив її таки забрати сина до себе, але Борька, можна сказати, все життя ріс сам по собі — без належного догляду і виховання. Коли виріс, пішов підробляти на місцевий ринок. Знаю, що згодом навіть перебрався жити у хату бабусі. Борис, здається, мав ще четверо старших братів, але з ними він не дуже спілкувався.
Чогось поганого про Борьку сказати не можу! Нічого не вкрав, заробляв на хліб своїми руками. Щодня підходив і питав: “Як справи, як здоров’я, чим допомогти?” Крім підробітку на ринку, ремонтував “кнопкові” телефони, магнітофони — був умілий хлопець. Так, інколи вживав спиртне, але алкоголіком я його не назву”.
“МАЖОРІВ ВІДМАЗУЮТЬ, А НА ЇХНЄ МІСЦЕ БЕРУТЬ ТАКИХ, ЯК БОРЯ”
Олександр Норенко, охоронець ринку, каже, що Борис майже весь час там “крутився”.
“То у м’ясному корпусі щось розвантажував, то комусь допоміг корзину з овочами занести, — розповідає чоловік. — Так заробляв гроші на життя — хтось дав 20 гривень, хтось 50. Був працьовитий, але було видно, що з ним щось не так”.
Місцеві стверджують, що Бориса забрали до військкомату прямо з базару.
“У Борі точно були проблеми зі здоров’ям, — каже ще одна місцева жінка. — З дитинства він заїкався, але останнім часом так сильно, що важко було зрозуміти, що він узагалі говорить. Ще й головою трусив. Були в нього й епілептичні напади. Не розумію, як йому могли вручити повістку. Мабуть, у військкоматі подумали: Борис з бідної сім’ї, то хто там буде ним перейматися. Але люди здійняли гвалт через його смерть”.
А ще місцеві дивуються, як узагалі могли оформити Бориса у військкоматі? Кажуть, що в нього навіть паспорта не було.
“Та що казати — у нас тут коїться справжнє беззаконня, — обурюється Марія. — Минулого року повістку дали хлопцеві з психічними порушеннями, то він прийшов додому й повісився... А навесні цього року в сусідньому селі працівники ТЦК забрали хворого хлопця. Ще й налупили, а поки їхали до військкомату, то він помер у машині. Чому забирають таких, як Борька? Все просто — через гроші! Мажорів відмазують, а на їхнє місце беруть таких, як він, хворих і беззахисних”.
“ЙОМУ СТАЛО ЗЛЕ У ПЕРШИЙ ЖЕ ДЕНЬ”
“Відомо, що Борис Глушак у 2011 році перебував на обліку у психіатра, я бачив запис у медичній книжці. Зі слів матері, хлопець був нездоровий, мав інвалідність, кілька разів викликали “швидку” через напади епілепсії, у нього була алкогольна залежність, — розповідає Дем’ян Ганул, громадський діяч, волонтер. — Він точно був непридатний до військової служби за станом здоров’я. Хоч на вигляд — справжній “живчик”, умів навіть сальто крутити. Сам був невисокого зросту — приблизно 1,56 м”.
За словами активіста, раніше Борис декілька разів сам просився до війська.
“Але ті працівники ТЦК, які його знали, відмовляли йому через хронічні хвороби й через те, що він випивав. Але цього разу йому вручили повістку не знайомі з ним раніше працівники ТЦК, — продовжує громадський активіст Дем’ян Ганул. — Відправили на ВЛК, де його дуже швидко “обстежили”, визнавши придатним, та відразу відправили на розподіл.
Але навіть неозброєним оком зовні було видно, що хлопець нездоровий. Працівники ВЛК мали би відправити його на детальне обстеження. Але того дня голова ВЛК — Ірина Колонтай — вирішила інакше. Наскільки мені відомо, вона — місцева, тож, швидше за все, знала і Бориса, і його історію хвороби.
За останні три роки йому мінімум чотири рази викликали “швидку”! Ця інформація мала зберегтися у базі. Однак чув, що вже відбувається чистка документації у лікарні, аби винні уникли покарання”.
...Борисові Глушаку стало погано у перший день прибуття в одну з військових частин Миколаївщини. Його нудило, а на ранковому шикуванні у хлопця стався напад, він знепритомнів. Увечері стався ще один напад, і лікарі констатували смерть.
“За однією з версій, у нього стався епілептичний напад. Але лікарі кажуть, що причиною смерті Бориса зазначено набряк головного мозку. Що сталося насправді — має встановити експертиза, — мовить громадський діяч, волонтер. — Фактично, Борис прослужив один день. Навіть не знаю, чи він встиг прийняти присягу чи бодай потримати в руках зброю. Але його хоронили у рідному селищі з почестями, під звуки пострілів...” За інформацією громадського активіста, в Ширяївському РТЦК та СП (третій відділ Березівського РТЦК та СП) вже були проведені слідчі дії у рамках відкритого кримінального провадження управлінням ДБР.
“Чекаємо закінчення розслідування ДБР і тоді будемо краще розуміти, хто винен у тому, що сталося. Мені вдалося поспілкуватися з майже всіма учасниками інциденту, і у кожного своя правда, — каже Дем’ян Ганул. — Історія з Борисом складна, і, на жаль, непоодинока. У селах, селищах уже нема кого мобілізовувати, але оскільки план потрібно виконувати, то беруть усіх підряд. Мобілізація необхідна, людей не вистачає, але невже ЗСУ має потребу в інвалідах, психічнохворих чи алкоголіках?”
Начальниця об’єднаного пресцентру Сил оборони Півдня України Наталя Гуменюк каже, що всі питання у цій справі — до ВЛК.
“ТЦК не визначає придатність до військової служби, вони спираються на документи лікарської комісії”, — зауважує Наталія Гуменюк.
Ми звернулися за офіційним коментарем до директора КНП “Ширяївської центральної районної лікарні” — Валерія Беня. Власне він призначав уже згадану Ірину Колонтай головою місцевої військово-лікарської комісії.
“Головою ВЛК я призначив її на початку січня 2022-го. Чому саме її? Ніхто більше не хотів, — пояснює Валерій Васильович. — Скарг щодо роботи голови ВЛК до цього випадку не було — ні від пацієнтів, ні від колективу.
7 серпня я призупинив роботу ВЛК. Також було створено комісію з розслідування та аналізу роботи голови ВЛК. Я вже отримав від неї пояснення, цитую: “Повідомляю, що Глушак Борис Васильович, 2.03. 1994 року народження, житель смт Ширяєво, на обліку в лікаря-психіатра, лікаря-нарколога, лікаря-невролога не знаходиться. За медичною допомогою з приводу психічних розладів, шизофренії, епілепсії не звертався”. За моїми даними, цього року “швидка” доправляла цього чоловіка до нашої лікарні з гострим отруєнням сурогатом алкоголю. Йому було надано лікування і ввечері він самовільно покинув лікарню”.
Наразі у лікарні перевіряють усі факти щодо Бориса Глушака, зокрема й те, чи був він інвалідом з дитинства.
“Ми направили запити у різні інстанції. Від багатьох уже отримали відповіді, вивчаємо матеріали, а також архівні документи. До слова, доступ до архіву заборонено всім, окрім одного працівника. Ніхто без мого дозволу не може звідти отримати якісь документи. Тому те, що щось там “підчищають”, — неправда”, — стверджує Валерій Бень.
За словами директора медзакладу, наразі підтверджувальних фактів, що Борис — інвалід з дитинства чи хворів на епілепсію, нема. “Згідно з даними судмедекспертизи він помер від набряку мозку, але не уточнено, що його спричинило”, — додає співрозмовник.
Тим часом прокурори перевіряють обставини мобілізації та надання медичної допомоги Борисові Глушаку у військовій частині.
“Розпочато кримінальне провадження за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 425 КК України щодо можливого недбалого ставлення до військової служби службових осіб Березівського ТЦК та СП Одеської області. Крім того, Миколаївською спеціалізованою прокуратурою у сфері оборони Південного регіону розпочато кримінальне провадження за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 425 КК України щодо можливого недбалого ставлення до військової служби службових осіб медичної служби однієї з військових частин Миколаївщини”, — повідомили у Спеціалізованій прокуратурі у сфері оборони Південного регіону.
“ПОТРІБНО ЗМІНИТИ ЗАКОНОДАВСТВО ЩОДО ВЛК”
“Досить часто стикаємося з тим, що процедура ВЛК проходить недосконало, — каже Роман Лихачов, адвокат Чугуївської правозахисної групи. — Є випадки, коли людину зупинили на вулиці, через годину вона вже пройшла ВЛК (як так швидко — незрозуміло), і її направили у військову частину. При цьому люди зазначають, що мають удома підтверджувальні документи про хвороби, але їх просто не випускають з військкомату. Тільки в нашій групі близько 50 рішень місцевих військово-лікарських комісій, які скасувала Центральна ВЛК. Осіб направлено на повторні обстеження”.
На думку адвоката, потрібно негайно змінювати законодавство.
“Процедура проходження ВЛК регулюється наказом Міністерства оборони України ще від 2008 року. Але це законодавство не адаптоване під війну. Тому потрібно його змінювати, зокрема підхід до проведення ВЛК. І щоб за незаконні рішення представники військово-лікарської комісії несли відповідальність, — каже Роман Лихачов. — Потрібно, щоб кожен, хто потрапляє на ВЛК, ретельно заповнював документ, вказуючи всі дані про свої хвороби. І щоб без такого документа подальше проходження ВЛК було неможливим”.
